Справа № 2-а –288 /2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2011 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши у письмовому провадженні в смт. Іванків адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок грошової допомоги

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом та просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути на її користь з відповідача недовиплачені кошти по ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за піврічний період, що передує зверненню до суду, мотивуючи це тим, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, отримує щомісячну допомогу у зв’язку з обмеження споживання продуктів місцевого виробництва у меншому розмірі, ніж передбачено Законом, а також просить зобов’язати відповідача в подальшому зобов’язати відповідача виплачувати зазначені кошти у відповідності із ст. 37 Закону.

У позові позивач просила справу розглядати без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає, оскільки діяли в межах чинних постанов КМ України та бюджетного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проживає в смт. Іванків Київської області –зоні добровільного гарантованого відселення, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що стверджується відповідним посвідченням. Таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У спірний період часу, ця допомога виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які проживають на території добровільного гарантованого відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця. Відповідач же виплачує вказану доплату у розмірі 2 грн. 10 коп. щомісяця, керуючись постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року. Зазначена постанова прийнята більш ніж 14 років тому, і її положення не відповідають вимогам Закону. Враховуючи вищу силу норм Закону перед постановами КМУ, при нарахуванні і виплаті допомоги слід керуватися саме нормами Закону. Постанови КМ не можуть звужувати визначені Законами соціальні пільги та компенсації.

Виплата допомоги передбаченої ст.37 ЗУ «Про статус…»працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що слід здійснити позивачу перерахунок та виплату коштів у розмірах визначених ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з квітня 2010 року (враховуючи шестимісячний строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України, на застосуванні якого наполягає відповідач), оскільки відповідно до виданої відповідачем довідки виплати за квітень-червень 2010 року проведені 25.06.2010 року, а строк позовної давності слід рахувати з 10.06.2010 року.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Іванківської райдержадміністрації, тому суд, зобов’язує відповідача здійснити перерахунок та виплату вищевказаних коштів, а заперечення відповідача проти позову є безпідставними.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача у майбутньому сплачувати грошову допомогу відповідно до наведених норм Закону, суд вважає, безпідставними, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як зобов`язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством України, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,122,158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області - неправомірними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та стягнути перераховані кошти ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, за період з квітня 2010 року з урахуванням виплачених коштів.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Іванківський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отриманні її копії.

Суддя: