УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року                                                                    м. Київ

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

суддів: Карпенко С.О.

Горелкіної Н.А., Лесько А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2007 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом про стягнення з ОСОБА_5, яка є спадкоємцем ОСОБА_9, суми боргу за договором позики.

Позивач зазначала, що у вересні 2005 року між нею та ОСОБА_9 був укладений у простій письмовій формі договір позики, за яким останній отримав від неї 2000 доларів США та зобов’язався до 01 січня 2006 року повернути борг. У встановлений строк ОСОБА_9 борг не повернув і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2009 року до участі у справі як співвідповідачі залучені повнолітні діти померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В подальшому позивач уточнювала позовні вимоги та остаточно просила стягнути з відповідачів 15 400 грн. боргу, що еквівалентно 2000 доларів США, як спадкоємців ОСОБА_9

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2010 року позов задоволено частково..

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь позивачки 15 400 грн. боргу за договором позики.  

Додатковим рішенням цього ж суду від 06 серпня 2010 року вирішено питання щодо судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2010 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2010 року скасоване та ухвалене нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2010 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні  судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.  

Оскільки доводи касаційної скарги  і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити, рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді   С.О. Карпенко

 Н.А. Горелкіна

 А.О. Лесько