Справа № 2- 3641/2011р.                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 лютого  2011 р.                                                      Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська

у складі: головуючого           –судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі –         Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

30.09.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк”  звернувся до  суду  з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався  на те, що 28.05.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитно –заставний договір № KRK0AN04320163, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 20141,82 дол. США з терміном повернення до 27.05.2015р., та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених умовами договору. На забезпечення виконання умов кредитно –заставного договору, відповідачем в заставу був переданий  легковий автомобіль NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі-В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно –заставним договором умови та передав  відповідачу  грошові кошти в розмірі 20141,82 дол. США, на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте  відповідач  не виконував належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у нього виникла  заборгованість перед банком. Станом на 01.06.2009р. відповідач мав загальну заборгованість у розмірі 21325,93 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 162895,99 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 19704,52 дол. США; по відсоткам за користування кредитом у розмірі 490,77 дол. США; по комісії за користування кредитом 63,60 дол. США; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань  в розмірі 20,35 дол. США; та штрафні санкції в загальному розмірі 1046,69 дол. США.

Представник позивача –ОСОБА_2 (діє на підставі доручення від 27.09.2010р.), в наданій суду 10.02.2011р. заяві просила  задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме,  передати в заклад ПАТ КБ     „ ПриватБанк”  шляхом вилучення  у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно –автомобіль марки NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI  та в рахунок погашення заборгованості за кредитно –заставним договором,  звернути  стягнення  на  предмет застави, а саме:  автомобіль марки NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” права  укладати  від  його  імені   договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 10.02.2011р. представник позивача просила вжити часткове скасування заходів забезпечення позову та  розглядати справу у її відсутність з винесенням рішення суду в судовому засіданні.

Відповідач –ОСОБА_1 – в судове засідання 10.02.2011р.  не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. 10.02.2011р. до суду надійшла заява відповідача, в якій він повідомив, що дійсно має заборгованість за кредитно - заставним договором, проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив справу розглядати в судовому засіданні у його відсутність. Крім того, в наданій заяві відповідач повідомив, що 20.06.2009р. автомобіль ним вже був переданий працівникам банку  для реалізації та погашення кредитних зобов’язань.

За таких обставин, на підставі ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.  Ваховуючи, що відповідачем по справі  висловлена думка  щодо визнання позовних вимог, і буде врахована при постановлені рішення суду, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.  589 ЦК України  у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет
застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату  процентів, неустойки,
відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше   не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк        (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном  зобов'язанням.

Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р.  предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до  ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р.,  звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Судом встановлено, що 28.05.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитно –заставний договір  № KRK0AN04320163, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 20141,82 дол. США з терміном повернення до 27.05.2015р., та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених умовами договору.

На забезпечення виконання умов кредитно –заставного договору, відповідачем в заставу був переданий  легковий автомобіль марки NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI.  

Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно - заставним договором умови та передав відповідачу  грошові кошти в розмірі 20141,82 дол. США  на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте  відповідач  не виконував належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у нього виникла  заборгованість перед банком.

Станом на 01.06.2009р. відповідач мав загальну заборгованість у розмірі 21325,93 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 162895,99 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 19704,52 дол. США; по відсоткам за користування кредитом у розмірі 490,77 дол. США; по комісії за користування кредитом 63,60 дол. США; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань  в розмірі 20,35 дол. США; та штрафні санкції в загальному розмірі 1046,69 дол. США.

На день винесення рішення тобто на 10.02.2011р.,  загальна заборгованість відповідача за договором   зменшилася та складає 15365,51 дол. США, між тим, є прострочена заборгованість по  відсоткам в розмірі 2118,84 дол. США,  про що свідчить довідка банку від 10.02.2011р.

Відповідно до довідки Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, згідно до відомостей валютного відділу Дніпропетровського центрального відділення «Промінвестбанку» України, офіційний курс НБУ у відношенні дол. США станом на 10.02.2011р. складає 794,30 грн. за 100 дол. США.    

Таким чином, на день винесення рішення, тобто на 10.02.2011р., сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитно - заставним договором № KRK0AN04320163 становить 122048 грн. 25коп.( за таким розрахунком: сума заборгованості 15365,51  дол. США х 7,943  = 122 048,25).

В розрахунках ціни позову (судових витрат) суд буде враховувати саме цю суму, оскільки для зменшення суми позовних вимог ЦПК України не вимагає письмових уточнень позовних вимог.

З огляду на те, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань  за кредитно - заставним  договором, має значну суму заборгованості за договором, в тому числі прострочену по сплаті відсотків, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк”  шляхом вилучення  у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно –автомобіль марки NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором № KRK0AN04320163 від 28.05.2008р., в розмірі 122048 грн.25коп.,  що є еквівалентом 15365,51  дол. США,  звернути  стягнення  на  предмет застави, а саме:  автомобіль марки NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права  укладати  від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Також при винесені рішення суду, суд враховує письмову заяву відповідача ОСОБА_1 від 10.02.2011р., в якій він позовні вимоги визнав та повідомив, що 20.06.2009р. за актом прийому автомобіль ним вже був переданий працівникам банку для реалізації та погашення кредитних зобов’язань, а отже виходячи з положень ст. 61 ЦПК України, обставини, які визнані стороною по справі, не потребують доказування судом.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України,  суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В.  від 30.09.2009р. в частині накладення заборони на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб рухомого майна, а саме  легкового автомобіля марки NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки існування заборони відчуження автотранспортного засобу унеможливить в подальшому виконання цього рішення суду.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30.09.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1220 грн. 48 коп. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.

На підставі викладеного, керуючись   ст. ст. 526, 530,  589,  590,  ч. 2 ст. 1050 ЦК України,  ст. 2, З,  5, 20, 22, 23, 24, п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., ст. ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

     В И Р І Ш И В:

Позовні  вимоги  ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави –задовольнити.

Передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк”  шляхом вилучення  у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно –автомобіль NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі-В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором № KRK0AN04320163 від 28.05.2008р. в розмірі 122048 грн.25коп., що є еквівалентом 15365,51 дол. США,  звернути  стягнення  на  предмет застави, а саме:  автомобіль NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права  укладати  від імені ОСОБА_1  договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  держави судовий збір у розмірі - 1220 грн. 48 коп.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 120 грн.

Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30.09.2009р. в частині накладення заборони на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб рухомого майна, легкового автомобіля марки NISSAN модель Tiida 2007 р.в., тип: легковий комбі -В,  № кузова/шасі: JN1CC13C77T004428, реєстраційний номер: AE0430CI, що належить на праві власності ОСОБА_1 –скасувати,  в іншій частині ухвалу від 30.09.2009р. залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд  Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя:                                                                                                                          Н.В.Ткаченко