АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
---------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 року
Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Гірняк Л.А.
Суддів : Плавич Н.Д., Кварталові А.М..
При секретарі: Граненко А.А.
За участю позивача-ОСОБА_3.
Представника відповідача-ОСОБА_5.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Б.Дністровського районного суду Одеської області від 01 листопада 2010 року посправі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1,3-я особа-Шабівська сільрада
-про виконання зобов’язання та стягнення процентів
та за зустрічним позовм
ОСОБА_1 до ОСОБА_3
-про захист прав на земельну ділянку, звільнення зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків,-
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовними вимогами в котрих просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь 138 705 грн.81 коп, з яких: 23 370 грн. основний борг;1354,81 грн.-3% річних;7272,0 грн.-сума інфляційного збільшення боргу; 40 000 грн.-відшкодування вартості родючості грунту;12 264 грн.-відшкодування вартості нових кущів;16 705 грн.-вартість нових кущів винограду; 20 000 грн. відшкодування вартості спеціальної обрізки кущів; 7 740 грн.- відшкодування вартості стовпчиків та дроту;10 000 грн.-юридична допомога. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що без належного оформлення купівлі-продажу земельної ділянки її чоловік ОСОБА_2 та ОСОБА_4 придбали у відповідача земельну ділянку та передали йому 1000 доларів США , як компенсацію для отримання Державного Акту та оренди землі. Відповідач зобов’язавсь отримати Державний Акт на землю не пізніше 31.12.2005 року та відчужити їм земельну ділянку. Посилаючись на те, що відповідач своїх зобов’язань не виконав, а їй переуступили право вимоги, та на обробку землі та виноградних кущів вона затратила значні кошти просила суд задовольнити позовні вимоги.
ОСОБА_1 звернувсь до суду з зустрічним позовом в якому зазначав, що ОСОБА_3 самовільно зайняла його земельну ділянку з літа 2005 року та
Справа №22ц-1295-11 Головуючий 1-ї інстанції-Гукаленко О.О.
Категорія-45 Доповідач-Галушко Л.А.
-2-
незаконно отримує з неї прибутки. Посилаючись на вимоги ст.1214 п.1 ЦК України та на те, що він з 2005 року не отримував прибуток, просив суд стягнути з неї упущену вигоду в сумі 54 595 грн.70 коп., виходячи з середньомісячної врожайності винограду та його вартості та зобов’язати її звільнити та повернути йому самовільно зайняту земельну ділянку(пай) 1,0 га( багаторічних насаджень винограду) №28 за межами населеного пункту с. Шабо.
Рішення Білгород-дДністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Суд Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 138705,81 грн., з яких: 23370 грн. основий борг; 1354,81 грн. - 3% річних; 7272 грн. - сума інфляційного збільшення суми боргу; 40000 грн. - відшкодування вартості відновлення родючості грунту; 122 64 грн. - відшкодування вартості нових кущів, отриманих методом розводу; 16705 грн. відшкодування вартості новонасаджених кущів винограду; 20 000 грн. - відшкодування вартості спеціальної обрізки кущів; 7740 грн. - відшкодування вартості стовпчиків та дроту; 10 000 грн. відшкодування витрат на юридичне супроводження виконання домовленості.Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 державне мито у розмірі 310 грн. та ІТЗ у розмірі ЗО грн..
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист права на земельну частку (пай), звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків -відмовив.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про відмову з позовних вимогах ОСОБА_3 та задоволенні зустрічного позову посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що з позивачкою він не перебував в договірних стосунках та на те, що вона безпідставно користується його земельною ділянкою.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких міркувань.
Задовольняючи заявлені вимога районний суд виходив з того, що відповідач в порушенні вимог ст..526 ЦК України не виконав зобов’язання та в силу ст..625 ч.1 ЦК України не звільняється від грошового зобов’язання. Відмовляючи в зустрічному районний суд правового обґрунтування не навів.
Відповідно до рішення вісімнадцятої сесії 21 скликання від від 26 травня 2003 року п. 5 Шабівська сільрада погодилась з передачею ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_1 земельної ділянки, площею 2,0 га, у власність, багаторічних насаджень, з земель запасу, для розміщення фермерського господарства.
Відповідно до п.15 Прикінцевих положень Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського ) господарства та іншого товарного- сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України-власники земельних часток (паїв) не вправі до 01 січня 2008 року(а в теперішній час до 2012 року) продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки(паї).
Отже, на момент укладення з ОСОБА_4 зобов’язання щодо відчуження йому земельної ділянки 2 гектарів після отримання ним Державного Акту був накладений мараторій на її відчуження, а від так, ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання не передбачені законом.
-3-
Більше того, як на момент укладення своїх зобов’язань та і на сьогоднішні день ОСОБА_1 не являється власником земельної ділянки, Оскільки не набув його у відповідності до вимог закону, а від так не має право на її відчуження.
Відповідно до ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування (котра діяла на момент правовідносин) посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи не підтверджено ні право власності ні право користування сторонами спірної земельної ділянки. Більше того, ОСОБА_1 не надав суду сертифікат (пай ) на земельну ділянку, котрий б підтверджував його право користування цим паєм.
Крім того, позивачка не надала доказів, що на правових підставах користується спірною земельною ділянкою, обробляла її та понесла зазначені збитки з вини відповідача.
За таких підстав, районний суд помилково дійшов висновку, що відповідач не виконав своїх зобов’язань та зобов’язаний позивачці відшкодувати збитки, понесені нею в результаті самовільного зайнятою земельною ділянкою, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на законі.
Судова колегія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 не довів свого права на спірну земельну ділянку за відсутністю правовстановлюючих документів, а тому його вимоги щодо повернення йому земельної ділянки не підлягають задоволенню.
Само по собі рішення сесії сільради щодо дозволу йому на передачу у власність спірної земельної ділянки не є правовою підставою для судження , що він є її власником.
Виходячи з вищезазначеного та у відповідності до вимог ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України, судова колегія приходить до висновку, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позовних вимогах, як ОСОБА_3 так і в зустрічному позові.
Керуючись ст. 309 ч.1 п.3,4;316; 317; 319 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Б. Дністровського районного суду Одеської області від 01 листопада 2010 року скасувати.
В позовних вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_1, 3-я особа Шабівська сільрада про виконання зобов’язань та стягнення процентів-відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист прав на земельну частку(пай),звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: Гірняк Л.А.
СУДДІ : Плавич Н.Д.
Кварталова А.М.