Справа № 2-1491/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді                    Антонова  Н.В.

при секретарі                                        Кавун І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом 30-ї автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України до ОСОБА_1, ТОВ СКБ "Сухіна", Публічного акціонерного товариства "УСК "Гарант-Авто" про стягнення збитків завданих внаслідок ДТП,

встановив:

У провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходилася справа за позовом 30-ї автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих внаслідок ДТП.

Рішенням суду від 26.09.2007 року позов був задоволений  у повному обсязі.

На підставі заяви відповідача рішення було переглянуте за нововиявленими обставинами, якими було, що на час ДТП відповідач перебував у трудових відносинах з СКБ «Сухіна», та керував транспортним засобом під час виконання трудових обов’язків. Крім того, цивільно-правова відповідальність була застрахована в ТОВ «Дженералі-Гарант», правонаступником якої є ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

Після скасування рішення за нововиявленими обставинами, за клопотанням представника позивача до участі в справі в якості співвідповідачів були залучені: ТОВ СКБ «Сухіна»та ПАТ «УСК «Гарант-Авто»та позивач відповідно просив стягнути з відповідача ПАТ «УСК «Гарант-Авто»суму збитків, за різницею франшизи, яку просив стягнути з ТОВ СКБ «Сухіна», а з відповідача ОСОБА_1 витрати пов’язані з його викликом в судове засідання шляхом здійснення публікації в пресі в розмірі 252 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити і стягнути з відповідачів збитки, понесені відповідачем, мотивуючи вимоги тим, що  19.08.2006 року о 17 годині 15 хвилин відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_1, який на праві власності належить ТОВ СКБ «Сухіна», на перехресті вулиць Толстого і Жилянська в м. Києва, проїхав на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення і пошкодив автомобіль «ГАЗ»д.н.з. НОМЕР_2, який на праві оперативного управління належить позивачу. На час ДТП ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час виконання трудових обов’язків у ТОВ СКБ «Сухіна». Завдана позивачу шкода оцінена спеціалістом у розмірі 15 416 грн. 13 коп. Оскільки цивільна правова відповідальність відповідача ТОВ СКБ «Сухіна»на час ДТП була застрахована у ТОВ «Дженералі-Гарант»правонаступником якого являється ПАТ «УСК «Гарант-Авто», вартість збитків представник позивача просить стягнути зі страхової компанії.

Представник відповідача ПАТ «УСК «Гарант-Авто»в судовому засіданні позов про стягнення зі страхової компанії вартості матеріальної шкоди визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення за виключенням вартості франшизи, яку вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ СКБ «Сухіна».

Представник відповідача ТОВ СКБ «Сухіна»в судовому засіданні проти позову заперечував, просив застосувати строки позовної давності, подавши про це відповідну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні визнали позов в частині стягнення з даного відповідача витрат на виклик даного відповідача, пов’язаних з публікацією в пресі, вважають, що вартість збитків, пов’язаних з ДТП необхідно стягнути зі страхової компанії, за виключенням франшизи, яка підлягає стягненню з ТОВ СКБ «Сухіна».

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року № 6 „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” під володільцем джерела підвищеної небезпеки  розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 19.08.2006 року о 17 годині 15 хвилин відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_1, який на праві власності належить ТОВ СКБ «Сухіна», на перехресті вулиць Толстого і Жилянська в м. Києва, проїхав на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення і пошкодив автомобіль «ГАЗ»д.н.з. НОМЕР_2, який на праві оперативного управління належить позивачу.

Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1, на виконання трудових обов’язків у ТОВ СКБ «Сухіна»(а.с. 63-66), на час ДТП був застрахований у ТОВ «Дженералі-Гарант»правонаступником якого, являється ПАТ «УСК «Гарант-Авто». (а.с.67).

З врахуванням того, що страхова компанія позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків за виключенням вартості франшизи визнає у повному обсязі, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з відповідача, ПАТ «УСК «Гарант-Авто»на користь позивача необхідно стягнути 14 906 грн. 13 коп., а також судовий збір та витрати на ІТЗ, відповідно у розмірі 149 грн. 06 коп. та 120 грн.

Завдана позивачу шкода оцінена спеціалістом у розмірі 15 416 грн. 13 коп. (а.с. 6-9).

Згідно платіжного доручення позивачем за публікацію виклику в судове засідання відповідача ОСОБА_1 було сплачено кошти в розмірі 252 грн. (а.с.42). Оскільки відповідач ОСОБА_1 визнає позов в цій частині і не заперечує щодо сплати позивачу вказаної суми понесених витрат, суд вважає, що в цій частині позов також підлягає задоволенню у відповідності до норм ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Позовна вимога щодо стягнення з ТОВ СКБ «Сухіна»вартості франшизи у розмірі 510 грн. підлягає задоволенню з тих підстав, що цивільну правову відповідальність було застраховано ТОВ СКБ «Сухіна»у страховій компанії за виключенням безумовної франшизи.

Посилання представника даного відповідача на застосування строку позовної давності до даних правовідносин, судом не приймається до уваги з тих підстав, що про наявність страхового поліса стало відомо сторонам та суду 08.10.2010 року при подачі відповідачем заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. За таких обставин у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності, а тому у відповідності до вищевказаних норм з даного відповідача необхідно стягнути вартість безумовної франшизи у розмірі 510 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 209,212, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УСК "Гарант-Авто" на користь 30-ї автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України вартість шкоди у розмірі 14 906 грн. 13 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УСК "Гарант-Авто" на користь держави державне мито у розмірі 149 грн. 06 коп. та витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь 30-ї автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України судові витрати пов"язані з публікацією оголошення в пресі 252 грн.

Стягнути з ТОВ СКБ "Сухіна" на користь 30-ї автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України суму франшизи у розмірі 510 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня  отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя:                                                                       Антонова Н. В.