УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Яценко Т.Л.
суддів Мажари С.Б., Русакової І.Ю.
за участю прокурора Івченка С.М.
засудженого ОСОБА_1
законного представника ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2,
розглянула 27 квітня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суду 1 інстанції, на вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Жовтневе, Софіївського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта 7 класів допоміжної школи, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
У відповідності до ст.. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання покарань призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України засудженого звільнено від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк 2 роки та ОСОБА_1 покладено обов’язки , передбачені ст.76 п.п.3, 4 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, апеляцій щодо який не подано.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що ОСОБА_1, будучи неповнолітнім, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7, 19 червня 2009 року близько 22 години, біля кафе, розташованого по АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, таємно викрали скутер SM 50Q-1, який належить ОСОБА_8, чим спричинили потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 2000 грн.
Крім того, ОСОБА_1 6 січня 2011 року, близько 22 години, діючи повторно, через кватирку вікна проник в житловий будинок ОСОБА_9, розташований в АДРЕСА_2, де з приміщення спальної кімнати з кишенькового гаманця, що був схований в ліжку, таємно викрав гроші в сумі 400 грн, чим заподіяв гр. ОСОБА_9 матеріальних збитків на суму 400 грн.
ОСОБА_6 16 грудня 2009 року, близько 23 години, достовірно знаючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, за своєю пропозицією, та за попередньою змовою з ОСОБА_1, шляхом пошкодження скоби навісного замка, проникли в літню кухню, розташовану на території домоволодіння ОСОБА_10, за адресою АДРЕСА_3, звідки таємно викрали алюмінієвий посуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн., втягнувши неповнолітнього в злочинну діяльність.
5 липня 2010 року, близько 23 години, ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_6, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є неповнолітніми, схилили неповнолітніх до вчинення злочину, та за попередньою змовою з ними, з метою таємного викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, із корисливих спонукань, ОСОБА_11, ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_1, таємно проникли через ворота до будинку школяра, та з майстерні авіамодельного гуртка, який веде керівник ОСОБА_12, таємно викрали слюсарне обладнання, причинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на стальну суму 4770 грн.
В апеляції, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок у відношенні ОСОБА_1 скасувати направивши справу в цій частині на новий розгляд, суд не послався на застосування ст.75 КК України, вказавши лише ст. 104 КК України, також не врахував негативну характеристику засудженого, те що він виховується в неповній сім’ї, мати не займається його вихованням, перебуваючи на підписці про невиїзд скоїв злочин.
Адвокат ОСОБА_2 в запереченні на апеляцію зазначає, що вирок стосовно ОСОБА_1 є законним та справедливим, призначене покарання є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
Потерпілий ОСОБА_9 в запереченні на апеляцію просить вирок у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляцію та просив вирок скасувати, як незаконний, заслухавши засудженого, його захисника, законного представника, які заперечували проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи, що містяться в апеляції, і зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та кваліфікацію його дій в апеляції не оскаржуються.
Доводи прокурора про те, що призначене ОСОБА_1 покарання з іспитовим строком є не обґрунтованим та недостатнім, на думку колегії суддів, безпідставні. Так, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд врахував пом’якшуючи покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, повне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім, виховування в неповній сім’ї. Обтяжуючою покарання обставиною, є вчинення злочину відносно особи похилого віку.
Недостатня увага з боку батьків щодо виховання неповнолітньої дитини, не є обставиною, на якій може ґрунтуватися висновок суду про необхідність призначення покарання в місцях позбавлення волі. Крім того, відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 має легку розумову відсталість в ступені легкої дебільності.
Призначене судом покарання відповідає вимогам ст.. 65 КК України та є достатнім для виправлення ОСОБА_1 на попередження нових злочинів.
При призначені покарання з іспитовім строком неповнолітньому ОСОБА_1, суд мав посилатися на ст.75 та 104 КК України, але це не є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке тягне зміну чи скасування вироку.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 УПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ,залишити без задоволення, а вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2011 року стосовно ОСОБА_1 – без змін.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
___________________________________________________________________________________
Справа №11а-10202/2011г. Суддя 1 інстанції Патинка А.Г.
Категорія ст.185 ч.3 КК України Доповідач суддя Яценко Т.Л.