Справа  № 2-217/11

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                           ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

12 травня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

            Головуючої судді                                                                        Арапіної Н.Є.

            При секретарі                                                                                                Тумарової К.К.,

За участю:

Позивача                                                                                                        ОСОБА_1

Представника відповідача                                                                            ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і зобов’язання відповідача відшкодувати моральну шкоду,

                                                                    в с т а н о в и в :

           позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і зобов’язання відповідача відшкодувати моральну шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 12 вересня 2006 року позивача було прийнято до роботу в якості продавця непродовольчих товарів до відповідача. 29 жовтня 2010 року на підставі письмової заяви позивача трудовий договір було розірвано. За час роботи позивачу жодного разу не надавалась щорічна відпустка, при розірванні трудового договору не було сплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Просила про зобов’язання відповідача нарахувати суми за невикористані дні щорічної відпустки з 12 вересня 2006 року по 29 жовтня 2010 року, стягнути зазначені суми, стягнути моральну шкоду в сумі 2823 грн.

          Під час розгляду справи позивачем уточнені позовні вимоги щодо  нарахування суми за невикористані дні щорічної відпустки з 12 вересня 2006 року по 29 жовтня 2010 року –просила стягнути суми за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 2876 грн. 94 коп.

Позивач підтримала позовні вимоги. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснила, що заяву про надання відпустки писала, але відповідач не повідомляв про задоволення цієї заяви та не складав графік про конкретний період відпустки. У долучених до матеріалів справи відомостях про нарахування заробітної плати підписи про отримання сум оплати щорічної відпустки у серпні 2008 року, липні 2009 року, серпні 2010 року її не належать, але докази цьому відсутні. У 2010 році ставила підпис у відомостях про нарахування заробітної плати за отримання заробітної плати, щорічну відпустку не надано, оплату щорічних відпусток відповідачем не провадилося. Просила про стягнення  компенсації за невикористані дні відпустки за період з 12 вересня 2006 року по 29 жовтня 2010 року у сумі 2876 грн. 94 коп., моральну шкоду в сумі 2823 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_2

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково. Пояснила, що позивач працювала у відповідача та мала право на щорічну відпустку тривалістю 24 дні. Позивач писала заяви про надання відпусток, але накази та графіки про надання відпусток позивачу відсутні, оскільки відповідач знаходиться на спрощеної системі оподаткованого обліку. Щорічні відпустки позивачу надані у серпні 2007 року, у серпні 2008 року, у липня 2009 року, у серпні 2010 року, що підтверджується відомостями про нарахування заробітної платі та індивідуальними відомостями про застраховану особу. Твердження позивача про отримання заробітної плати замість оплати щорічної відпустки спростовуються наданими документами,з яких вбачається різниця між нарахованими сумами заробітної плати та сумами оплати щорічної допомоги у зазначені періоди. Під час звільнення не оплатили грошову компенсацію за невикористані 3 дні відпустки, також виявили недоплату під час оплати щорічних відпусток у 2008, 2009 роках.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

12 вересня 2006 року позивач прийнята продавцем непродовольчих товарів по трудовому договору № 1049 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. 29 жовтня 2010 року позивач звільнена за власним бажанням –ст. 38 КЗпП України (а.с.5-9).

Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення міста Тореза позивач знаходиться на обліку та отримує державну соціальну допомогу дітям інвалідам та інвалідам з дитинства на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 14 липня 2010 року по теперішній час у розмірі 409 грн. 00 коп.(а.с. 12).

Згідно висновку ЛКК захворювання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дає право на одержання допомоги на дітей-інвалідів з дитинства у віці до 18 років (а.с.13). Згідно довідки Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні з 04 по 21 січня 2011 року з приводу нестабільності шийного відділу хребта з порушенням кровообігу у вертебробазилярному басейні, цефалгичеський синдром, кістково-хрящовий екзостоз н/3 лівого стегна(а.с.14).

Згідно розписки позивач 04 січня 2011 року взяла у борг у ОСОБА_5 грошову суму в розмірі 4000 грн. (а.с. 15).

          Згідно відомості про нарахування заробітної плати у серпні 2010 року позивачу нараховано за дні відпустки 946 грн. 56 коп (а.с.25). Згідно відомості про нарахування заробітної плати у жовтні 2010 року нарахована заробітна плата у розмірі 1500 грн. (а.с.26).

26 липня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання щорічної відпустки з 07 по 31 серпня 2010 року, відпустки без збереження заробітної плати з 01 по 06 серпня 2010 року (а.с. 27).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу заробітна плата позивача складала у 2006 році : у вересні  –320 грн., у жовтні - листопаді –по 480 грн. щомісячно, у грудні –500 грн.; у 2007 році: у січні-березня –по 500 грн. щомісячно, у квітні-липні – по 510 грн. щомісячно, у серпні –406 грн.62 коп., у вересні –510 грн., у жовтні-грудні –по 535 грн. щомісячно; у 2008 році: у січня-травні –по 550 грн. щомісячно, у червні –650 грн., у липня –700 грн., у серпні –422 грн. 76 коп., у вересні –750 грн., у жовтні –800 грн., у листопаді-грудні –по 840 грн. щомісячно; у 2009 році: у січні –860 грн., у лютому-березні - по 870 грн. щомісячно, у квітні-червні –по  920 грн. щомісячно, у липні –656 грн. 64 коп., у серпні-грудні –по 940 грн. щомісячно; у 2010 році: у січні-березні –по 1100 грн. щомісячно, у квітні-липні –по 1500 грн. щомісячно, у серпні – 946 грн. 56 коп., у вересні-жовтні – по 1500 грн. щомісячно (а.с.83-84).

Згідно акту Донецького міського центру зайнятості порушень показників правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01 квітня 2009 року по 13 жовтня 2010 року не виявлено (а.с.95-96).

Згідно акту Донецького обласного відділення Калінінської районної виконавчої дирекції  від 11 листопада 2010 року перевірки повноти нарахування обов»язкових страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та обґрунтованості їх витрачання за період з 01 січня 2008 року  по 01 жовтня 2010 року утримані страхові внески відповідають нарахованому фонду оплати праці найманих працівників (а.с.97-98).

Згідно акту відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калінінському районі міста Донецька від 10 листопада 2010 року нарахування та перерахування страхових внесків за період з 23 грудня 2003 року по 30 вересня 2010 року провадиться згідно діючого законодавства (а.с.99-100).

Згідно акту Донецького міського центру зайнятості від 10 червня 2009 року порушень в правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування страхових внесків за період з 01 серпня 2007 року по 31 березня 2009 року не встановлено (а.с.101-102).

Згідно відомостей по заробітної платі позивачем отримано у  2006 році: у вересні  –320 грн., у жовтні - листопаді –по 480 грн. щомісячно,у грудні –500 грн.; у 2007 році: у січні-березні –по 500 грн. щомісячно, у квітні-липні – по 510 грн. щомісячно, у серпні –406 грн. 62 коп. (оплата за дні відпустки за період з 01-25.08.07), у вересні –510 грн., у жовтні-грудні –по 535 грн. щомісячно; у 2008 році: у січня-травні –по 550 грн. щомісячно, у червні –650 грн., у липня –700 грн., у серпні –422 грн. 76 коп.(оплата за дні відпустки 07-31), у вересні –750 грн.; у 2009 році: у січні –860 грн., у лютому-березні - по 870 грн. щомісячно, у квітні-червні –по  920 грн. щомісячно, у липні – 656 грн. 64 коп. (оплата за дні відпустки 07-31), у серпні-грудні –по 940 грн. щомісячно; у 2010 році: у січні-березні –по 1100 грн. щомісячно, у квітні-липні –по 1500 грн. щомісячно, у серпні –946 грн. 56 коп., у вересні- 1500 грн. ( а.с.103-148).

          Згідно свідоцтва про державну реєстрацію проведена реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (а.с.157).

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька відповідач знаходиться на податковому обліку, з 2006 по 2011 рік є платником єдиного податку (а.с. 158).

Дослідивши добуті докази суд дійшов наступного  висновку.

Відповідно до статті  6 Закону України «Про відпустки»щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за  відпрацьований  робочий  рік,  який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статею 24 зазначеного Закону передбачено у разі  звільнення  працівника  йому   виплачується   грошова  компенсація  за  всі не використані ним дні щорічної відпустки

Згідно зі статтею 12 Законом України «Про оплату праці»норми оплати  праці  і гарантії для працівників, зокрема, оплата  щорічних  відпусток встановлюються Кодексом законів про працю України та  іншими  актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці,  передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України  є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надають щорічні (основні та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Статею 75 КЗпП України встановлена тривалість щорічної відпустки не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.

Згідно зі ст.79 КЗпП України зазначеного Кодексу щорічні основна та додаткова відпустки повної тривалості у першій рік роботи надаються працівникові після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Статею 47 КЗпП на власника покладено обов»язок в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” необхідно врахувати, що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. Йдеться як про мінімальний розмір заробітної плати, так і про гарантії для працівників на оплату, зокрема, щорічних відпусток.

Пункт 23 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” містить роз»яснення щодо  виплати грошової компенсації за невикористану відпустку згідно зі ст. 83 КЗпП на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки тільки в разі звільнення його з роботи.

Судом встановлено, що позивач з 12 вересня 2006 року працювала продавцем непродовольчих товарів по трудовому договору № 1049 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, яка з 2006 року є платником єдиного податку.  З 01 по 25 серпня 2007 року позивачу надана відпустка за період з 12 вересня 2006 року по 12 вересня 2007 року тривалістю 24 календарних дні та проведена оплата у сумі 406 грн. 62 коп. З  07 по 31 серпня 2008 року позивачу надана відпустка за період з 12 вересня 2007 року по 12 вересня 2008 року тривалістю 24 календарних дні та проведена оплата у сумі 422 грн. 76 коп. З  07 по 31 липня 2009 року позивачу надана відпустка за період з 12 вересня 2008 року по 12 вересня 2009 року тривалістю 24 календарних дні  та проведена оплата у сумі 656 грн. 64 коп. З  07 по 31 серпня 2010 року позивачу надана відпустка за період з 12 вересня 2009 року по 12 вересня 2010 року тривалістю 24 календарних дні та проведена оплата у сумі 946 грн. 56 коп. 29 жовтня 2010 року позивач звільнена за власним бажанням –ст. 38 КЗпП України. За період з 12 вересня по 29 жовтня 2010 року  позивачем не використано 3 дні відпустки. При звільненні позивачу не сплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.

Частиною 1 ст. 83 КЗпП України встановлена у разі звільнення працівника виплата грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки.

Грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за період з 12 вересня по 29 жовтня 2010 року складає 87 грн. 18 коп. виходячи з наступного розрахунку:  сумарний  заробіток за період з вересня 2009 року по вересень 2010 року складає 10318 грн., кількість календарних днів  року –355,  середньоденний заробіток –29 грн. 06 коп. перемножений на   число календарних днів відпустки –3, який наданий позивачем та визнаний в повному обсязі представником відповідача. Судом не встановлено порушення інтересів особи, яку представляє представник ОСОБА_2., тому з відповідача підлягає стягненню грошова компенсація за не використані дні щорічної відпустки за період з 12 вересня по 29 жовтня 2010 року у сумі 87 грн. 18 коп.

Згідно розрахунку за дні відпустки за період з 01-25.08.2007 року сумарний  заробіток за період з вересня 2006 року по липень 2007 року складає 5 320 грн., кількість календарних днів  року –325,  середньоденний заробіток –16 грн. 37 коп. перемножений на   число календарних днів відпустки –24, оплата за дні відпустки –392 грн. 88 коп. (а.с.166).

          Згідно розрахунку за дні відпустки за період з 07-31.08.2008 року сумарний  заробіток за період з вересня 2007 року по липень 2008 року складає 62150 грн., кількість календарних днів  року –326,  середньоденний заробіток –19 грн. 06 коп. перемножений на   число календарних днів відпустки –24, оплата за дні відпустки –457 грн. 44 коп. (а.с.167).

          Згідно розрахунку за дні відпустки за період з 07-31.07.2009 року сумарний  заробіток за період з вересня 2008 року по липень 2009 року складає 8590 грн., кількість календарних днів  року –326,  середньоденний заробіток –29 грн. 22 коп. перемножений на   число календарних днів відпустки –24, оплата за дні відпустки –701 грн. 28 коп. (а.с.168).

Згідно розрахунку за дні відпустки за період з 07-31.08.2010 року сумарний  заробіток за період з серпня 2009 року по липень 2010 року складає 14 000 грн., кількість календарних днів  року –355,  середньоденний заробіток –39 грн. 44 коп. перемножений на   число календарних днів відпустки –24, оплата за дні відпустки –946 грн. 56 коп. (а.с.149).

Судом перевірені надані розрахунки оплати за дні відпустки та встановлено наступне.

Розрахунок середнього заробітку для нарахування компенсації за невикористану відпустку передбачений положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Так, відповідно до п. 2 зазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати  для   оплати   часу щорічної  відпустки,  додаткових  відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки,  додаткової відпустки  працівникам,  які  мають дітей,  або  для  виплати  компенсації  за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні  12  календарних  місяців роботи,   що   передують  місяцю  надання  відпустки  або  виплати компенсації за невикористані відпустки.

          У пункті 5 Порядку зазначено, що нарахування виплат у всіх  випадках  збереження  середньої заробітної  плати  провадиться  виходячи  з розміру середньоденної (годинної)  заробітної  плати.

          Відповідно вимогам пункту 7 вищеназваного Порядку передбачено, що нарахування виплат, зокрема, компенсації   за невикористані  відпустки,   тривалість   яких   розраховується   в календарних днях провадиться шляхом  ділення  сумарного  заробітку за останні перед наданням  відпустки  12  місяців  або  за  менший фактично   відпрацьований   період   на    відповідну    кількість календарних днів  року  чи  меншого  відпрацьованого  періоду  (за винятком    святкових    і    неробочих     днів,     встановлених законодавством).  Одержаний  результат  перемножується  на   число календарних днів відпустки.  Святкові та  неробочі  дні  (стаття  73  Кодексу законів про працю України),  які припадають на період відпустки,  у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

          Враховуючи вищезазначені правові норми та порівнюючи надані розрахунки про розмір оплати щорічної відпустки у сумі 457 грн. 44 коп. з відомостями про фактичну оплату щорічної відпустки з  07 по 31 серпня 2008 року у сумі 422 грн. 76 коп.  судом встановлена недоплата за дні використаної відпустки за період з вересня 2007 року по липень 2008 року у сумі 34 грн.68 коп. (457 грн.44 коп.-422 грн.76 коп.); порівнюючи розрахунки про розмір оплати щорічної відпустки у сумі 701 грн. 28 коп. з відомостями про фактичну оплату щорічної відпустки з 07 по 31 липня 2008 року у сумі 656 грн.64 коп. недоплата за дні використаної відпустки за період з вересня 2008 року по липень 2009 року  складає у сумі 44 грн. 64 коп.(701 грн.28 коп. –656 грн.64 коп.)

Позивачем суду не доведена неналежність її підписів про отримання сум оплати щорічної відпустки у відомостях про нарахування заробітної плати у серпні 2008 року, липні 2009 року, серпні 2010 року, чим не виконані вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пояснення позивача про нарахуванням та виплату заробітної плати замість оплати щорічної відпустки у серпні 2007 року, у серпні 2008 року, у липні 2009 року, у серпні 2010 року спростовуються відомостями про нарахування заробітної плати у зазначені періоди, які містять різні показники відрахувань з нарахованих сум заробітної плати та оплати щорічної відпустки, а також індивідуальними відомостями про застраховану особу.

          Виходячи з зазначеного, вимоги позивача про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки підлягають задоволенню частково: в частині недоплати за дні використаної відпустки за період з вересня 2007 року по липень 2008 року у сумі 34 грн. 68 коп., за період з вересня 2008 року по липень 2009 року у сумі 44 грн. 64 коп. та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 12 вересня по 29 жовтня 2010 року у сумі 87 грн. 18 коп.,  в загальній сумі 166 грн. 50 коп.

Статтею ж 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 “ Про судову практику про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” вказав, що у відповідності зі ст.237-1 КЗпП України при наявності порушень прав працівника в сфері трудових правовідносин, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя, обов'язок відшкодувати заподіяна шкода покладається на власника чи уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності.          

Суд встановив, що затримки позивачу при звільненні виплат грошової компенсації за невикористану відпустку, недоплата за дні використаної відпустки заподіяли йому моральні страждання, позивач втратив нормальні життєві зв'язки і для організації свого життя були необхідні додаткові зусилля і на підставі ст.237-1 КЗпП України задовольняє його вимоги про стягнення з відповідача на його користь у відшкодування заподіяної моральної шкоди з урахуванням розміру заборгованості в сумі 100 грн.  

Таким чином, вимоги позивача про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і зобов’язання відповідача відшкодувати моральну шкоду підлягають задоволенню частково: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 166 (сто шістдесят шість) грн. 50 коп. та у відшкодування моральної шкоди в сумі  100 (сто ) грн. 00 коп.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати на користь держави  у розмірі 51 грн. 00 коп. при подачі заяви про відшкодування матеріальної шкоди та у розмірі 8 грн. 50 коп. при подачі заяви про відшкодування моральної шкоди,  в загальній сумі 59 грн. 50 коп.

У відповідності зі ст.81 ЦПК України з відповідача  на користь державного бюджету міста Тореза підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення   в розмірі  120  грн.  00 коп., які складають з витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн. 00 коп. при подачі заяви з розгляду спору майнового характеру та у розмірі 37 грн. 00 коп. при подачі заяви з розгляду спору немайнового характеру з урахуванням Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром.

Керуючись Законом України “Про відпустки”, Законом України “Про оплату праці”, ст.ст. 47,74,75,79, 83, 237-1 КЗпП України, Указом Президента України № 727 від 03 липня 1998 року “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, п.п. 5,6, 23 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, п. 13 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 84, 88,  209, 212,  213, 214, 215 ЦПК України,

                                                                     В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і зобов’язання відповідача відшкодувати моральну шкоду задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у сумі 166 (сто шістдесят шість) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди у сумі  100 (сто ) грн. 00 коп.

Стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір  в розмірі 59 грн. 50 коп.

Стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь державного бюджету міста Тореза витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Повний текст рішення  виготовлений  17 травня  2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Торезького міського суду                                                                                         Н.Є. Арапіна