Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  2-а-612/11

2011 р.

                                                            П О С Т А Н О В А

04.04.2011м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду міста Полтави у Андрущенко С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,  -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, в якому посилаючись на те, що він як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, захворювання якого пов’язане з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС", обчислення якої проводиться без врахування положень ч. 4 ст. 54 вказаного Закону. Тому, просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його здійснити з 27.12.2010 року, дати встановлення 2-ї групи  інвалідності, перерахунок пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій та  додаткової  пенсії у  розмірі 75% мінімальної  пенсії за  віком.

           У письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Обчислення його пенсії проведено відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким не врегульовано питання визначення мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно обчислювати виплати, передбачені ст. ст. 50, 54 вказаного Закону, а також з дотриманням положень постанов Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року N 530 та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16 липня 2008 року N 654 .

            Суд,  вивчивши та дослідивши матеріали справи,  приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

            Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується наступними документами: посвідченням НОМЕР_1, виданим  23.12.2010 року та довідкою МСЕК від 27.12.2010 року.

            Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

          Стаття 10 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

          Вказаним правом скористався позивач та йому з 27.12.2010 року призначено пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС".

          Вирішуючи позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії за період з 27.12.2010 року з урахуванням вимог ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" суд виходить з наступного:

           Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього життя  і  здоров'я, створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

         Згідно з ч. 4 ст. 54  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28 лютого 1991 року № 796-XII  в усіх випадках розмір пенсій  для  інвалідів  2 групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  8  мінімальних пенсій за віком.

          Відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня  2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть  бути нижчими для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 2   групі   інвалідності  -  200  процентів  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, згідно якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам II групи — 20процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

                 Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 22 травня 2008 року діяла норма  ст.ст. 50, 54 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено, що розмір пенсій  для  інвалідів  2 групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  8 мінімальних пенсій за віком та розмір щомісячної  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком

Таким чином, на момент  встановлення 2 групи  інвалідності – 27.12.2010 року у позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком, що передбачено ст. 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Із змісту статей 50,  54 вказаного Закону  випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.  

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де вказано, що мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

         У запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що при нарахуванні пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, він правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 3 січня 2002 року № 1, якою визначено,  що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказана постанова Кабінету Міністрів України не визначає поняття мінімального розміру пенсії за віком, натомість встановлює розрахункову величину в сумі 19,91 грн., тим самим істотно звужуючи зміст та обсяг існуючих прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених законами України, що суперечить ст. 22 Конституції України. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008року № 10-рп/2008 зазначена постанова  скасована Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16 липня 2008 року № 654.

            Посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення  пенсії  по  інвалідності,  що  настала внаслідок каліцтва чи захворювання,  і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи   визначається   Кабінетом   Міністрів України, суд не вважає обґрунтованим,  оскільки  надання  законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок,  може  допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком передбачене частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

При розрахунку державної  пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, та виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 5 жовтня 2006 року N 231-V у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Як вбачається з листа Управлінням Пенсійного  фонду України в Ленінському районі м. Полтави № 607/А-02 від 24.02.2011 року, адресованому позивачу, з 27.12.2010 року він отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", її розмір обчислено без урахування вимог  ч. 4 ст. 54  зазначеного Закону.

           За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії  позивачу відповідно до  вимог ст.. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком,  та провести виплату недоплаченої пенсії  з 28.10.2010 року по 4.04.2011 року включно.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання відмови Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави у нарахуванні пенсії позивачу в розмірі, передбаченому  ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною підлягають задоволенню.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-12, 99, 100, 159-161 КАС України, ст. ст. 45, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” ст.. 28, 87, 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 10, 24, 25, 28, Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",  суд, -

    П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії– задовольнити.

          Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави у здійсненні перерахунку ОСОБА_2  пенсії в розмірі,  передбаченому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправною.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_2  , в розмірі, передбаченому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",  за період з 27 грудня 2010 року по 4 квітня 2011 року включно та провести відповідні виплати.

          Судові витратив віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави    С. А. Андрущенко