справа№ 2-47/11

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                               І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року                                                                                             м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд  м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                                               М.С. Тютюник

при секретарі                                                                                          М.О. Андрос

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про визнання незаконими рішення, дій, стягнення розміру недоотриманої електроенергії, збитків, -

В С Т А Н О В И В:

          02.09.2010р. ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ВАТ «Запоріжжяобленерго»про визнання незаконним рішення комісії по розгляду актів про виявлення порушення ОСОБА_4 користування електричної енергії для населення від 17.04.2008р. (протокол № 9 від 17. 04. 2008р.), визнання незаконними дії відповідача по відключенню електроенергії, стягнення вартості недоотриманої електроенергії та збитків.

          У судових засіданнях позивач та її представник ОСОБА_1, кожен окремо, позовні вимоги підтримали повністю, зазначивши про відсутність з боку позивачки порушення правил користування електричної енергії для населення, а також вказали на невідповідність дій відповідача нормам ОСОБА_4 користування єлектричною енергаєю та ОСОБА_2. У зв’язку з незаконними, на їх погляд, діями відповідача позивачкою були понесені матеріальні збитки у вигляді виносу лічильника на фасад будинку, придбання для цього відповідних матеріалів, оплати виконанних робіт з цього приводу, оплата тимчасового відключення електричної енергії, повторного підключення прибору обліку, сплата послуг банку, придбання генератора для забезпечення електричною енергією, а загалом на суму 2497 грн.80 коп. Після двух відключень будинку та тимчасової будівлі від електроенергії, позивач недоотримала електроенергію загалом на суму 292 грн.86 коп.

         Представник відповідача у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що з боку позивача, як споживача послуг електроенергії, мало місце порушення ОСОБА_4 електричної енергії для населення, що зафіксовано відповідним актом про порушення правил користування для населення, дії відповідача повністю відповідають вимогам чинного законодавства, прохає в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд прийшов до наступного висновку.

У судовому засіданні знайшло підтвердження право власності ОСОБА_3  на будинок № 17 по вул. Кутузова в м. Запоріжжі.

Наявність договірних відносин між стронами по справі підтверджується відомостями про оформлення особових рахунків, дослідженими у судовому засіданні договорами на постачання електричної енергії на житловий будинок та на тимчасову будівлю (а.с.12-15).

13.04.2008 р. представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»було проведено перевірку дотримання ОСОБА_3 ОСОБА_4 користування електричної енергії та виявлено позаоблікове споживання електроенергії з використанням «штучного «0»». Зазначені відомості узгоджуються з рапортом до складеного акту (а.с.16-18,19) та поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судовому засіданні.

Так, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, кожен окремо у судовому засіданні пояснили, що при перевірці домоволодіння № 17 по вул. Кутузова в м. Запоріжжі, проводили перевірку дотримання споживачем правил користування електричної енергії. В результаті якої було виявлено у тимчасовій споруді, що належить позивачці, використання штучного «0», фаза в 3-й клемі, що є порушенням правил користування електричної енергії і призводить до необлікованого споживання електричної енергії –при включених струмоприймачах диск електролічильника не обертається, спожита електрична енергія не враховується. За результатами перевірки ними було складено акт № 00095145 від 13.04.2008р. Свідок ОСОБА_5 Зазначив про прихованність зазначеного порушення. Свідок ОСОБА_6 пояснила, що зазначене порушення полягало в тому, що дрот, розташований в тимчасовій будівлі через вікно даної будівлі був закріплений до залізної арматури на подвір’ї.

Допитані у судовому засіданні, кожен окремо, свідки ОСОБА_8, який є чоловіком позивачки, син позивача ОСОБА_9 не спростували пояснення вище зазначених свідків, підтвердили факт складання бригадою ВАТ «Запоріжжяобленерго»зазначеного акту.

Пояснення свідка ОСОБА_8 з приводу відсутності порушення ОСОБА_4 користування електричної енергії та наявність «заземлення» замість «штучного «0»»спростовуються вище наведеними поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Допитана у судовому засіданні в якості свідка, у відповідності до вимог ст.184 ЦПК України, ОСОБА_3 зазначила про облаштування її чоловіком в тимчасовій будівлі майстерні, підтвердила наявність в тимчасовій будівлі лічильника, складання рейдовою бригадою ВАТ «Запоріжжяобленерго»акту, в якому відмовилась від підпису, підтвердила дворазові відключення будинку та тимчасової будівлі від енергопостачання. Натомість пояснення позивача в якості свідка не спростовують пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_3 зазначила про власну необізнанність з приводу зафіксованих в акті обставин і підтвердила дзвонки чоловіку ОСОБА_8 з метою з’ясування цих обставин.

Свідок ОСОБА_10 з приводу дотримання позивачем ОСОБА_4 користування електричною енергією пояснень не надав, зазначивши про відсутність у нього подібних відомостей, підтвердив свою присутність разом з ОСОБА_8 у приміщенні ВАТ «Запоріжжяобленерго»з метою врегулювання питання щодо підключення будівель позивача до електромережі.

За результатами перевірки складено акт, на підставі якого комісією відповідача визначено  вартість не облікованої електричної енергії на суму 9 319, 96 грн. (а.с.21).

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2010р. позов ВАТ «Запоріжжяобленерго»задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»вартість не облікованої електричної енергії у сумі 9 319, 96 грн. та судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України (підстави звільнення від доказування): обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або у адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, що до якої встановлені ці обставини.                      

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за справою № 2 –1229/10, що набрало законної сили, у позивачки встановлена наявність «штучного нуля»і тому ця обставина додатковому доказуванню не підлягає. Розрахунок по факту порушення виконано відповідно до ОСОБА_2 і його відповідність також встановлено вище зазначеним рішенням суду, визнано правомірність проведення відповідачем нарахування по акту, що зазначено у протоколі комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричної енергії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання рішення комісії ВАТ «Запоріжжяобленерго»по розгляду актів про виявлені порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією від 17.07.2008 року задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача двократної вартості недотриманої електроенергії у розмірі 292 грн. 86 коп. суд прийшов до наступного висновку.

Методика чи будь-який інший нормативний акт, який би регламентував порядок обрахування недоотриманої електричної енергії відсутній.

Відповідно до п. 44 ОСОБА_4 користування електричної енергії для населення –у разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії.

Договорами на користування електричної енергії, що укладені між позивачкою та ВАТ «Запоріжжяобленерго», стягнення двократної вартості не передбачено.

Наданий з боку позивачки розрахунок містить посилання на «середньомісячне споживання електроенергії»(п. 21 договорів). Водночас, у укладених між сторонами договорах об’єм середньомісячного споживання –не визначений.

Таким чином, на підставі викладеного, наданий до суду розрахунок не може бути судом прийнятий як належний і достовірний, а тому до уваги не приймається.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення на її користь збитків в розмірі 2 497, 80 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України –кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України  - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження даної вимоги позивачкою надана накладна № 07 від 03 серпня 2009 р., а також  податкова накладна № НОМЕР_1 від 17.03.2009р., та фіскальний чек від 17.03.2009р., разом на суму 2 069, 40 грн. (а.с.23-24).  Суд зазначає, що накладна № 07 від 03 серпня 2009 р. не може бути прийнята в якості належного доказу тому, що покупцем за даною накладною є приватний підприємець ОСОБА_11, придбання зазначених в накладній матеріалів саме на потреби позивача, з метою виконання вимог відповідача щодо проведення відповідних робіт по винесенню приладу обліку на фасад будинку (а.с.22), ОСОБА_3 не підтверджено. Податкова накладна № НОМЕР_1 від 17.03.2009р. та фіскальний чек від 17.03.2009 р., також не можуть бути прийняти як належні докази за даною справою у зв’язку з тим, що платником за даними фінансовими документами є суб’єкт підприємницької діяльності ПП Гавриш, тобто дана покупка проведена в ході здійснення підприємницької діяльності і ніяким чином не пов’язана з предметом даної справи, з огляду на зміст пояснень позивачки підприємницькою діяльністю вона чи її родичі не займаються. Також суд зазначає, що з назви товару, що наведена у податковій накладній, взагалі не вбачається вид товару, який був придбаний. Інших доказів щодо зазначених обставин суду не надано. Доказів відносно понесення позивачкою збитків на суму 428, 40 грн., що заявлені до стягнення не надано.

Відповідно до ч. 2  ст. 22 ЦК України –збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення  свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Разом з тим відповідно до ч. 12 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику»- Енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку.

З огляду на встановлені обставини стосовно виявлення у позивача порушення ОСОБА_4 користування електричної енергії, а саме облаштування штучного «0», що веде до безоблікового споживання електричної енергії, зазначене порушення є різновидом розкрадання електричної енергії.

Відповідно до ч. 6 п. 37 ОСОБА_4 користування електричної енергії для населення –Енергопостачальник має право тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених п. 34, 35 цих правил.

Відповідно до п. 35 ОСОБА_4 користування електричної енергії для населення –Енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, умисного пошкодження приладу обліку та зриву пломб. Тобто відповідач мав всі законі підстави щодо відключення позивача від електричної мережі і діяв в межах прав, наданих йому законодавством у сфері електроенергетики. Таким чином із цієї позиції вимоги позивачки не підлягають задоволенню.

Інші доводи позивачки не спростовують вищенаведеного, до уваги не приймаються. Суд прийшов до висновку про необгрунтованість заявлених ОСОБА_3 вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 57 –60, 81, 88, 208, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 35,37 ОСОБА_4 користування електричної енергії для населення,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про визнання незаконими рішення, дій,стягнення розміру недоотриманої електроенергії, збитків - залишити без задоволення.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Повний текст рішення суду виготовлений 22 березня 2011 року.

     Суддя                                                                                                                  М.С.Тютюник