Україна

    Суворовський районний суд міста Одеси

          Справа №2-А-282

          2011 рік

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 березня 2011 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Гудіної Н.І.,

при секретарі       - Мельниченко Г.О.

розглянув  в відкритому судовому засіданні в місті Одесі

адміністративний позов  

          ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації, треті особи : Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 про скасування розпорядження

Встановив:

          Позивач звернувся с позовом до ОСОБА_2 районної адміністрації, треті особи : Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 про скасування розпорядження, мотивуючи свої вимоги тім, що  рішенням військового місцевого суду Одеського гарнізону від 08 червня 2005 року була задоволена його скарга і визнано неправомірним та скасовано п 3.2 рішення гарнізонної житлової комісії Південного регіонального управління ДПС України про розподіл трьохкімнатної квартири №119 по Дніпропетровській дорозі буд. №83, корпус №2 в місті  Одесі ОСОБА_3 та зобов'язало житлову комісію розподілити дану квартиру ОСОБА_1  на склад сім'ї чотири особи.

          Ухвалою військового апеляційного суду Південного регіону від 22 вересня 2005 року зазначене рішення суду від 08 червня 2005 року залишено без змін, тобто, набрало законної сили.

          Житлова комісія Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України розподілила дану квартиру його сім'ї протокол №1 від 27 січня 2006 р.

          ОСОБА_3 особисто 30.01.2006 року здав житлову справу і клопотання командування Південного регіонального управління ДПС України №614/211 від 14.01.2006 року переправивши особисто рік ( з «2005»на «2006») на отримання службового житла ( документи житлової справи не пройшли погодження в Адміністрації ДПС України як цього вимагають керівні документи Адміністрації ДПС України ) в Київську райдержадміністрацію міста Одеси і на підставі розпорядження Київської районної адміністрації №81 від 01.02.2006 року на зазначену квартиру, 04.02.2006 року виданий службовий ордер встановлені   в ході перевірки військовою прокуратурою Одеського гарнізону в 2007 році.)

          Постановою Київського районного суду місті Одеси від 30 червня 2009 року, яка набрала чинності 13 липня 2009 року, позов ОСОБА_1. до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання не чинним та скасування розпорядження був задоволений в повному обсязі. Розпорядження Київської районної адміністрації          місті Одеси за №81 від 01.02.2006 року «Про надання військовослужбовцю в/ч 2524 ДПС України ОСОБА_3 службового житла - квартири №119 по Дніпропетровській дорозі буд. №83, корпус №2 в місті Одесі»визнано протиправним і скасовано.

          Рішенням Суворовського районного суду місті Одеси від 21 жовтня 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діяли від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 1993 р.н, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволений в частині визнання ордера за №0817 від 04 лютого 2006 року виданого Київською рай адміністрацією Одеської міської ради недійсним. Рішення набрало чинності 19 лютого 2010 року на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області.

          В жовтні 2009 року представник у суді ОСОБА_3 ОСОБА_7 звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на Постанову Київського районного суду місті Одеси від 30 червня 2009 року за моїм позовом до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання не чинним та скасування розпорядження.

          16 вересня 2010 року Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв Ухвалу на апеляційну скаргу ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду місті Одеси від 30 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, гарнізонна житлова комісія Південного регіонального управління Державної прикордонної служби. Суд ухвалив апеляційну скаргу ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду місті Одеси від ЗО червня 2009 року - залишити  без задоволення. Постанову Київського районного суду місті Одеси від 30 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

          Відповідно до положень ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини. В ухвалі Апеляційного суду Одеської області вказується, що у досліджуваній копії висновку службового розслідування по суті розпорядження заступника голови державної прикордонної служби України - директора департаменту забезпечення щодо вирішення житлового питання ОСОБА_1  від 13.03.2007 року вказується, що форму №4 та клопотання за вихідними №151 , №614/211' від 14.01.2005 року в порушення Інструкції з діловодства в ДПС України, були видані ОСОБА_3 на руки. Після рішення суду на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3 змінив дату на клопотанні начальника Південного регіонального управління до голови Київської районної адміністрації місті Одеси. Згідно пропозицій даного висновку службового розслідування від 13.03.2007 року «За надання за неіснуючим в загальному діловодстві Південного регіонального управління вих. №614/211 від 2006 року ( заміни дати із 2005 року на 2006 рік) клопотання в Київську райдержадміністрацію підполковника медичної служби ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

          На усіх судових засідання представник Південного регіонального управління ДПС України у своїх виступах був на стороні ОСОБА_3 і про наявність наказу начальника Південного регіонального управління ДПС України про притягнення підполковника медичної служби ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності мовчав, а йому  про наявність такого наказу не було відомо.

          02 березня 2010 року його  дружина - ОСОБА_8 звернулася до Південного регіонального управління ДПС України вх. № Л-17 про надання копію наказу за висновком службового розслідування по суті розпорядження заступника голови державної прикордонної служби України - директора департаменту забезпечення щодо вирішення житлового питання ОСОБА_1  від 13.03.2007 року.

          Його дружина отримала відповідь 17.03.2010 року за №614/Л-17, а з нею і копію наказу від 15.03.2007 року №114, згідно якого «За надання за неіснуючими в загальному діловодстві Південного регіонального управління вих. №614/211 від 2006 року ( заміни дати із 2005 року на 2006 рік) клопотання в Київську рай адміністрацію підполковника медичної служби ОСОБА_3 (особистий № С -269378) оголосити догану». Даний факт в попередніх судових засіданнях дослідженим не був.

          26 травня 2010 року він подав до Суворовського районного суду місті Одеси цивільний позов до ОСОБА_3М, ОСОБА_4, що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, року народження, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, треті особи : ОСОБА_2 районна адміністрація Одеської міської ради орган опіки та піклування, Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України про виселення з житлового приміщення, який з 2 червня 2010 року знаходиться в провадженні суду.

          Фактично з 14 квітня 2006 року і по теперішній час він постійно знаходиться  в стані судових засідань про відстоювання своїх і своєї сім'ї конституційних прав на житло, які грубо порушили своїми діями окремі посадові особи Київської районної адміністрації місті Одеси, Південного регіонального управління ДПС України та ОСОБА_3, знаючи рішення попередніх судів, порушили мої і членів моєї сім'ї конституційні права на житло (стаття 47 Конституції України),отримання чи розподілу трикімнатних квартир, видачу копій чи витягів з управління Державної прикордонної служби України або інших документів по трикімнатним квартирам, які вже виділені чи розподілені».

          А саме клопотання Південного регіонального управління ДПС України підписане полковником ОСОБА_10О від № 614/211 від 14.01.2005 року суперечить вимогам відомчого наказу Адміністрації ДПС України №44 від 14.01.2004 року п. 1.2. «Висновок щодо доцільності надання житлу статусу службового готуються житловою комісією Адміністрації Державної прикордонної служби України», а не Південним регіональним управлінням ДПС України.

          Заслуговує уваги також той факт, що номер клопотання №614/211 від 14.01.2005 року співпадає з номером клопотання Південного регіонального управління ДПС України підписаного полковником ОСОБА_10 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради на отримання ордера на квартиру, яке в порушення Інструкції з діловодства в ДПС України, були видані ОСОБА_3 на руки, а він виправив рік на ньому і отримав ордер на службову квартиру. Тобто має місце факт, коли один документ за одним номером має різну змістовну частину.

          Наведені вище мною факти, на його переконання, доказують неправомірність і незаконність дій посадових осіб Південного регіонального управління ДПС України, а саме полковника ОСОБА_10, який на той час був головою житлової комісії цього управління, на підставі яких ОСОБА_2 районна адміністрація Одеської міської ради прийняла розпорядження про включення до числа службових приміщень Державної прикордонної служби України Південного регіонального управління квартири №119 будинку 83 корпус 2 по Дніпропетровській дорозі 83.

          Таким чином він  вважає, що прийнявши всупереч попереднім судовим рішенням щодо спірної квартири розпорядження №737 від 28.07.2005 року «Про включення до числа службових приміщень Державної прикордонної служби України Південного регіонального управління квартири №119 будинку 83 корпус 2 по Дніпропетровській дорозі 83 та квартири АДРЕСА_1в частині про включення квартири №119 будинку 83 корпус 2 по Дніпропетровській дорозі 83 до числа службових ОСОБА_2 районна адміністрація Одеської міської ради своїми діями порушила мої та моєї сім'ї законні конституційні права на дане житло. Прийняте розпорядження є незаконним в частині про включення до числа службових квартир квартири №119 будинку 83 корпус 2 по Дніпропетровській дорозі 83 і підлягає скасуванню в частині визнання його незаконності.

          Враховуючи наведене, він  прохає на поновлення     пропущеного  процесуального    строку   для   розгляду   мого адміністративного позову. визнання розпорядження ОСОБА_2 районної  адміністрації Одеської міської ради № 737 від 28.07.2005 року «Про включення до числа службових приміщень Державної прикордонної служби України Південного регіонального управління квартири №119 будинку 83 корпус 2 по Дніпропетровській дорозі 83 та квартири АДРЕСА_2в частині про включення до числа службових квартир квартири №119 будинку 83 корпус 2 по Дніпропетровській дорозі 83 як незаконне і скасувати його в частині визнання його незаконним.

          Вивчив матеріали справи, вислухав думку позивача, котрий підтримав позов, думку представника відповідача ОСОБА_2 районної адміністрації, котрий заперечував проти задоволення позову, думку   третіх осіб  : Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 , котрі також заперечували проти задоволення позову, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні клопотання про поновлення строку позовної давнини, повинно бути відмовлено, а самий позов залишений без розгляду з наступних підстав;

          В судовому засіданні позивач підтвердив, що про існування розпорядження ОСОБА_2 районної адміністрації Одеської міської  ради № 737 від 28.07.2005 року «Про включення до числа службових приміщень Державної прикордонної служби України Південного регіонального управління квартири №119 будинку 83 корпус 2 по Дніпропетровській дорозі 83 та квартири АДРЕСА_2йому відомо з 16.09.2008 року. Він не міг звертатися з позовом до ОСОБА_2 районної адміністрації Одеської міської ради, оскільки він постійно знаходився у інших судових засіданнях  

          Відповідно до частини першої, другої ст. 99 КАС України,

«1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку Звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».

          В позові зазначено, що квартира, яка зазначена в оспорюваному розпорядженні, розподілена позивачу на підставі протоколу № 1 засідання гарнізонної житлової комісії ПдРУ ДПС України від 27 січня 2006 року . В цьому протоколі зазначено, що квартира, яка є розподілена позивачу, є службовою.

Підставою для включення квартири до числа службових було рішення гарнізонної житлової комісії ПдРУ ДПС України від 7 грудня 2004 року . (протокол № 7), яким «комісія прийняла рішення вийти з клопотанням перед ОСОБА_2 районною адміністрацією місті Одеса щодо включення до числа службових Державної Прикордонної служби України ПдРУ 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3», і тим же рішенням зазначена квартира була виділена ОСОБА_3 та членам його сім'ї.

          Зазначене рішення житлової комісії було оскаржено позивачем до військового суду Одеського гарнізону (ухвала про прийняття скарги та підготовки справи до судового розгляду від 18 січня 2005 р.) тільки в частині розподілу квартири сім'ї ОСОБА_3 Як вбачається з рішення військового суду Одеського гарнізону від 8 червня 2005 року, під час розгляду скарги ОСОБА_1., протокол засідання житлової комісії від 7 грудня 2004 р. в якому прийнято рішення про включення квартири до числа службових, досліджувався за особистою участю позивача в судовому засіданні, і йому був відомий його зміст в повному обсязі.

          В подальшому, відомості про те, що спірна квартира включена до переліку службових зазначені в усіх судових рішеннях, в яких приймав участь позивач:

-в постанові Київського районного суду місті Одеси від 30 червня 2009 року   ;

- в рішенні Суворовського районного суду місті Одеси від 21 жовтня 2009 року;

- в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2010  року;  

- в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року;).

          Таким чином, позивач дізнався  про оспорюване рішення ще в січні 2006 року., а звернувся після спливу більш ніж чотирьох з половиною років, що він особисто підтвердив в судовому засіданні.

          Відповідно до ст. 100 КАС України, «Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала».

          В позовній заяві позивач просить поновити пропущений ним строк для розгляду його адміністративного позову,  мотивуючи поважність причин для пропуску строку тім, що в цей час розглядалися інші справи за його позовами .   Оскільки провадження в усіх перелічених вище судових справах було порушено за позовами саме позивача по цій справі, то він свідомо, самостійно приймав рішення не оскаржувати оспорюване розпорядження, і звернувся з позовом про оскарження тільки в листопаді 2010 року. після спливу встановленого частиною другої ст. 99 КАС України строку, що є підставою для залишення позову без розгляду. Тобто, суд вважає, що тактика розгляду позовів заявлених позивачем до суду не може бути підставою для поновлення строку для звернення з позовом до адміністративного суду.

          Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          В силу ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Частиною 2 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження.

          Згідно до ч. 5 ст. 107 КАС України, про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу.

          Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення з позовом до адміністративного суду повинно бути відмовлено, а позов залишений без розгляду.

                    Керуючись ст. ст. 99, 100, 107 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В заяві ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення з позовом до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації, треті особи : Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 про скасування розпорядження - залишити без розгляду.

                    Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня оголошення ухвали.

Суддя -