Справа № 22-ц-820/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Тураш В.А.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів Бойчука І.В., Перегінець Л.В.
секретаря Кіндрата В.П.
з участю: представника ПАТ «Укрсиббанк» - Пестова М.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - на рішення Долинського районного суду від 31 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 50012,43 швейцарських франків , що становить 406813,70 грн.
Рішенням Долинського районного суду від 31.03.2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 406813 грн.70 коп. та 1820 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на те, що банком безпідставно збільшена процентна ставка за кредитним договором, оскільки їх про це не було повідомлено. Також не було позивачем направлено розрахунок по сплаті ними пені, що привело до неправильного нарахування пені
_______________________________________________________________________________ Справа № 22ц-820/2011 р. Головуючий у 1 інстанції – Тураш В.А.
Категорія 27 Суддя - доповідач - Горблянський Я.Д.
за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами. Банк безпідставно заволодів коштами в сумі 30116,49 грн. по тілу кредиту, 11927,43 грн. по відсотках за користування кредитом, та безпідставно заявив вимоги на 191909,66 грн. Суд не врахував і те, що в зв’язку з із зміною зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, відповідно до ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя.
Також судом не враховано те, що у позивача відсутня індивідуальна ліцензія Нацбанку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору.
Тому просять скасувати дане рішення і ухвалити нове рішення з урахуванням апеляційної скарги та стягнути з банку витрати по справі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Судом першої інстанції встановлено що 22.09.2006 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно якого той отримав кредит в розмірі 87380 швейцарських франків.
За користування кредитними коштами протягом 30 календарних днів процентна ставка встановлюється у розмірі 8,2 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування банк відповідно до п.9.2 договору може змінити процентну ставку в сторону збільшення попередивши позичальника не пізніше як за 14 днів та повідомивши про встановлення нової процентної ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, яка вказана в договорі, або за іншою адресо яку позичальник письмово повідомив банк при зміні адреси. У разі незгоди з новими розмірами процентної ставки позичальник не пізніше як за 7 календарних днів до дати початку дії нової процентної ставки повідомляє банк про свою незгоду. Якщо такого письмового повідомлення позичальником не направлено, то вважається що банком отримана згода на збільшення розміру процентної ставки по отриманому ним кредиту.
Позичальник зобов’язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 21.09.2010 року.
З метою виконання взятого на себе відповідачем зобов’язання по кредитному договору 22.09.2006 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки, та того ж числа між банком і ОСОБА_3 укладено договір застави транспортного засобу.
Відповідно до п.1.1,1.2, 1.3,1.4 Договору поруки поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником всіх зобов’язань які виникли з даного кредитного договору.
Згідно поданих банком розрахунків станом на 05.10.2010 року сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 406813,70 грн., а саме заборгованість по кредиту – 296148,92 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом – 67943,37 грн., пеня – 41221,41 грн. та 500 грн. - штрафні санкції.
Суд першої інстанції, оцінивши зібрані докази та пояснення сторін, прийшов до висновку що відповідачі були ознайомлені з умовами кредитування, уклавши кредитний договір та договір поруки, однак не виконували їх істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та відсотків за користування ним, хоча взяли на себе зобов’язання їх виконувати, вчасно відповідно до графіка погашати заборгованість, а тому задовольнив позов банку в повному обсязі.
Посилання в апеляційній скарзі апелянтів на те, що банк не вправі був піднімати розмір процентної ставки по даному кредитному договору, в зв’язку з тим що у встановлений в договорі строк не були про це належним чином повідомлені, спростовується повідомленнями, відправленими відповідачам, та листами-вимогами.
Враховуючи вище наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.
Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Долинського районного суду від 31березня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
І.В. Бойчук
Л.В. Перегінець