№ 2-627/11

                           Д О Д А Т К О В Е     Р І Ш Е Н Н Я

                                                                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             27.04.2011  року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого  -  судді Горбань Н.І. при секретарі Анісімовій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Національна Акціонерна Страхова компанія “ОРАНТА” про стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди, -

                                           В С Т А Н О В И В:

             У липні 2010р. позивачка ОСОБА_1 пред’явила позов до відповідача ВАТ НАСК «ОРАНТА»про стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що 03.06.2008р. між нею та НАСК “ОРАНТА” було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 369, термін дії якого встановлено з 14.06.2008р. по 13.06.2009р.

             17.02.2009р. сталася ДТП, в якій було пошкоджено її автомобіль Getz»д. н. з. НОМЕР_1,  який належить їй на праві власності.

             Відповідно до умов договору страхування 18.02.2009р. вона звернулася до відповідача з заявою про настання страхового випадку.

             25.02.2009р. аварійним комісаром було складено протокол огляду транспортного засобу, на підставі якого було проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого було складено висновок № А10618ВМ_Z-20, згідно якого вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту зносу складає 87046,51 грн.

             За направленням відповідача вона звернулася до ТОВ «АРК Сервіс»для складення калькуляції на ремонт автомобіля. Відповідно до калькуляції від 23.03.2009р. вартість ремонту становить 42108,40 грн.

             24.06.2009р. відповідачем було перераховано на рахунок ЗАТ «Альфа-Банк», який є вигодонабувачем, так як автомобіль придбано в кредит, 20396,04 грн.

             Не погоджуючись із розміром страхового відшкодування, вона звернулася до відповідача з вимогою сплатити страхове відшкодування в повному обсязі, а саме доплатити несплачену суму в розмірі 25001,96 грн.

             Відповідач відмовився сплатити страхове відшкодування в повному обсязі, мотивуючи тим, що вартість транспортного засобу на момент пошкодження складала 64006,74 грн., а вартість у пошкодженому стані 43919,96 грн., тому шляхом віднімання зазначених сум відповідач визначив страхове відшкодування в сумі 20396,04 грн.

             Однак з таким висновком відповідача вона не погоджується.

             Відповідно до калькуляції від 23.03.2009р. вартість ремонту становить 42108,40 грн. Фактична вартість відновлювального ремонту, проведенного ФОП «ОСОБА_2», який фактично став правонаступником ТОВ «АРК Сервіс», становила 45398,00 грн., що підтверджується даними рахунку-фактури № 22 від 10.01.2010р., акту приймання робіт від 17.02.2010р. та товарного чеку № 3 від 17.02.2010р., який підтверджує оплату ремонту.

             Зазначила, що відповідач в своїй відмові посилається на п. 2.12.9 договору страхування, відповідно до якого, якщо страхова сума, встановлена цим договором для транспортного засобу, відповідає його дійсній вартості на момент укладення цього договору, а вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує 75 відсотків страхової суми, то страховик має право провести розрахунок та виплату страхового відшкодування в межах страхової суми за одним з наступних, визначених страховиком варіантів. Відповідач застосовує п. 2.12.9.2, згідно якого страхове відшкодування обчислюється, як різниця між дійсною вартістю транспортного засобу до пошкодження і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу, розміром безумовної франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов цього договору.

             Відповідно до п. 1.10 договору страхування вартість страхової суми становить 81000 грн., вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу склала 45398 грн., що становить 56 % страхової суми, тому в такому випадку страховик не має права застосовувати даний пункт договору при проведенні розрахунків. Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

             Період прострочення становить 91 день (з 20.03.2010р. по 29.06.2010р.) Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»пеня становить 68255,35 грн. (25001,96 грн. : 100 % х 3 % х 91 день = 68255,35 грн.).

            Неповна виплата страхового відшкодування призвела до моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 1700 грн. та обґрунтовує тим, що неправомірні дії відповідача завдали їй негативних емоцій та переживань з приводу пошкодження майна, вона змушена була витрачати свій вільний час на звернення до відповідача з вимогами щодо виконання ним умов договору.     

            Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить суд їх задовольнити. Пояснив суду, що для визначення дійсної ринкової вартості відповідачем було запропоновано провести інтернет-аукціон, на проведення якого позивачка погодилася. Однак такий аукціон проведено не було. Розрахунки відповідача щодо вартості ремонту є суперечливі та неправильні. Достовірність вартості фактичного ремонту підтверджується калькуляцією від 18.03.2009р., на яку посилається відповідач  в сумі 53346 грн., рахунком-фактурою ТОВ «АРК Серсіс»№ 113 від 23.03.2009р. в сумі 42108,40 грн. Наведені вартості ремонту близькі до вартості фактично проведеного ремонту, який становить 45398 грн. Взаємовідносини між позивачкою та банком припинені, кредит погашено, ремонтні роботи проведено, їх вартість фактично оплачена позивачкою, а доплата страхового відшкодування буде компенсувати позивачці фактично понесені нею витрати. Виплата страхового відшкодування мала бути проведена не пізніше 01.05.2009р., а проведена 24.06.2009р.

            Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив суду, що 03.06.2006р. між ВАТ НАСК “ОРАНТА” та позивачем було укладено договір № 369 добровільного страхування транспортного засобу. Страхова сума за договором 81000 грн. Вигодонабувачем є ЗАТ «Альфа-Банк». Вважає, що виплата страхового відшкодування повинна здійснюватися у відповідності до п. 2.13.4 вигодонабувачу, відповідно до листа якого від 05.03.2009р. сума відшкодування має бути перерахована банку. 20.03.2009р. було складено автотоварознавче дослідження, згідно якого вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 87046,51 грн., ринкова вартість транспортного засобу Getz»д. н. з. НОМЕР_1 на момент пошкодження склала 64006,74 грн., а вартість транспортного засобу у пошкодженому стані становить 43919,96 грн. При розрахунку розміру матеріального збитку та визначенні ринкової вартості транспортного засобу бралися до уваги результати проведеного огляду 25.02.2009р. пошкодженого транспортного засобу Hyundai Getz»д. н. з. НОМЕР_1, а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092. Відповідно до проведених досліджень встановлено, що нормативна вартість відновлювального ремонту ТЗ –87046,51 грн., дійсна вартість ТЗ до пошкодження –64006,74 грн., матеріальний збиток – 64006,74 грн., дійсна вартість пошкодженого ТЗ –43919,96 грн. Вартість ремонту ТЗ в сумі 87046,51 грн. перевищила 100 % страхової суми в розмірі 81000,00 грн. Відповідно до п. 2.12.9.2 договору страхування страхове відшкодування обчислюється, як різниця між дійсною вартістю транспортного засобу до пошкодження на дату настання страхового випадку і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу, розміром безумовної франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов договору. Дійсна вартість пошкодженого транспортного засобу визначається за згодою між страховиком та страхувальником або на підставі експертної оцінки. Розрахунок розміру страхового відшкодування було проведено 10.04.2009р., виходячи з вартості матеріального збитку, визначеної в дослідженні від 20.03.2009р. № А10618ВМ_Z-20 за вирахуванням вартості ТЗ у пошкодженому стані: 64006,74 грн. –43919,96 грн. + 310,00 грн. = 20396,04 грн. 10.04.2009р. ВАТ НАСК «ОРАНТА»було затверджено страховий акт № СТО-09-2101/1 на суму 20396,04, яку 24.06.2009р. перераховано на рахунок ЗАТ «Альфа-Банк».

            Вважає, що наданий позивачкою акт виконаних робіт від 17.02.2009р. не є доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля для визначення суми страхового відшкодування, оскільки не визначає вартість відновлювального ремонту згідно з нормативними науково-методичними рекомендаціями до Положення про порядок проведення судової авто товарознавчої експертизи ТЗ, що передбачено п. п. 1.5, 2.12.3, 2.12.3.2, відновлення проводилося не на узгодженій зі страховиком станції технічного обслуговування. В задоволенні позову просить відмовити.

            Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити  з наступних підстав.

            Встановлено, що 03.06.2008р. між сторонами було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу на автомобіль Hyundai Getz»д. н. з. НОМЕР_1 на страхову суму 81000 грн. (а. с. № №  6-10).

Відповідно до направлення ТОВ «АРК Сервіс»виготовив рахунок-фактуру № 113 від 23.03.2009р., згідно якого відновлювальний ремонт автомобіля Hyundai Getz»д. н. з. НОМЕР_1 складає 42108,40 грн. (а. с. № № 17, 18).

Відповідно до рахунку-фактури № 22 від 10.01.2010р., акту приймання робіт по ремонту автомобіля Hyundai Getz»д. н. з. НОМЕР_1, виконаного ФОП «ОСОБА_2», та товарного чеку № 3 від 17.02.2010р. вартість відновлювального ремонту складає 45398,00 грн. (а. с. № № 19-23).

Згідно дослідження № А10618ВМ_Z-20 від 20.03.2009р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Getz»д. н. з. НОМЕР_1 без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 87046,51 грн., вартість матеріального збитку вищевказаного автомобіля складає 64006,74 грн., вартість автомобіля у пошкодженому стані складає 43919,96 грн. (а. с. № № 38-49).

Відповідно до страхового акту № СТО-09-2101/1 від 10.04.2009р. та розрахунку розміру страхового відшкодування за договором страхування № 369 від 03.06.2008р. визначено розмір страхового відшкодування в сумі 20396 грн. 04 коп. (а. с. № № 36-37).

            Таким чином, позовні вимоги позивачки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються наведеними вище доказами.  

            ВАТ НАСК «ОРАНТА»при визначенні розміру страхового відшкодування діяло у відповідності до умов договору, зокрема п. п. 1.5, 2.12.3.2, 2.12.3.3, 2.12.9.2 та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092.

Доводи представника позивача не спростовують наведених вище доказів, суперечать умовам договору № 369 добровільного страхування транспортного засобу від 03.06.2008р., не відповідають фактичним обставинам справи, тому вони не заслуговують на увагу.

З наведених підстав позовні вимоги є необгрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст. ст. 23, 979, 988, 990 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 81, 88, 212 –215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд,-

                                             В И Р І Ш И В:

            В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ Національна Акціонерна Страхова компанія “ОРАНТА” про стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя: