Справа № 22-576/2007 рік                               Головуючий суддя 1 інстанції: Мичка І.М.

Суддя-доповідач : Гордійчук C.O.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

5 червня 2007 року                                                                                                         м.  Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді : Василевича B.C. суддів : Гордійчук C.O.,  Шимківа С. С.  при секретарі :Чалій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 23 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення позики.

Заслухавши доповідача,  пояснення осіб,  що з'явились в судове засідання,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -

встановила :

Рішенням Здолбунівського районного суду від 23 березня 2007 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг по договору позики в сумі 3911 грн.,  витрати по оплаті державного мита в сумі 51 грн. та витрати за надання юридичної допомоги у сумі 200 грн.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідачка вказує на його незаконність,  оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував,  що договір позики був укладений під впливом тяжкої для відповідача обставини і грошей за даним договором вона не отримувала. Розписку написала у зв'язку із допущеною нею нестачею товарно-матеріальних цінностей.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує,  що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни,  а скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає,  що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд правильно виходив з того,  що між сторонами мала місце договір позики.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до норм процесуального права передбачається,  що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності,  в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Щодо обов'язку доказування і подання доказів,  то відповідно до  ст.  10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак,  будь-яких достовірних доказів,  проте,  що розписка написана під впливом погроз чи з метою відшкодування нестачі товарно-матеріальних цінностей відповідачка суду не надала і судом їх не здобуто.

Не заслуговують на увагу доводи відповідачки проте,  що сума позики є не що іншим,  як допущеною нею нестачею в сумі 3911 грн.,  і яка була утримана з її заробітної плати позивачем,  оскільки будь-які докази з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи,  що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права,  а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують,  колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись  ст.  ст.  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів, -

 ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 23 березня 2007 року відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.