Справа № 3-385/11

        ПОСТАНОВА

         Іменем   України

08.04.2011 року                                                              м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Панасюк О.  С., розглянувши матеріали, що надійшли від Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  не працює,

за  ч.1 ст.178, ст.185  КУпАП,-

          Встановив:

Згідно з протоколами №000542 та №000550 28.03.2011 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував біля лісу між с. Іваньки та с. Старостинці Погребищенського району Вінницької області в п’яному вигляді, чим порушував людську гідність і громадську мораль, а також на законні вимоги працівників Погребищенського РВ УМВС, які перебували при виконанні службових обов’язків, пройти до службового автомобіля категорично відмовився, чим вчинив злісну непокору.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 28.03.2011р. алкогольних напоїв не вживав, працівники міліції незаконно його затримали за підозрою у вчинені браконьєрства.

З урахуванням пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріалів справи, вважаю за необхідне провадження у справі закрити, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з таких міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.178 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються громадяни, зокрема за появу в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

За змістом ст.185 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків.

Згідно з пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 року № 8 про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів”, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими свідченнями і документами.

Відповідно до п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства  внутрішніх справ України  від  22.02.2001  № 185 та  зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України 26.03.2001 р. за                   № 272/5463,  до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення тощо).   

Єдиним законним доказом, який підтверджує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, може бути лише висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого  сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак в матеріалах справи він відсутній; також край лісу, біля якого перебував ОСОБА_1, не є громадським місцем, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП правопорушення, справи про яке до того ж не підвідомчі суду згідно з ч.1 ст.222 КУпАП.

  Оскільки перебуваючи у вечірній час (в темну пору доби) біля лісу ОСОБА_1 не вчиняв і не міг вчинити передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП правопорушення, то вимоги працівників міліції до нього пройти до службового автомобіля законними визнати не можна.

Крім того у справі не має жодних доказів перебування працівників міліції при виконанні службових обов’язків (наказу на чергування, заяви про виклик тощо), а тому відмова від незаконних їх вимог також не може вважатись протиправною непокорою.

Як видно з матеріалів справи, протоколи про адміністративні правопорушення складено на підставі рапортів заступника начальника по ГБ ОСОБА_2 та дільничого інспектора Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3, які зазначені як свідки правопорушення.

Однак, рапорти заступника начальника по ГБ ОСОБА_2 та дільничого інспектора Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 від 30.03.2011р. не містить жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 вчинив будь-які дії, що свідчать про злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції  при  виконанні  ним  службових  обов'язків. Відсутні дані про те, які саме законні вимоги працівників міліції відмовився виконати ОСОБА_1 (а.с. 5).

Керуючись п.1 ст.247, ст. ст.  280, 283, 284 КУпАП, -

            Постановив:

Через відсутність складу правопорушення закрити справу про  притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.185, ч.1 ст.178 КУпАП.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд протягом десяти днів з часу її винесення.

Суддя