№ 2-438/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя                                                                                                    15.03.2011 р.

Шевченківський районний  суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді                    Дмитрюк О.В.,

при секретарі                              Петрові С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа –служба у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської Ради) про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.11.2010 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що з ОСОБА_2 він перебував у шлюбі, який було розірвано в 2000 р. Від шлюбу мають трьох дітей –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02.04.2004 р. з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_6  

З початку серпня 2010 р. ОСОБА_6 постійно проживає разом з ним за адресою м.Запоріжя, вул..Шевченко, 180. ОСОБА_6 ніде не зареєстрована, оскільки відповідач не має власного житла.

ОСОБА_2 забороняла йому спілкуватись з донькою та брати участь у її вихованні, але іноді він приходив до дитячого садка та школи, які відвідувала дитина. Під час спілкування з донькою, йому стало відомо, що колишня дружина вчиняє фізичне насильство над дочкою, яка постійно скаржилась на головні болі. З цього приводу він звертався до Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, з приводу чого винесено постанову від 24.09.2009 р. про відмову у відкритті кримінальної справи. Насильство з боку відповідача до дочки підтверджується також висновком Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи від 03.08.2010 р. за № 956 та довідкою з лікарні від 18.07.2010 р.

ОСОБА_6 хвора на ішемічну хворобу серця, лікуванням дитини відповідач не займається. З 10.09.2010 р. дочка знаходилась у дитячій лікарні № 1 з діагнозом кардіологія поясного ґенеза, лікування повністю проводилось за його рахунок.

Відповідач має велику заборгованість за кредитами, а він працює в ПП «Агенція Мегое-1», має стабільний дохід.

          За позовом ОСОБА_1 просить передати йому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, для виховання та розвитку, визначивши її місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5; стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання ОСОБА_6 в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред»явлення позову, і до повноліття дитини; зобов»язати Шевченківський ВДВС звільнити його від сплати аліментів на утримання на користь ОСОБА_2 на утримання доньки; зобов»язати квартальний комітет зареєструвати ОСОБА_6 за адресою: м.Запоріжжя, вул..Шевченко, 180 та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених в письмових запереченнях, просили відмовити в його задоволенні (а.с.37-38).

Представник третьої особи –служби у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської Ради в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, рішення по справі відносить на розсуд суду. В процесі розгляду справи представник пояснював, що в цей час ОСОБА_6 навчається в 53-й школі, має охайний вигляд. При з»ясуванні бажання дитини щодо місця її проживання, встановлено, що дівчинка схиляється на користь того з батьків, з ким проживає на той час.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини,  вислухавши пояснення позивача, відповідача та її представника, представника третьої особи, допитавши свідків, суд вважає, що  заявлений  позов не підлягає задоволенню  з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шлюб між якими розірвано (а.с.21), є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.22).

З серпня 2010 р. ОСОБА_6 проживає разом з позивачем за адресою м.Запоріжжя, вул..Шевченко, 180. Вказана обставина підтверджена довідкою квартального комітету № 93 (а.с.14) та визнана сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце  проживання  дитини,  яка  не  досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Ч.1, 2 ст.161 СК України визначено, що якщо  мати  та  батько,  які проживають окремо, не дійшли згоди  щодо  того,  з  ким із них буде проживати малолітня дитина, спір  між  ними  може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; під час  вирішення  спору  щодо  місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги  ставлення  батьків  до  виконання  своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них,  вік дитини,  стан її здоров'я та інші  обставини,  що  мають істотне значення.

За ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач в позові вказує, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, неодноразово вчиняла фізичне насильство над донькою, не займається вихованням дитини, має велику заборгованість за кредитними договорами.

Вказані обставини нічим об’єктивно  не підтверджені, і, навпаки, спростовуються наданими відповідачем письмовими доказами –договором оренди житлового будинку від 01.09.2010 р. (а.с.39), актом обстеження житлового будинку (а.с.41), довідкою КУ «Дитяча поліклініка № 3», довідкою та характеристикою з місяця роботи (а.с.46, 47), довідками з ЗОНД та ЗДПНД (а.с.48), з яких вбачається, що відповідач має постійне місце проживання, загальний стан житла задовільний, займається лікуванням дитини, працює та має стабільний заробіток, на обліку не перебуває.

Доводи позивача про фізичне насильство з боку відповідача по відношенню до неповнолітньої, також не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи. Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.09.2009 р. (а.с.12) обставин жорстокого поводження з ОСОБА_6 не встановлено. В процесі проведення перевірки заяви ОСОБА_1 щодо скоєння насильства над малолітньою ОСОБА_6, службою у справах дітей Шевченківської райадміністрації не виявлено фактів жорстокого поводження з малолітньою (а.с.42).  Висновок спеціаліста ЗОБ СМЕ (а.с.15) про наявність у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, не свідчить про нанесення таких ушкоджень саме матір»ю дівчинки.

При винесенні рішення судом були враховані також пояснення свідків. ОСОБА_7 в суді пояснила, що з позивачем проживає однією сім»єю біля 4 років,  підтвердила, що ОСОБА_1 добре ставиться до дитини, піклується про неї, займається її вихованням та навчанням, дівчинка має окрему кімнату, забезпечена всім необхідним. ОСОБА_3 пояснила, що є старшою донькою колишнього подружжя ОСОБА_3, під час сумісного проживання позивач вчиняв фізичне насильство по відношенню до своєї дружини. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечувала факти насильства з боку відповідача по відношенню до своєї доньки, пояснила, що ОСОБА_2 належним чином виконувала свої батьківські обов»язки.

Під час розгляду справи також встановлено, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, а, відтак, і стабільного доходу, не одружений, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно (а.с.62), але згідно акту обстеження житлово-побутових умов (а.с.40), будинок позивача потребує ремонту та ретельного прибирання, подвір»я майже не має, все заставлене речами незрозумілого призначення та більше нагадує склад дуже брудних та непотрібних речей.

Розглянувши у сукупності всі надані сторонами докази, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання ОСОБА_6 разом з ним, а відтак не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на його користь на утримання дитини.

Реєстрація проживання дитини знаходиться поза межами способів захисту прав, визначених ст..16 ЦК України. Згідно з Примірним регламентом з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженим наказом МВС України від 3 лютого 2006 р. N 96, особи, які проживають у приватних будинках і не обслуговуються житлово-комунальними підприємствами, звертаються безпосередньо до відповідного органу реєстрації особисто з наданням оформленої належним чином будинкової книги. На підставі поданих для реєстрації місця проживання документів уповноваженою особою органу реєстрації заповнюється 2 примірники талона реєстрації місця проживання та вносяться відповідні відомості із зазначенням адреси житла особи до паспортного документа шляхом проставляння штампа відповідного зразка. У разі реєстрації неповнолітніх дітей до 15 років разом з батьками (одним з батьків) відомості про їх реєстрацію вносяться до талона реєстрації одного з батьків.

На підставі ст..88 ЦПК України стягненню з відповідача не підлягають судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.160, 161 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа –служба у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської Ради) про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                              О.В.Дмитрюк