Головуючий у 1-ій ін-т.Красовський О.О. Справа №22а-1134/07 Рівненський райсуд Рівненської обл. Рядок статзвіту №41
Доповідач Кушнерик М.П.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018 м.Львів, вул.Чоловського,2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2007р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного
суду в складі: головуючого - судді: КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ПЛІША М.А., ОЛЕНДЕРА І.Я.
при секретарі: СОКОЛОВСЬКІЙ А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, 3-я особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Рівненського райсуду Рівненської області від 05 березня 2007р. задоволено позов ОСОБА_1 до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження в.о. голови Рівненської РДА Рівненської області від 28.11.2006р. № 191-к про звільнення позивача з посади начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій Рівненської РДА Рівненської області за п.4 ст. 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин) з 17.11.2006р.
Поновлено ОСОБА_1 на попереднє місце роботи та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду.
Постанова мотивована тим, що на час звільнення, т.т на 17.11.2006р., позивач перебував на листку непрацездатності з 14.11.2006р. по 24.11.2006р., а тому, відповідно до ст. 40 ч.4 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Також стягнено 3,0 тис. грн. моральної шкоди, оскільки позивач затрачав чимало зусиль для відновлення нормальних життєвих зв'язків, а також зазнав душевних страждань. Після звільнення, внаслідок страждань та переживань, у позивача погіршився стан здоров'я, що змусило його звертатися за медичною допомогою до лікарів, про що позивач представив докази.
Також незаконне та безпідставне звільнення з роботи принизило ділову репутацію серед мешканців населеного пункту, де проживає позивач. Після звільнення з роботи позивач змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, вимушений був звернутись до суду. Протягом всього часу позивач був позбавлений засобів для існування; позбавлений можливості в повній мірі реалізовувати наявні в нього ділові якості, бути в повній мірі корисним для членів його сім'ї та суспільства.
Суд дійшов висновку про обгрунтованість і доведеність позову щодо наявності заподіяння моральної шкоди позивачеві неправомірними діями відповідача та вважає, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. є розумною сумою, і достатньою для даного виду правовідносин.
Рівненська РДА Рівненської області оскаржила дану постанову, вважає рішення незаконними та таким, що не відповідає матеріалам справи.
Просить врахувати, що позивач скрив від відповідача факт перебування на лікарняному і по даний час листок непрацездатності не зданий відповідачу, порушив режим лікування, умисно увів в оману про дані обставини, хоча перебував на робочому місці. Крім цього, суд безпідставно зіслався на лист прокуратури Рівненського району № 77пр-07 від 19.03.2007р., якою відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ЦРЛ по факту підроблення ними листка непрацездатності, оскільки ще триває перевірка. Заперечується наявність спричинення позивачу моральної шкоди, оскільки таку не довів позивач.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що розпорядженням в.о. голови Рівненської РДА Рівненської області від 28.11.2006р. № 191-к позивач звільнений з вказаної посади за п.4 ст. 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин) з 17.11.2006р.
В матеріалах справи наявний листок непрацездатності серії ААМ № 789064, який виданий позивачу 14.11.2006р., правомірність якого на час розгляду справи по суті стверджена правоохоронними органами, та станом на час винесення оспорюваного наказу позивач продовжував хворіти.
В матеріалах справи наявні особисті пояснення ОСОБА_2 - 3-ї особи, що він видав розпорядження про звільнення позивача з роботи виходячи з того, що той вчинив прогул, однак ніхто не знав про те, що позивач з 14.11.2006р. перебував на лікарняному. Листок непрацездатності позивачем до відділу кадрів адміністрації чи до канцелярії не здавався.
Відповідно до ч.4 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому суд вірно встановив обставини справи, а саме, що прийняте розпорядження про звільнення працівника з роботи в період його тимчасової непрацездатності не є правомірним, порушує права позивача.
ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди слід зовольнити частково, в розмірі 1500,0 грн., виходячи з того, що винесене рішення суду є також сатисфакцією за спричинену позивачеві моральну шкоду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам процесуального та матеріального права і воно не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 160 ч.3, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, 205 ч.2, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області - задовольнити частково.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, 3-я особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в частині стягнення моральної шкоди змінити і постановити нову постанову, якою задовольнити позов частково та стягнути з Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області в користь ОСОБА_1 1500,0 грн. моральної шкоди, а в решта - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.
Головуючий: М.П.КУШНЕРИК
Судді: М.А.ПЛІШ
І.Я.ОЛЕНДЕР