Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа №  1-59/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 року                                                                      смт. Червоноармійськ

        Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

                                       головуючого-судді                           Кулика П.О.

                                       при секретарі                                    Саламатовій О.М.

                                       з участю прокурора                          Кучер Л.П.,           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Червоноармійську кримінальну справу по обвинуваченню

              ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

              уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з повною загальною

              середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого в порядку

  ст. 89 КК України, -

за ст. 185 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 14 лютого 2011 року, близько 03 години, з метою викрадення чужого майна прийшов на територію фермерського господарства «Агромита», що в с. Стрибіж Червоноармійського району Житомирської області, де з купи металобрухту умисно, таємно викрав куски металу, вагою 68 кг., по ціні 2 грн. 80 коп. за 1 кг., на суму 190 грн. 40 коп., чим заподіяв ФГ «Агромита»матеріальних збитків.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається і показав, що дійсно 14 лютого 2011 року, близько 03 години ночі, взявши з собою сани, прийшов на територію ФГ «Агромита», що в с. Стрибіж Червоноармійського району, де побачив металобрухт, який лежав в купі, та вирішив частину викрасти. З цією метою він переніс за територію господарства та поклав на сани декілька кусків металу, після чого повернувся та взяв ще декілька кусків, які також виніс за територію. Викрадений металобрухт на санях відвіз в с. Слобідка Червоноармійського району, де збув місцевій жительці ОСОБА_2 за гроші в сумі 68 грн.

З’ясувавши правильність розуміння підсудним суті пред’явленого обвинувачення, не маючи сумнівів у добровільності та істинності його позиції, в порядку ст. 299 КПК України, судом обсяг доказів, що підлягали дослідженню, обмежено допитом підсудного та вивченням матеріалів, які характеризують його особу.  

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний вчинив злочин середнього ступеня тяжкості.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття  та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.                                                                                                                                                 

Як особа підсудний ОСОБА_1 по місцю проживання характеризуються позитивно, раніше не судимий, здійснює догляд за пристарілою матір'ю, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт.  

 Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В  :

   ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ст. 185 ч. 1 КК України 100 (сто) годин громадських робіт.  

  Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню –підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.       

  Речові докази: металеві сани, які передані на зберігання в камеру речових доказів Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області, повернути ОСОБА_3, як законному володільцеві.

  Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   П. О. Кулик