Справа №2-о-187/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2007 року Московський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Гончара В.О.

при секретарі - Касліній В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою прокурора Московського району міста Харкова в інтересах ОСОБА_1про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району міста Харкова звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1, подавши заяву про встановлення юридичного факту, а саме, факту роботи ОСОБА_1 за професією „Штамповщик" за період з 03.03.1951 року по 01.10.1995 року, тобто на момент отримання трудового каліцтва -06.05.1955 року.

У своїй заяві прокурор просить суд встановити зазначений факт.

Свої позовні вимоги прокурор мотивує наступним:

06 травня 1955 року ОСОБА_1, 1926 року народження, отримала травму на виробництві, внаслідок якої потерпілій медико-соціальною експертною комісією встановлено 100 відсотків втрати професійної працездатності.

07.09.2001 року Відкрите акціонерне товариство „Серп і молот" передало документи, що підтверджують право ОСОБА_1 на отримання страхових виплат до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Московському районі міста Харкова для їх продовження. В акті про нещасний випадок, переданому до відділення Фонду зазначено, що ОСОБА_1 працювала слюсарем-збірником.

В ході перевірки, проведеної прокуратурою Московського району міста Харкова, встановлено, що у відповідності до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 вона працювала на заводі штампувальницею. Аналогічні дані містяться і в рішенні Народного суду 4-ї дільниці Сталінського району міста Харкова від 28.01.1959 року про стягнення шкоди у зв'язку з трудовим каліцтвом.

Прокурор вважає, що зважаючи, що у відповідності до ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня страти професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я, зазначений середньомісячний заробіток залежить від роботи, виконуваної працівником на підприємстві, усунення розбіжності, яка є в документах ОСОБА_1 має суттєве юридичне значення для призначення подальших страхових виплат та її розміру.

Зважаючи на зазначене, враховуючи, що інші документи, які підтверджують професію, за якою ОСОБА_1 працювала на заводі „Серп і молот" не збереглися у зв'язку із давністю нещасного випадку, прокурор вважає, що наявні підстави для встановлення судом факту, що має юридичне значення, а саме,

факту роботи на підприємстві „Серп і молот" по професії штампувальниці за період з 03.03.1951 року тю 01.10.1955 року, тобто на момент отримання травми -06.05.1955 року.

Враховуючи вказане, керуючись ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та проферійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 256; 257; 258; 259 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 121 Конституції^України, ст. 46 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 36-1 Закону; України „Про прокуратуру", прокурор просить суд встановити факт роботи ОСОБА_1, 1926 року народження на заводі „Серп і молот" за професією „Штамповщик" за період з 03.03.1955 року по 01.10.1955 року, тобто на момент отримання трудового каліцтва.

Представник зацікавленої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у судове засідання не з'явився, однак надіслав суду заяву, в якій вимоги прокурора визнав повністю та просив слухати справу у його відсутність.

Тому суд, з дозволу заявника, розглядає справу в порядку ст. 224 ЦПК України: на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що заява підлягає задовольнянню по наступних підставах.

06 травня 1955 року ОСОБА_1, 1926 року народження отримала травму на виробництві, внаслідок якої потерпілій медико-соціальною експертною комісією встановлено 100 відсотків втрати професійної працездатності.

07.09.2001 року Відкрите акціонерне товариство „Серп і молот" передало документи, що підтверджують право ОСОБА_1 на отримання страхових виплат до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Московському районі міста Харкова для їх продовження. В акті про нещасний випадок, переданому до відділення фонду зазначено, що ОСОБА_1 працювала слюсарем-збірником.

У відповідності до запису в трудовій книжці, ОСОБА_1 працювала на заводі „штамповщиком".(а.с.5). Аналогічні дані містяться і в рішенні Народного суду 4-ї дільниці Сталінського району міста Харкова від 28.01.1959 року про стягнення шкоди у зв'язку з трудовим каліцтвом, (а.с.6-7).

Зважаючи, що у відповідності до ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня страти професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я, зазначений середньомісячний заробіток залежить від роботи, виконуваної працівником на підприємстві, усунення розбіжності, яка є в документах ОСОБА_1 має суттєве юридичне значення для призначення подальших страхових виплат та її розміру.

Зважаючи на зазначене, враховуючи, що інші документи, які підтверджують професію, за якою ОСОБА_1 працювала на заводі „Серп і молот" не збереглися у зв'язку із давністю нещасного випадку, наявні підстави для встановлення судом факту, що має юридичне значення, а саме, факту роботи на підприємстві „Серп і молот" по професії „штамповщик" за період з 03,03.1951 року по 01.10.1955 року, тобто на момент отримання травми-06.05.1955 року.

У відповідності до,ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне1 страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 256; 257; 258; 259 Цивільного процесуального кодексу України, наявні підстави для встановлення судом факту роботи ОСОБА_1, 1926 року народження на заводі „Серп і молот" за професією „Штамповщик" за період з 03.03.1955 року по 01.10.1955 року, тобто на момент отримання трудового каліцтва.

На підставі викладеного, керуючись ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ст.ст. 256; 257; 258; 259; Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт роботи ОСОБА_1, 1926 р.н., за професією „Штамповщик" за період з 03.03.1951 року по 01.10.1995 року, тобто на момент отримання трудового каліцтва - 06.05.1955 року, який у відповідності до ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" має суттєве юридичне значення для нарахування ОСОБА_1 сум щомісячних страхових виплат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.