Судове рішення #153653

      

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

                                                                                                                                     

Постанова

Іменем України

  21 вересня 2006 року 

 Справа № 2-3/15013-2005

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Горошко Н.П.,

суддів                                                                      Прокопанич Г.К.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Братащука Володимира Миколайовича, довіреність №  198   від 07.07.06,  товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму";

відповідач: не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1;

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Соколова І.О.) від 24 листопада 2005 року у справі № 2-3/15013-2005

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" (Красноярське шосе, 6, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97420)

до           суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

   про стягнення 10873,32 грн.

                                                         

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2005 у справі № 2-3/15013-2005 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  про стягнення 10873,32 грн. задоволено.

                    Суд стягнув з суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" заборгованість у сумі 10723,31грн., державне мито у сумі 119,95грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    У частині стягнення 150 грн. провадження у справі припинено.

           Не погодившись з рішенням господарського суду, суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1  звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові про стягнення суми боргу відмовити.

                    Сторона вважає, що судом не були  враховані фактичні обставини справи, які виникли між  сторонами.

                    На думку відповідача, суд, не встановивши які саме поставки мали місто між сторонами, передбачені договором  НОМЕР_1 та які з них неоплачені відповідачем, помилково робить висновок та встановлює непогашену заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі  7228,39 грн.

                    При  визначенні розміру  заборгованості  відповідача перед позивачем, суд прийняв в якості доказів лише внутрішні документи  товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму", які не розкривають взаєморозрахунки між сторонами.

                    За клопотанням представника  позивача судочинство здійснювалось російською мовою, у відсутності представника відповідача, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленого належним чином, але не скориставшогося своїм правом участі у судовому засіданні.

                    На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши  справу, встановила наступне.

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" звернулось  з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  про стягнення  10873,32 грн., у тому числі 7228,39 грн. основного боргу за договором  НОМЕР_1  на поставку напоїв та інших товарів  від 19 червня 2002 року та  суму 3644,92 грн. інфляційних  збитків.

                    Позивач уточнив позовні  вимоги та просить суд стягнути з відповідача  10723,31 грн., у тому числі основний борг - 7078,39 грн. та 3644,92 грн. інфляції.

                    У частині стягнення  150 грн. позивач просить провадження у справі   припинити на підставі пункту 1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач перерахував  цю  суму після пред'явлення позову.

                    19 червня 2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" та суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1  було укладено договір НОМЕР_1 на поставку напоїв та інших товарів.

                    Згідно пункту 2.1 договору відповідач зобов'язаний повністю  оплатити товар протягом 15 днів з дня відпустки товару.

                    Позивачем був  наданий акт звірки взаємних розрахунків на 16 червня 2005 року, який підписаний обома сторонами з приписом, що заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності   ОСОБА_1  складає 12 273 грн.

                    Відповідач заперечуючи  проти наявності боргу  вказує, що за період з 20 червня 2002 року по 07 лютого 2006 року фактично сплачена сума перевищує дані приходно-касових ордерів на суму  6107,80 грн.

                    21 лютого 2006 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду   провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі судово-економічної експертизи для визначення заборгованості суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  за товар, який був йому  поставлений згідно договору  НОМЕР_1  укладеного  між товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" та суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1,  станом на 10 жовтня 2005 року.

                    Експертом, на підставі наданих документів товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" за період з  червня 2002 року по 10 жовтня 2005 року  встановлено, що заборгованість за товар, який був поставлений згідно договору НОМЕР_1 суб'єкту підприємницької діяльності  ОСОБА_1   складає  9284,85 грн.

                    Але, взявши до уваги розбіжності з даними  суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  по отриманню товару на  суму 172,81 грн., експерт вважає, що заборгованість  зменшується, та складає      9112,04 грн.

                    Але, у зв'язку з тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" не надано довіреності   суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 на отримання ним товару, та не виписано  приходних  касових  ордерів на прийняту від суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  готівку, не надано квитанцій  до приходних касових ордерів за прийняту готівку, експертом не виявлено підстав для підтвердження вказаної заборгованості за суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1.

                    Також, з висновку експерта вбачається, що визначити наявність і розмір заборгованості за отриманий товар від  товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму"  згідно з договором  НОМЕР_1 у зв'язку з ненаданням суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1 документів, які підтверджують оплату за отриманий товар неможливо.

                    Судова колегія не може  прийняти до уваги посилання позивача на акт  звірки між сторнами, як на доведений доказ заборгованості.

                    Оскільки, відповідно до чинного законодавства, акт звірки  - це документ, за яким бухгалтерії підприємств звірюють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, розрахунками, тощо.

                    Відповідно, акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.  Первинні документи повинні містити дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму на яку проведено залік, інші реквізити.

                    Саме такі первинні  документи, а не  складені на їх  підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій,  виконання цивільних прав та обов'язків.

                    Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позивачем не надано документальних доказів підтвердження заборгованості відповідача, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню.

          Керуючись статтями 101,  пунктом 2 статті 103,  пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  задовольнити.

                    2. Рішення господарського  суду  Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2005 року у справ  № 2-3/15013-2005  скасувати.

                    3. У позові  товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  про  стягнення  10873,32 грн. відмовити.

                                                 

Головуючий суддя                                                  Н.П. Горошко

Судді                                                                                Г.К. Прокопанич

                                                                                Ю.В. Борисова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація