УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

            Справа № 22-а-20995/11                                                                  Головуючий в 1-й інстанції

Категорія 10.3.3 (ІV)                                                                 Бондар Я.М.   

                                                                                                         Доповідач – Карнаух В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:     Карнаух В.В.

суддів:                          Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення  виконавчого комітету Саксаганської   районної у місті ради м.Кривого  Рогу на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2009 року по справі за позовом  ОСОБА_2  до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу про визнання дій неправомірними , зобов’язання  вчинити  певні  дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

          У липні  2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до  Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської  районної у місті ради м. Кривого Рогу (наділі – УПСЗН) про визнання дій неправомірними , зобов’язання  вчинити  певні  дії. В обґрунтування  позовних  вимог  зазначила що  ІНФОРМАЦІЯ_1  народила сина ОСОБА_3, у зв’язку із  чим  перебувала  на обліку  у відповідача  та їй  виплачувалась  допомога  по догляду  за дитиною  до досягнення  нею трьох років  у сумі  меншій  ніж передбачено  законодавством, у зв’язку із чим після  уточнення  позовних  вимог просила суд:  визнати неправомірними  дії  відповідача   в частині  не нарахуванні і виплаті їй допомоги    по догляду  за дитиною до досягнення  нею трьох років в розмірі  прожиткового  мінімуму , передбаченого  для  дітей  віком  до  6 років; зобов’язати  відповідача  провести  їй перерахунок  соціальної допомоги ; стягнути  з УПСЗН  на її користь  недоотриману  суму  допомоги  по догляду  за дитиною  до досягнення нею  трьох річного віку з січня 2007 року  по грудень 2008 року, що складає 8832,38 грн., зобов’язати  відповідача  в період  з 01.01. 2009 року  здійснювати   нарахування  та виплату  державної  допомоги    по догляду  за дитиною до досягнення  нею трьох років у розмірі  прожиткового  мінімуму  на  дитину  до  6 років до 22.02.2009 року.

Постановою Саксаганського  районного суду  м. Кривого Рогу від 23 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської  районної у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок  та виплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо відмови  у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_2  сум державної допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за 2007 рік.

Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2  недоплачену держану допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у розмірі, передбаченому ст. 15  Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до  6 років, встановленого законом про державний бюджет України на 2007 рік.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН ставить питання про скасування постанови суду та постановлення ухвали про  залишення  позову  без  розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік й в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»,  при цьому кошти на виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.11.2007 року в нього відсутні й оскільки законодавчо це питання не врегульовано, то він не є належним відповідачем по справі, судом  не прийнято  до  уваги  пропуск позивачем  строку  звернення до суду за  захистом  порушених  прав.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами  колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у зв’язку з народженням сина ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради та отримувала щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій УПСЗН щодо нарахування, призначення виплати позивачу щомісячної державної соціальної  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік та зобов’язуючи відповідача донарахувати та виплатити їй недоотриману  у період за 2007 рік державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за вказаний період здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.   

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.   

                Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», який набрав чинності 01.01.2007 року, дію ч. 1 ст. 15 Закону України та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року  №6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними, у зв’язку з чим  було поновлено дію ст. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008р.

Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.

Однак, УПСЗН, продовжуючи застосовувати приписи  абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», нараховувало та виплачувало позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня по грудень 2007 року в  розмірах нижчих  ніж  передбачено  законодавством, що підтверджується довідкою відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно визначив, що саме з 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України,  по 31.12.2007 року - до кінця поточного року, дії відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», права  позивача  порушено.  

Спростовуються й доводи апеляційної скарги УПСЗН відносно того, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  № 32 від 16.01.2007 року, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже,  УПСЗН виконкому Саксаганської  районної у місті ради є належним відповідачем у справі.

Однак, відповідано до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст. 99 КАС України в діючій на той час редакції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як  вбачається  з матеріалів  справи ОСОБА_2. звернулась  до суду  із позовом  20 липня   2009 року, тобто  із  пропуском  встановленого  строку, відносно її вимог про визнання дій  відповідача  неправомірними щодо нарахування та виплати їй  державної допомоги по догляду   за дитиною  до досягнення  нею  трирічного віку та зобов’язання та зобов’язання  здійснити перерахунок та виплатити на її користь зазначені  виплати  за  2007 рік.

Пропущений строк звернення до суду позивач поновити не просила, а відповідач в запереченнях  на позов просив застосувати наслідки такого пропуску (а.с. 14).

Однак суд першої інстанції не врахував вищенаведеного й не застосував положень ст.ст. 99, 100 КАС України,  дійшовши помилкового висновку про  те, що позивач має право на задоволення позову в цій  частині .

       За таких обставин колегія суддів  вважає,  що  постанова  суду   в частині  задоволення  позовних  вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню  з прийняттям нової  постанови , відповідно до  п.4 ч.1 ст.102 КАС України,  про   відмову  в задоволенні  цієї  частини позовних  вимог.

          В  частині відмови  в задоволенні  позову постанова суду не оскаржена.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської   районної у місті Кривому Розі ради задовольнити частково.

Постанову  Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2009 року в частині  задоволення позовних  вимог  ОСОБА_2  - скасувати та ухвалити  нову  постанову про  відмову ОСОБА_2  в задоволені  позовних вимог  до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста Кривого Рогу про визнання дій неправомірними , зобов’язання  вчинити  певні  дії.

В  іншій  частині  постанову  суду  залишити  без змін.

Постанова   набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді