Справа № 33-74/11Головуючий у 1-й інстанції Свачій І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач - Демченко О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2011 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Демченко О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 000 грн. в доход держави.
Як визнав суд, ОСОБА_1 25 вересня 2010 року о 10 год. 00 хв. в с. Прошова Тернопільського району в порушення вимог п.2.5 ПДР України, керував саморобним трактором з явними ознаками алкогольного сп’яніння, в установленому порядку пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови судді, оскільки справа розглянута за його відсутності, а також йому не було надіслано копії постанови судді про притягнення його до адміністративної відповідальності. Про постанову судді він дізнався лише наприкінці лютого 2011 року, коли до нього прийшли працівники ДВС описувати майно. Саму постанову судді просить скасувати, а справу провадженням закрити. Вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки працівниками ДАІ порушено порядок направлення водіїв для встановлення стану алкогольного сп’яніння. Зазначає, що для складання протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено свідків, а він написав пояснення в незаповненому протоколі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу і просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, а саму постанову скасувати з закриттям провадження по справі, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Так, як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення, справа про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП розглянута в суді 21 жовтня 2011 року у відсутності правопорушника, копія постанови судом йому не надсилалась, а тому строк на апеляційне оскарження постанови апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.
В порушення вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП суддею не було вжито всіх заходів, передбачених законом для всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
На обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції зіслався на протокол про адміністративне правопорушення серії ВО1 №012225 від 25.09.2010 року, якому не дав належної оцінки.
Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення, підставою для направлення ОСОБА_1 для медичного обстеження були ознаки алкогольного сп’яніння, однак, які саме в протоколі не зазначено.
Згідно ст.266 КУпАП для проведення огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров’я є дві підстави, а саме:
1. у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп’яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів;
2. у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного працівником міліції.
В своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказував, що керував саморобним трактором, в лікарню їхати відмовляюсь.
Крім того, з самого протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, яка саме концентрація алкоголю перебувала в крові ОСОБА_1 на момент керування ним транспортним засобом та які саме у нього наявні ознаки алкогольного сп’яніння.
Згідно ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.6 “Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Суддя, розглядаючи справу, не з’ясував чи пропонувалось працівником ДАІ ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, якщо такий огляд проводився то, які його результати і чому вони відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення та чи були підстави направляти ОСОБА_1 для проходження огляду в медичний заклад.
З огляду на ці обставини вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважаю, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2010 року слід скасувати та закрити провадження в справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2010 року, яку скасувати, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 —закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.В. Демченко