Справа № 2-342/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 травня 2011 року                                                                       м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                                                            Свиргуненко Ю. М.

при секретарі                                                                      Федорченко Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на період навчання,-

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання в розмірі не менше 300 грн. щомісячно, а також половини суми на навчання щорічно, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем розірвали шлюб 11 жовтня 1995 року. Від подружнього життя мають двох доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час старша донька ОСОБА_3 навчається у вищому навчальному закладі. Відповідач проживає окремо, доньку, яка знаходиться на її утриманні, матеріально не забезпечує. А тому вона звернулась із даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що він отримує заробітну плату у розмірі 470 грн. щомісячно, з якої сплачує аліменти на утримання меншої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, крім того на утриманні він має матір похилого віку, яка часто хворіє, у зв’язку з чим потребує стороннього догляду.  

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами у справі було розірвано 11 жовтня 1995 року (а. с. 2).

Від подружнього життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Сторони у справі проживають окремо, діти мешкають разом із позивачкою і знаходяться на її утриманні проти чого відповідач не заперечував.

Згідно довідки Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка №102 від 11 квітня 2011 року ОСОБА_3 є студенткою другого курсу  денного відділення інституту педагогіки та психології, навчається на договірній основі, напрям підготовки «соціальна педагогіка». Рік вступу 2009 (а. с. 4).

Відповідно до договору про навчання, підготовку бакалавра, спеціаліста, магістра та про надання додаткових освітніх послуг від 31 липня 2009 року загальна вартість освітньої послуги за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра становить 32 409 грн. (а. с. 5).

З довідки управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації від 16 травня 2011 року вбачається, що позивачка отримує державну соціальну допомогу, середньомісячний розмір  якої становить 140 грн. 30 коп. щомісячно (а. с. 18).

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі. ЇЇ єдиним доходом є державна соціальна допомога по догляду за матір’ю – інвалідом першої групи, а також пенсія останньої.

Судом також встановлено, що відповідач працює інспектором-контролером ТОВ «Славяни» з 14 жовтня 2009 року і отримує заробітну плату, середній розмір якої становить 459 грн. 41 коп. щомісячно, з якої ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Згідно довідки про доходи відповідача середньомісячний розмір аліментів становить 221 грн. 64 коп. (а. с. 11).

Заперечення відповідача стосовно того, що на його утримані знаходиться матір похилого віку суд не приймає до уваги, так як остання отримує пенсію за віком (а. с. 14). Крім цього, сам відповідач у судовому засіданні пояснив, що окрім нього у матері є ще двоє дітей.

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітній дочка, син продовжують навчання і  у зв'язку з цим  навчанням потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до положень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15 травня 2006 року №3, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Частиною 3 статті 199 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають  самі   дочка,  син,   які  продовжують  навчатися,  а   також   той   із   батьків,  з   яким   вони проживають.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме: стану здоров'я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення.    

За встановлених обставин, наявні у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що  повнолітня дитина сторін потребує матеріальної допомоги на період навчання, а батько в змозі її надавати, однак у розмірі 100 грн. щомісячно, беручи до уваги стан здоров'я і розмір його доходів, матеріальне становище дитини, а також можливість надання утримання своїй донці самою позивачкою.

Позовні вимоги в частині стягнення із відповідача половини вартості навчання доньки щорічно задоволенню не підлягають, оскільки аліменти самі по собі і є допомогою на утримання дитини, що навчається, які стягуються судом залежно від можливостей відповідача.

Позивачка була звільнена від сплати судових витрат при подачі позову, тому  на підставі  ст. 88 ЦПК України вони підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.         

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 199-200 Сімейного Кодексу України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15 травня 2006 року №3, ст.ст. 4,10,60,88,209,213,215  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, в розмірі 100 (сто) гривень щомісячно до припинення навчання, починаючи стягнення з 18 квітня 2011 року .

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. державного мита і 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня  його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя