Справа № 1-34/2007 p.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді Атаманюка Р.І., з участю
секретаря Пантелюка P.M.
прокурора Фістера О.М. представника потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина
справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженця с Олександрівка Городоцького району Хмельницької області,
жителя с Криворівня присілок Климпуш Верховинського району Івано-Франківської
області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою,
невійськовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого
Верховинським районним судом 08.12.2006 року за ст.246 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.І КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна/грабіж/ за
наступних обставин.
25 січня 2007 року біля 10 год. в с Криворівня, присілок Бережниця Верховинського району ОСОБА_2, на проїжджій частині дороги з корисливих мотивів відкрито заволодів у потерпілої ОСОБА_3 мобільним телефоном марки « SIMENS ME 75 « вартістю 699 грн,, заподіявши їй істотну шкоду.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, пояснив суду, що 25 січня 2007 року із самого ранку із батьками своєї співжительки вживав спиртні напитки у власному житловому будинку. Біля 10 год. побачив ОСОБА_3 і запросив у неї мобільний телефон, щоб зателефонувати до свого брата. Коли ОСОБА_3 звернулася до нього, щоб він віддав телефон то він відповів, що ніякого телефона не брав, а пізніше сказав, що не пам'ятає так як був п'яний. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Крім часткового визнання вини підсудним його винуватість у вчиненні злочину повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, із оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що 25.01.2007 року біля 10 год. до неї на дорозі в с Бережниця підійшов ОСОБА_2 і попросив мобільного телефона, щоб зателефонувати братові. Побачивши, що ОСОБА_2 в нетверезому стані вона відмовилась дати йому телефон. Після цього ОСОБА_2 силоміць забрав у неї телефон та пригрозив, що у випадку коли вона звернеться до працівників міліції то він з нею розправиться. В цей час вона звернулась по допомогу до ОСОБА_4 який знаходився неподалік. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 повернути телефон, однак він відмовився.
-2-
В поданій до суду заяві потерпіла ОСОБА_3 вказала, що претензій до підсудного немає, оскільки телефон їй повернуто, суворого покарання йому не бажає.
Представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила, що претензій до підсудного не має, просить обрати йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 25 січня 2007 року в с. Бережниця до нього підійшла ОСОБА_3 та повідомила, що ОСОБА_2 забрав в неї телефон і відмовляється повертати. На його пропозицію віддати телефон ОСОБА_2відповів, що ніякого телефона не брав.
Винуватість підсудного у вчиненому доведена також протоколом заяви про злочин потерпілої ОСОБА_3, яка зареєстрована в Верховинському РВ УМВС 25.01.2007 року за №35 /а.с. 2/, протоколами добровільної видачі та огляду мобільного телефону марки « SIMENS ME 75 « від 25.01.2007 року / а.с. 4,5/ із змісту яких видно, що даний телефон ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції у власному житловому будинку, довідкою підприємця ОСОБА_5 від 03.02.2007 року/ а.с.16/, якою стверджується, що вартість мобільного телефона марки « SIMENS ME 75 « становить 699 грн.
Таким чином, оцінюючи зібрані та перевірені в їх сукупності докази суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.186 ч.І КК України , оскільки він відкрито викрав чуже майно, заподіявши потерпілій істотну шкоду.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що по місцю проживання характеризується позитивно, раніше судимий, обставини справи, пом'якшуючі, що у вчиненому щиро покаявся, добровільно відшкодував заподіяну шкоду , думку потерпілої щодо несуворого покарання і приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов'язків відповідно до ст..76 КК України.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину
передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України TaJ призначити покарання у виді 1 /одного/ року
позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від основного покарання у вигляді 1/одного/ року позбавлення волі звільнити на іспитовий строк 2/два/ роки.
Відповідно до ст..76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки :
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· періодично з"являтися для реєстрації в, органи кримінально-виконавчої системи;
На підставі ст.ст.71 ч.І, 72 ч.З КК України невідбуте ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., призначене за вироком Верховинського районного суду Івано- Франківської області від 08.12.2006 року підлягає до самостійного виконання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суд/ Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу проголошення через Верховинський районний суд.
Головуючий: Р.І Атаманюк