ВИРОК Справа № 1-62/07
IMEHEM УКРАЇНИ
05 червня 2007 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано - Франківської області в складі :
головуючого - судді Атаманюка Р.І., з участю
секретаря Пантелюка P.M.
прокурора Медведчука Д.П.
представників потерпілої ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу проти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця М.Чернівці, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, працює інженером відділу постачання «Товсолстрой», раніше не судимого, за ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.З КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 за наступних обставин.
10 вересня 2006 року біля 21 години в селищі Верховина, Верховинського району Івано -Франківської області, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Пежо - 405», номерний знак НОМЕР_1 і рухаючись по асфальтобетонній дорозі із селища Верховина в село Ільці, біля СП «Крона», в порушення пунктів 2.3«б», 10.1, 12.1, 12.2, 12.4, 34.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від ІНФОРМАЦІЯ_1 не врахував дорожню обстановку, перевищив встановлену в населеному пункті швидкість руху, оскільки рухався зі швидкістю більше 60 км/год., проявивши неуважність в умовах обмеженої видимості не справився із керуванням автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка померла на місці події від одержаних тілесних ушкоджень у виді поєднаних травм голови, грудної клітки, живота, тазу, лівої нижньої кінцівки, які супроводжувались розривом серця, печінки, лівої легені та масивною зовнішньою і внутрішньою кровотечею.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні порушень правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 визнав повністю, а вини в тому, що залишив її в небезпеці, внаслідок чого вона померла не визнав. Суду пояснив, що він разом із своїм рідним братом ОСОБА_5, своєю дружиною ОСОБА_6 на весіллі в с Зелене 9 вересня 2006 року домовилися поїхати в селище Верховина привітати з одруженням його товариша ОСОБА_7. 10 вересня близько 14 години вони втрьох та подруга його дівчини, ОСОБА_8, поїхали в селище Верховина. Людмила пішла в селищі Верховина до свого товариша, а вони втрьох пішли на весілля. На весіллі він спиртного не вживав і біля 20 години вони вирішили повернутися на весілля в с Зелене. Забравши по дорозі ОСОБА_8, він з включеним ближнім світлом фар рухався зі швидкістю біля 70 км/год. Біля СП «Крона» він вирішив обігнати автомобіль УАЗ, який рухався в попутному напрямку і коли зробив маневр та виїхав на зустрічну смугу руху, то побачив, що назустріч йому йде жінка, він почав гальмувати, але не зміг уникнути наїзду. Через декілька метрів зупинився і до жінки побіг брат ОСОБА_5, а він розгубився і не міг рухатися, лише попросив дівчат викликати
-2-
швидку допомогу. Через декілька хвилин брат повернувся, сказав, що жінка померла, вирвав в нього із руки ключі, сів за кермо ..і вони поїхали додому в с Зелене, так як сильно злякалися. По дорозі він прийшов до себе і запросив свого знайомого ОСОБА_9 поїхати з ним у Верховину, на місце вчинення ДТП, але коли вони під'їхали до місця вчинення ДТП, то побачили, що біля потерпілої вже були працівники міліції і вона була накрита одіялом. Вони розвернулися в центрі Верховини і поїхали додому, оскільки вже нічим не могли зарадити, а на другий день ранком він з'явився в міліцію та написав явку з повинною. Перед потерпілою та її родичами вибачається, оскільки не бажав такого, цивільний позов визнає. Перед тим, як поїхати з місця події він переконався, що потерпіла мертва, нічим їй вже допомогти неможливо, а тому вважає, що не залишав її в небезпечному для життя становищі. Просить не позбавляти волі, врахувати, що він цього не бажав, у вчиненому розкаявся, частково відшкодував завдану шкоду, а також, що дружина у стані вагітності і перебуває на підтримці в лікарні.
Вина підсудного у вчиненні порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, крім повного визнання підтверджується також протоколом огляду місця події від 10 вересня 2006 року з долученою до нього схемою і фототаблицями /а. с. 4 - 19, том 1/, в якому відображено, що ДТП вчинено в селищі Верховина, навпроти магазину «ОСОБА_7», на зустрічній смузі руху автомобіля. На проїжджій "частині нанесена суцільна лінія горизонтальної розмітки, що поділяє її на зустрічні смуги руху шириною 3.1 м. На зустрічній смузі руху автомобіля виявлено уламки скла, пластмаси, що розкидані на площі радіусом 10 м. На відстані 5.2 м від лівого краю проїжджої частини, по руху автомобіля, виявлено труп ОСОБА_4, який знаходився паралельно проїжджій частині дороги, та на деякій відстані від нього частина ноги від області коліна.
Згідно протоколу огляду автомобіля «Пежо - 405», номерний знак НОМЕР_1 від 11 вересня 2006 року /а.с. 20-46, том 1/, в ньому пошкоджено лобове скло, розбита ліва фара, на капоті є вм'ятина, вм'ятина стійки над дверкою водія. У тріщинах між уламками лобового скла виявлено мікроволокна чорного кольору. На лівій дверці та лівому зовнішньому дзеркалі заднього виду виявлено плями бурого кольору, подібні на кров.
Висновком судової експертизи волокон і волокнистих матеріалів № 0715 від 20 вересня 2006 року/а.с.181-185, том 1/ встановлено, що вилучені з автомобіля «Пежо» чорні волокна мають спільну групову належність з волокнами светра потерпілої.
Трасологічною експертизою від 23 вересня 2006 року/ а.с. 205-207, том 1/ встановлено, що уламок розсіювача, вилучений під час огляду автомобіля та фрагмент уламків, вилучених з місця події, до розділення складали одне ціле і вони є частинами одного і того самого фарного розсіювача.
Висновком судово - медичної експертизи від 11 жовтня 2006 року ( а. с. 106 - ПО, том 1)
встановлено, що смерть ОСОБА_4 наступила від
поєднаної травми голови, грудної клітки, живота, тазу, лівої нижньої кінцівки, яка супроводжувалася розривом серця, печінки, лівої легені та масивної зовнішньої і внутрішньої кровотечі. Такі тілесні ушкодження спричинені. від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини автомашини, вчинившої наїзд на потерпілу і в момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла знаходилася" у вертикальному або близькому до нього положенні. Смерть ОСОБА_4 наступила через невеликий проміжок часу, декілька хвилин після нанесення тілесних ушкоджень. Потерпіла перебувала в стані алкогольного сп'яніння середньої степені.
Підтвердженням вини підсудного є також висновок судово - автотехнічної експертизи від 15 листопада 2006 року № 17 ( а. с 109 - 111, том 2), згідно якого водій автомобіля «Пежо - 405» володів технічною можливістю попередити дану ДТП, причиною настання якої стало невиконання водієм п.п. 12.3,1.10 ПДР України;-
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_8 дали суду показання, що 10.09.2006 року автомобілем «Пежо» керував Семенюк Василь. Біля СП «Крона» в селищі Верховина ним вчинено наїзд на пішохода. При цьому ОСОБА_5 оглядав потерпілу, сказав, що вона померла і вирвавши ключі від автомобіля із рук ОСОБА_3 та посадивши його на місце пасажира поїхали додому в с Зелене. На прохання ОСОБА_3 ОСОБА_8 дзвонила на швидку допомогу із мобільного телефону, але додзвонитися не могла.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні спростував пояснення підсудного, що він обганяв автомобіль УАЗ, оскільки такого не було. Разом з тим він підтвердив, що один із молодих людей, який вийшов із автомобіля, що вчинив наїзд на пішохода, оглядав потерпілу, пробував пульс і говорив, що вона померла, в чому і він переконався, та просив його подзвонити на швидку і в міліцію, що він і зробив із прохідної СП «Крона». Він бачив також, що між двома чоловіками виникла суперечка, і той чоловік який йшов до місця ДТП крикнув іншому, щоб той віддав ключі. Через декілька хвилин почув звук двигуна автомобіля, який різко рушив з місця, але самого автомобіля не бачив, так як було темно.
Потерпіла ОСОБА_12 надіслала до суду письмову заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності. Вказала, що суворого покарання підсудному не бажає. Цивільний позов підтримує на суму 21000 грн. На досудовому слідстві потерпіла пояснювала, що про загибель матері внаслідок наїзду на неї автомобілем дізналася від родичів 11 вересня 2006 року в м. Косів, де вона перебувала на навчанні.
Представники потерпілої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що очевидцями події не були, вважають, що підсудний повинен відповідати по закону, оскільки втік з місця події і не намагався рятувати життя потерпілої.
Таким чином аналізуючи і оцінюючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він керуючи автомобілем«Пежо - 405», номерний знак НОМЕР_1 порушив привила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги пунктів 2.3«б», 10.1, 12.1, 12.2, 12.4, 34.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4
Також органами досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ст. 135 ч.З КК України, а саме в тому, що він 10.09.2006 року поставивши внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в небезпечний стан потерпілу ОСОБА_4 завідомо залишив її без допомоги, що спричинило її смерть.
Оцінивши зібрані та перевірені в їх сукупності докази, суд визнає обвинувачення ОСОБА_3 за ст.135 ч.З КК України недоведеним.
Так, в судовому засіданні із показів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8, а також самого підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він покинув місце дорожньо-транспортної пригоди вже після того як переконався, що потерпіла ОСОБА_4 померла.
Даний факт підтверджується також висновком судово- медичної експертизи, згідно якого смерть ОСОБА_4 наступила через невеликий проміжок часу, декілька хвилин після нанесення тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_13, який працює лікарем-травматологом Верховинської ЦРЛ пояснив суду, що потерпілій ОСОБА_4 внаслідок ДТП були спричинені такі смертельні ушкодження, які неминуче призводять до смерті.
Таким чином суд вважає, що між діянням підсудного і шкідливими наслідками, з якими
закон пов'язує склад злочину передбачений ст.135 ч.З КК України відсутній причинний зв'язок
і приходить до висновку, що за цим обвинуваченням ОСОБА_3 слід виправдати у зв'язку з відсутністю події злочину.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, що раніше не судився, характеризується виключно позитивно,
-4-
відсутність обтяжуючих та наявність декількох пом'якшуючих обставин, а також думку потерпілої щодо обрання йому несуворого покарання.
Як пом'якшуючі покарання обставини підсудному ОСОБА_3 суд враховує те, що він у вчиненому щиро покаявся, попросив вибачення у потерпілої та її родичів, явився з каяттям, частково відшкодував заподіяну шкоду, його дружина перебуває в стані вагітності.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування основного покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
Вирішуючи питання цивільного позову суд бере до уваги, що потерпілою подано до суду заяву, в якій вона просить стягнути із підсудного 21000 грн. заподіяної шкоди, підсудний позов визнав, йому роз'яснено наслідки визнання позову, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вважає, що позов підлягає до задоволення.
Також слід стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 3218 грн. 08 коп. за проведення експертиз.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
Керуючись ст. ст.323, 324,328 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 виправдати за ст. 135 ч. З КК України на підставі ст. 6 п. 1 КПК України.
Визнати ОСОБА_3 вийним за ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді 4/чотирьох/ років позбавлення волі з позбавлення прав керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на І/один/ рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в/законну силу змінити на підписку про невиїзд, звільнивши ОСОБА_3 з під варти із зали суду!
Строк відбування покарання рахувати із 15 лютого 2007 року.
Речовий доказ по справі - автомобіль «Пежо - 405», номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику. Кофту, спідницю, туфлі шкіряні чорного кольору, сумку із шкірозамінника чорного кольору, гумку для волосся повернути потерпілій, а інші речові докази - знищити.
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 21000 (двадцять одну тисячу) грн. моральної та матеріальної шкоди в користь ОСОБА_12.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 3218 грн. 08 коп. за проведення експертиз.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту проголошення через Верховинський районний суд.
Головуючий: Атаманюк