Справа  № 2-810/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року                        Ровеньківській міський суд Луганської області

  в складі:  головуючого судді                                                  Жадана  О.П.,

                   при секретарі                                                           Погорєловій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Ровеньки позовну заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначив, що відповідачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював електрослюсарем підземним 5 розряду в «УМДР ГШУ»ДХК «Ровенькиантрацит». Згідно актів розслідування нещасних випадків на виробництві №1 форми Н-1 від 05.02.1999 року та №13 від 03.09.2002 року, спеціалізованою травматологічною МСЕК  м. Луганська, відповідачу було встановлено  сукупну втрату працездатності 15% з 31.03.2003 року по 01.04.2004 року.

На підставі заяви відповідача та наданих документів було складено постанову №51, відповідно до якої відповідачу було сплачено одноразову допомогу в розмірі 11486 грн. 40 коп.

25 травня 2009 року позивачем було направлено запит до ВП «УМДР ГШУ»ДП «Ровенькиантрацит»про надання списків працівників з регресних справ, перелік яких не було передано з певних причин. Після отримання відповіді на запит було встановлено, що відповідачу 19.05.1994 року спеціалізованою профпатологічною МСЕК м. Луганська було встановлено первинну втрату працездатності 20% та це було підтверджено при подальшому переогляді 31.07.1996 року.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідач мав би  право на отримання одноразової допомоги в тому разі, якщо при подальшому обстеженні МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності. Так, 19.05.1996 року відповідачу було встановлено 20% втрати професійної працездатності, а пізніше 31.03.2003 року йому встановлено 15% втрати професійної працездатності, тобто відсоток втрати працездатності не збільшився. З огляду на це, відповідач мав повідомити про раніше встановлену втрату працездатності,але цього не зробив, тому це призвело до незаконного отримання ним одноразової допомоги в розмірі 11486 грн. 40 коп.

Відповідачу було запропоновано добровільно повернути сплачену раніше на його користь суму одноразової допомоги. На підставі заяви відповідача з 19.08.2009 року, позивач почав утримання грошової суми з щомісячних страхових виплат позивача. До теперішнього часу всього було утримано 836 грн. 40 коп. Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 10650 грн.

До того ж, позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме незаконне отримання відповідачем страхових виплат, у день отримання ним відповіді на запит ВП «УМДР ГШУ»ДП «Ровенькиантрацит».

У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділення ВД Фонду СНВ України в м. Ровеньки Луганської області незаконно отримані ним грошові кошти в сумі 10650 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені відділенням, у сумі 120 грн., а всього 10770 грн.

          Представники позивача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що грошові кошти він отримав правомірно, оскільки Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»набрав чинності 01 квітня 2001 року, не вбачається також збільшення або зменшення ступеню втрати працездатності, так як виплати за раніше встановленою втратою працездатності не провадяться у зв’язку з її зняттям. Також, позивачем пропущений строк позовної давності, який сплив у червні 2006 року.

          Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає,  що  позов  підлягає    задоволенню.

          Так судом встановлено, що згідно постанови про призначення страхової виплати №512 від 20.04.2003 року, за висновком МСЕК від 31.03.2003 року, ОСОБА_1 встановлена стійка втрата  працездатності 15%, з повторним оглядом 01.03.2004 року, внаслідок нещасного випадку, яке отримано 02.02.2002 року під час роботи в ВП «УМДР ГШУ»ДП «Ровенькиантрацит». У зв’язку з цим ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 11486 грн. 40 коп. (а.с. 12-13).

Згідно наказу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області №63 від 21.05.2003 року, ОСОБА_1 (таб. №7869) проведено виплату по відшкодування шкоди потерпілим на виробництві згідно нарахованих сум по прийнятим особовим справам потерпілих (а.с. 7). Зокрема, ОСОБА_1 було сплачено одноразову допомогу в сумі 11 486 грн. 40 коп. (а.с. 30).

          Згідно витягів з актів огляду ВТЕК (а.с. 14,15), 19.05.1994 року ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв’язку із професійним захворюванням у період з 13.05.1994 року по 01.06.1996 року, та 11.07.1996 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв’язку із професійним захворюванням у період з 01.06.1996 року по 01.06.1998 року.

Також судом встановлено, що 31.03.2003 року ОСОБА_1 у зв’язку із отриманням травми встановлено 15% втрати професійної працездатності від 04.02.1999 року (а.с. 16).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі  коли  при  подальших  обстеженнях  МСЕК   потерпілому встановлено   інший,  вищий  ступінь  втрати  стійкої  професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва,  пов'язаного  з  виконанням  трудових  обов'язків,  йому провадиться  одноразова  виплата,  сума   якої   визначається   із розрахунку   середньомісячного  заробітку  потерпілого  за  кожний відсоток  збільшення  ступеня  втрати  професійної  працездатності відносно  попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру   граничної   суми   заробітної  плати  (доходу),  з  якої справляються  внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

          Отже, останнє встановлення втрати працездатності відповідачу від 31.03.2003 року склало 15% втрати професійної працездатності, в той час, коли первинна втрата професійної працездатності від 19.05.1994 року склала 20%.

          На підставі цього суд приходить до висновку, що відповідач не мав права на отримання одноразової допомоги, оскільки відсоток втрати професійної працездатності не збільшився.

          У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, були припинені регресні виплати у  зв’язку із не проходженням подальшого обстеження з 01.06.1998 року (а.с. 9). У зв’язку з цим відповідачу в червні 2009 року стало відомо про те, що відповідач має професійне захворювання та раніше отримував одноразову допомогу.   

          Тобто в порушення вимог п. «г»ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до якого застрахований зобов'язаний своєчасно  повідомляти  робочий  орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення,  складу соціальних   послуг   та   порядку   їх   надання   (зміни   стану непрацездатності,    складу    сім'ї,    звільнення    з   роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо), ОСОБА_1 не повідомив про отримання одноразової допомоги за отриману 04.02.1999 року професійну травму.

Суд вважає, що відповідач вдруге неправомірно отримав одноразову допомогу, в результаті чого ця сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Відповідачем на підставі власної заяви (а.с. 10) добровільно було сплачено на користь позивача 836 грн. 40 коп. в рахунок повернення незаконно отриманих грошових коштів, тому на теперішній час з відповідача підлягає стягненню сума, розрахунок якої треба робити наступним чином: 11 486 грн. –836 грн. 40 коп. = 10 650 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», спори  щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів  та  з  інших  питань  вирішуються  в судовому порядку.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

          Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення його прав з листа ДП «Ровенькиантрацит» №185 від 01.06.2009 року, тобто перебіг позовної давності почався саме з цієї дати. З огляду на викладене, позивачем строк позовної давності пропущений  не був.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону,  на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат,  з  другої  сторони  стягуються  судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору,  він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.

          Відповідно до квитанції, що міститься у матеріалах справи (а.с. 1), позивач при зверненні до суду сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

             На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 44, 55 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 257, 261 ЦК України,  ст.ст.  8,10,11,60,88,212-215,218,256,294 ЦПК України,   суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позовну заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів –задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області незаконно отриману одноразову допомогу в сумі 10 650 гривень.

          Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

          Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня.

Рішення  може бути оскаржене до  апеляційного   суду Луганської області  повністю або частково.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя                                                                                                           О.П. Жадан