Справа № 2-190/11 Головуючий у 1 інстанції:Сарапін Г.С.

Провадження № 22-ц/0390/641/11

Категорія:57 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Бовчалюк З А

суддів -  Веремчук Л.М.  Стрільчука В.А.

при секретарі   Марчук С.В.

          з участю представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4  – ОСОБА_5          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання частково недійсними акту продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 19 листопада 1998 року, реєстраційного посвідчення  від 25 лютого 2002 року та зобов’язання комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» вчинити певні дії на рішення Володимир-Волинського міського суду від 28 лютого 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Володимир- Волинського міського суду від 28 лютого 2011 року позов задоволено.

Ухвалено визнати частково недійсними документи, видані на ОСОБА_4: акт продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року, складений судовим виконавцем Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_7; свідоцтво серії ААМ № 792859 про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна від 19 листопада 1998 року, видане приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_1; реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221, видане Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 25 лютого 2002 року – всі в частині щодо придбання ОСОБА_4 з прилюдних торгів частини торгового залу магазину № 5, площею 21, 9 кв.м. та набуття нею права приватної власності на цю частину торгового залу магазину № 5, площею 21, 9 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1. Зобов'язано комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" внести відповідні зміни в реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221, видане Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 25 лютого 2002 року на ім'я ОСОБА_4 в частині набуття нею права приватної власності на частину торгового залу магазину № 5, площею 21, 9 кв.м., шляхом виключення з цього реєстраційного посвідчення та технічної документації незаконно придбаної ОСОБА_4 частини торгового залу площею 21, 9 кв.м зазначеного магазину № 5, розташованого по АДРЕСА_1. Зобов'язано комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" видати ОСОБА_6 реєстраційне посвідчення на належну йому на праві приватної власності частину приміщення магазину № 5, площею 164, 6 кв.м., у тому числі: частину приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м., і частину підсобних приміщень, площею 82, 3 кв.м., та підвальне приміщення цього магазину, площею 106,1 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва серії ААН № 795441, виданого 16 листопада 1998 року на ім’я ОСОБА_6 державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної Бобак Ж.С.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4. покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими просять скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6. відповідно до рішення Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010 року визнаний  добросовісним набувачем, придбаного ним  02 листопада 1998 року з прилюдних торгів нерухомого майна, а саме частини приміщення магазину № 5, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 164, 6 кв.м., яке складається з приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м., в яку входить і спірна його частина, площею 21, 9 кв.м., підсобного приміщення, площею 82, 3 кв.м., підвальне приміщення, площею 106, 1 кв.м. ОСОБА_4 незаконного придбала та набула у власність частину торгового залу зазначеного магазину № 5, площею 21, 9 кв.м, а відтак вищезгаданим судовим рішенням визнана недобросовісним набувачем. Оскільки на час звернення з даним позовом до суду за ОСОБА_4 продовжує бути зареєстрованою спірна частина торгового залу площею 21.9 кв. м., це унеможливлює реєстрацію ОСОБА_6 в органах БТІ свідоцтва про право власності від 16.11.1998 року та отримання реєстраційного посвідчення на належну йому частину  приміщення № 5 розташованого по АДРЕСА_1

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Аналогічні положення були закріплені в і діючому на час виникнення спірних правовідносин Законі України про власність.

З встановлених судом обставин та матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 на праві приватної власності, згідно свідоцтва виданого 16.11.1998 року приватним нотаріусом, належить частина приміщення магазину загальною площею 164,6 кв. м, в тому числі 82,3 кв.м. – приміщення торгового залу. ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про право приватної власності від 19.11.1998 року належить частина магазину загальною площею 82, 1 кв.м., в тому числі 60,1 кв.м. торгової площі. 25 лютого 2002 року в реєстраційне посвідчення ОСОБА_4 .були внесені уточнення по площі приміщень належних останній та визначено, що її належить частина магазину загальною площею 80 кв.м. в тому числі 60, 2 кв м. торгової площі.

Рішення Вололодимир-Волинського міського суду від 27 квітня 2007 року , залишеному без змін ухвалою Верховного суду України від 15 жовтня 2008 року, ( а.с. 19-24) встановлено, що право власності ОСОБА_6 на частини нежилого приміщення по АДРЕСА_1 виникли раніше ніж у ОСОБА_4 на належні їй частини цього ж приміщення.

Згідно ухвали Верховного суду України від 15 жовтня 2008 року, слідує, що судом касаційної інстанції встановлено невідповідність між купленою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 площею торгового залу ( відповідно 60, 2 кв.м + 82,3 кв.м. ) з матеріалами інвентаризаційної справи приміщення магазину по АДРЕСА_1, згідно з якими фактична площа торгового залу становить 120, 6 кв.м. Така невідповідність також стверджується технічним паспортом на будинок та експлікацією поверхів магазину станом на 4 квітня 1995 року. В даній Ухвалі Верховний суд України вказав, що фактично спірні 21,9 кв.м. входять до тієї площі, що зазначена в  свідоцтві ОСОБА_6 про право власності, яке отримане раніше ніж ОСОБА_4

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 23 вересня 2010  , яке набрало законної сили, у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання часткового недійсними прилюдних торгів від 02 листопада1998 року, акту продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 02 листопада 1998 року, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 16 листопада 1998 року відмовлено. При цьому судом встановлено, що прилюдні торги  02.11.1998 року були проведені у відповідності з вимогами Закону. ОСОБА_6 згідно акту передачі від 05.11.1998 року та свідоцтва про право власності від 16.11.1998 року придбано частину торгового залу площею 82,3 кв. магазину №5 по АДРЕСА_1, у тому числі спірну площу 21,9 кв.м. , частину підсобних приміщень та підвальне приміщення, якими він фактично користується. Даним судовим рішенням також задоволено зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 Ухвалено визнати його добросовісним набувачем всього придбаного 02 листопада 1998 року з прилюдних торгів нерухомого майна – частини приміщення магазину № 5, розташованого по АДРЕСА_1 загальною площею 164, 6 кв.м., у тому числі: приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м., в яку входить і спірна його частина, площею 21, 9 кв.м., підсобного приміщення, площею 82, 3 кв.м., а також підвального приміщення, площею 106, 1 кв.м. Ухвалено визнати ОСОБА_4 недобросовісним набувачем придбаної 04 лютого 1998 року з прилюдних торгів частини торгового залу зазначеного магазину № 5, площею 21,9 кв.м. При цьому судом встановлено, що прилюдні торги на яких ОСОБА_4 було придбане спірне нерухоме майно проводились з грубим порушення Закону та процедури визначеної для таких торгів. Встановлено, що в результаті торгів ОСОБА_4 набула права власності на частину торгового залу площею 21,9 кв.м, що вже перебували у власності ОСОБА_6

Частиною 4 ст. 61 ЦПК України передбачено , що обставини встановлені судовим рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З врахуванням наведеної норми Закону та встановлених судовими рішеннями обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом вірно встановлено, що ОСОБА_4 без законних на то підстав зареєструвала на своє ім’я право власності на 21,9 кв.м торгового залу магазину № 5 по АДРЕСА_1. Така реєстрація, перешкоджає ОСОБА_6 реалізувати  своє право власності на придбану ним на прилюдних торгах частину нежилого приміщення по АДРЕСА_1.

Згідно ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України власнику майном надано право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З врахуванням викладеного , суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсними правовстановлюючі документи видані на ім’я ОСОБА_4 на частину торгового залу магазину № 5 по АДРЕСА_1-на загальну площу 21, 9 кв.м. , зобов’язавши внести відповідні зміни в реєстраційне посвідчення №6221 від 25 лютого 2002 року.

Покликання апелянта на ту обставину, що ОСОБА_6 не є  власником спірного приміщення є безпідставними та спростовується дослідженими доказами та судовими рішеннями.

Твердження  ОСОБА_4 про те, що суд першої інстанції зобов’язаний був закрити провадження у даній справі, оскільки Іваничівським районним судом Волинської області 22.03.2001 року ухвалено рішення, яке набрало законної сили , між тими самими сторонами з тих самих підстав не заслуговують на увагу. Зі змісту вищезгаданого рішення слідує, що ОСОБА_6 заявлялась вимога при визнання прилюдних торгів від 04.02.1998 року такими, що не відбулися та відповідно визнання недійсними  акту продажу нежилого приміщення, який був складений за результатами їх проведення.  Разом з тим, в даній цивільній справі вимоги позивача зводились, лише до визнання недійсними лише вчастині набуття ОСОБА_4 права власності на 21, 9 кв.м торгового залу магазину № 5 по АДРЕСА_1, оскільки ця площа уже була передана ОСОБА_6

Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Володимир-Волинського міського суду від 28 лютого 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді