Справа №2-470/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:  

головуючого судді                                                                                                                       Заболотного В.М.,

при секретарі                                                                                                                                    Студинській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про виселення особи та зняття її з реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 05.01.1996 року. Спільне життя не склалося у зв’язку із чим 04.01.2010 року шлюб було розірвано. Від шлюбу вони мають дітей ОСОБА_3, 06.01.1997р.н. та ОСОБА_4, 11.10.2005р.н. Позивач є власником домоволодіння по вул. Київській, 8 смт. Антонівки м. Херсона у якому зареєстрований та проживає відповідач. Зазначає, що після розірвання шлюбу вона та відповідач ведуть окреме господарство та не мають ні яких спільних відносин. ОСОБА_2 фактично перестав бути членом її сім’ї. Вважає, що оскільки відповідач перестав бути членом її сім’ї, то він втратив право проживати у домоволодінні, передбачене ч.1 ст.405 ЦК України. Враховуючи вищевикладене просить суд на підставі ст.ст.321, 391, 405 ч.1 ЦК України визнати  таким, що втратив  право  користування та  виселити  відповідача із домоволодіння, розташованого за адресою: м. Херсон, с Антонівка, вул. Київська, 8; зняти відповідача з реєстрації за адресою: м. Херсон, с Антонівка, вул. Київська, 8. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач та її представник уточнили позовні вимоги, а саме просили суд на підставі ст.ст.317, 321, 391, 405 ч.1 ЦК України усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 з  домоволодіння, розташованого за адресою м. Херсон, с Антонівка, вул. Київська, 8; зняти ОСОБА_2 з реєстрації; мотивуючи тим, що відповідач своїм проживанням у домоволодінні перешкоджає позивачу вільно користуватись та розпоряджатись її майном.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, при цьому додав, що іншого житла він не має та зазначив, що приймає участь в утриманні домоволодіння.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги не законними та не обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають залишенню без задоволення з таких підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 05.01.1996 року по 04.01.2010 року. Від шлюбу вони мають дітей ОСОБА_3, 06.01.1997р.н. та ОСОБА_4, 11.10.2005р.н.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_5, померлого 16.02.2009 року прийняла спадщину, а саме домоволодіння №8, що знаходиться м. Херсоні, сел. Антонівка по вул. Київській, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 07.09.2009 року.

ОСОБА_2 було зареєстровано у домоволодінні по вул. Київській, 8 смт. Антонівки м. Херсона 21.02.2007 року, про що свідчить відмітка у домовій книзі. На час реєстрації він перебував у шлюбних відносинах з ОСОБА_1 та відповідно був членом її сім’ї.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивач просила захистити її право власника домоволодіння шляхом виселення з нього колишнього члена її сім'ї на підставі ст.ст.317, 321, 391, 405 ч.1 ЦК України.

На думку суду посилання позивача на вищевказані норми закону для задоволення своїх вимог є необґрунтованим, оскільки об'єкт власності, яким користується відповідач (окрема кімната у житловому будинку) — жиле приміщення, тому режим проживання в ньому регулюється нормами ЖК України.

Так відповідно до ст.9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користуватися ним інакше як з підстав і в порядку, і передбачених законодавством.

Згідно зі ст.156 ЖК України, припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів його сім'ї права кори стуватися займаним приміщенням. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст.157 ЖК України, але за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.116 цього кодексу.

Враховуючи те, що позивач не посилається на передбачені законом підстави та обставини для виселення відповідача, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.317, 321, 391, 405 ЦК України,  ст.ст.9, 116, 156, 157 ЖК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 295 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про виселення особи та зняття її з реєстрації – відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                               Заболотний В.М.