Справа № 2-772/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"05" квітня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого  судді                                                                                          Колесника О.М.

при секретарі                                                                                                    Павлюку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Новобудова” про зобов’язання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг згідно чинного законодавства, визнання типового договору нікчемним, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов’язання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг згідно чинного законодавства, визнання типового договору нікчемним, відшкодування моральної шкоди.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що він проживає в АДРЕСА_1 яка знаходиться на 19 поверсі 20-типоверхового будинку. Балансоутримувачем його будинку є  ТОВ „Новобудова”, відповідач по справі, який за своїм статусом зобов’язаний здійснювати утримання та експлуатацію будинку, прибудинкової території та надавати належні комунальні послуги. Вказані функції відповідач здійснює на підставі договірних відносин з кожним власником квартири. Дані договори про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території складаються виключно на підставі типових договорів, що містяться у Постанові Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” та Постанові Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій”. З цього приводу позивач неодноразово звертався до відповідача про укладання такого договору саме на підставі таких типових договорів, однак направивши позивачу проект договору, який далекий від типового, відповідач залишив решту вимог поза увагою. В даному договорі міститься значна кількість розбіжностей, які не співпадають зі змістом типових договорів вказаних постанов КМУ. На запропонований протокол розбіжностей, направлений позивачем відповідачу, останній залишив без відповіді. Тому просить зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг по централізованому опаленню, водопостачанню та водовідведенню на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року та договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території згідно типового договору Постанови Кабінету Міністрів України №529, так як деякі пункти не відповідають зазначеному чинному законодавству. Крім того, просить визнати нікчемним типовий договір, складений ТОВ „Новобудова”, що не відповідає за формою та змістом типовим договорам про надання житлово-комунальних послуг згідно постанов Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 та від 20.05.2009 року №529. Вказаними протиправними діями відповідач завдав позивачу душевних хвилювань та моральних страждань, які ОСОБА_1 оцінює у 10 000 грн., які просить стягнути на його користь з відповідача в судовому порядку.

    Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що відповідач запропонував позивачу підписати договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, який був складений згідно типових договорів зазначених постанов КМУ і будь-яких розбіжностей у договорі немає, однак ОСОБА_1 відмовився його підписати, а щодо нанесення позивачу відповідачем моральної шкоди, то позивач фактично не довів будь-якими доказами вказану вимогу, тому вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.  

    Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами встановив наступні факти та правовідносини.

    Позивач ОСОБА_1 є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.12.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого у реєстрі №10717 (а.с.27). Зазначений договір був зареєстрований в КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна” за №41947 від 26.12.2002 року (а.с.27, звор. бік). Вказана квартира є двохкімнатною, ізольованою квартирою, жилою площею 35,50 м2, яка розташована на 19 поверсі 20-ти поверхового будинку, в якій зареєстрованим є тільки позивач ОСОБА_1, про що свідчить довідка Ф-3 (а.с.24). Вказані обставини не заперечувались сторонами в судовому засіданні.      

   Як зазначає ч.1, ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частина 1, ст.640 ЦК України наголошує, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

   Відповідач розробив проект та направив позивачу примірник договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на якому значиться дата 1.10.2009 року. Позивач ОСОБА_1 отримав його, але не був згодний з його змістом, а тому будь-якої згоди на його укладання не дав.

   У відповідності до ч.1, ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України.

   Поскільки позивач ОСОБА_1 не погодився зі змістом договору про надання послуг, розробленому відповідачем і не направляв йому своєї згоди, а навпаки, вважаючи його складеним в супереч чинному законодавству, направив ТОВ „Новобудова” свій варіант такого договору, який відрізняється від попереднього, крім того у примірнику відповідача не міститься підпису в графі споживача, тому даний договір не був укладений, а за таких обставин суд не має підстав для визнання його нікчемним.

    Згідно ч.1, ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Частина 3 цієї ж статті вказує, що договір є двохстороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.

    У відповідності до ч.1, ст.630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

    Оглянувши текст проекту договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, складений ТОВ „Новобудова”, на якому значиться дата 1.10.2009 року, а також типові договори, що містяться у Постанові Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” та Постанові Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій”, суд вбачає ряд розбіжностей між ними, а саме: назва договору ТОВ „Новобудова” не співпадає з назвою, що містяться у двох типових договорах; в редакції ТОВ відсутня назва документу, на підставі чого діє посадова особа; в розділі „предмет договору” не зазначено членів сім’ї позивача, наявність у власника тварин, птахів, тощо, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги трактується у вільному варіанті і не містить в собі конкретно видів та тарифів наданих послуг з розбивкою помісячно розмір вартості за 1 куб. метр; права та обов’язки сторін у варіанті відповідача є звуженими і в частині не конкретизовані, як вимагають вказані постанови, тощо.

    Як наголошує ч.1, ст.648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов’язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

    Поскільки текст договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, складений ТОВ „Новобудова”, на якому значиться дата 1.10.2009 року, має значні розбіжності з типовими договорами вказаних постанов КМ України, тому відповідача необхідно зобов’язати укласти з позивачем відповідні договори як вимагають типові договори зазначених Постанов, задовольнивши в цій частині позов ОСОБА_1

   Згідно ч.1, ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

    Як наголошує ч.1, ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

   У відповідності до п.1, ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

   Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.    

    Поскільки у судовому засіданні нанесення моральної шкоди відповідачем позивачу не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 не вказав причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача і його душевними хвилюваннями, не надав суду будь-яких доказів щодо вказаної заявленої позовної вимоги, тому в задоволенні частини позову про стягнення 10000 грн. моральної шкоди необхідно відмовити.  

    Згідно ст.79; 88 ЦПК України, суд, частково задовольняючи позовні вимоги, вважає необхідним і пропорційно до задоволеного задовольнити вимоги позивача про відшкодуванню судових витрат, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, в задоволенні решти 13 грн. відмовити, а на користь держави стягнути 8 грн. 50 коп. судового збору, від яких був звільнений позивач при зверненні до суду.     

    Керуючись ст.10; 11; 60; 79; 88; 209; 213-215 ЦПК України, на підставі ст.203; 215; 626; 630; 638; 640; 648; 1167 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій”, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

    Зобов’язати ТОВ „Новобудова” укласти зі ОСОБА_1 договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення на квартиру АДРЕСА_1 по формі та за змістом типового договору відповідно до Правил надання таких послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, з істотними умовами згідно ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

   Зобов’язати ТОВ „Новобудова” укласти зі ОСОБА_1 договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та при будинкової території на квартиру АДРЕСА_1 по формі та за змістом типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529, з обов’язковими додатками по п.2 типового договору з визначенням вартості кожної складової частини тарифу відповідно до порядку формування тарифу, з істотними умовами згідно ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

    В задоволенні частини позову ОСОБА_1 до ТОВ „Новобудова” про визнання типового договору складеного ТОВ „Новобудова”, що не відповідає за формою та змістом типовим договорам про надання житлово-комунальних послуг згідно постанов Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 та від 20.05.2009 року №529, нікчемним, відшкодування 10000 грн. моральної шкоди, 13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, відмовити.

    Стягнути з ТОВ „Новобудова” на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

    Стягнути з ТОВ „Новобудова” на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

                                                            Суддя :