РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13.05.2011                                                             2-482/11

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого    –  судді Томко В.В.

при секретарі   –  Брудницькій О.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати їх шлюб з відповідачем. В обґрунтування позову вона зазначила, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 19.07.2003 р. Від цього шлюбу вони мають дитину –дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на утриманні позивачки. Подальше сімейне життя і збереження шлюбу між позивачкою та відповідачем неможливе у зв`язку з тим, що суперечить інтересам позивачки та дитини, оскільки вони з відповідачем не зійшлися характерами, внаслідок чого у подружжя не склалися сімейні відносини. У зв`язку з цим вони припинили шлюбні стосунки і перестали вести спільне господарство.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

Дослідивши докази, матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позов з наступних підстав.  

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У ч. 3 ст. 105 СК України зазначається, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.  

Судом встановлено, що сторони з 19.07.2003 р. перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження, яке було видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 178 (а.с. 4). Від цього шлюбу вони мають спільну дитину –дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7). Шлюбні відносини між сторонами припинені у зв`язку з тим, що вони з відповідачем не зійшлися характерами, внаслідок чого у подружжя не склалися сімейні відносини. Спільне господарство не ведеться.

Оскільки судом встановлено, що дана родина розпалася, суд вважає за можливе задовольнити заявлений позов та розірвати шлюб.

Суперечки про розподіл майна в даний час між сторонами немає. Також між сторонами досягнуто угоди про утримання дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 115 СК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19.07.2003 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 178.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до Рубіжанського відділу РАЦС Рубіжанського МУЮ Луганської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                             В.В. Томко