ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"11" квітня 2011 р. Справа № 5008/160/2011
За позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави
в особі: позивача 1 - Міністерства інфраструктури України, м.Київ
позивача 2 -Державного територіально-галузевого об"єднання
"Львівська залізниця", м. Львів
до відповідача 1: Рахівської міської ради, м.Рахів
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-
комерційна фірма "Вектор", м. Ужгород
про: визнання нечинними рішень Рахівської міської ради від 11.01.2002 та визнання права користування земельною ділянкою.
Головуючий суддя - Якимчук Л.М.
Представники:
від позивача 1 –не з"явився.
від позивача 2 –ОСОБА_1 –юрисконсульт, довіреність від 29.07.2010.
від відповідача 1 –ОСОБА_2 - спеціаліст І категорії з правових петань, довіреність від 08.04.2011.
від відповідача 2 –ОСОБА_3 –юрисконсульт, довіреність від 11.01.2011.
від прокуратури –Костів І.І. –старший прокурор відділу захисту інтересів громадян та держави у сфері земельних відносин прокуратури Закарпатської області.
СУТЬ СПОРУ: Івано-Франківський транспортний прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м.Київ та Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", м.Львів про визнання нечинними рішень Рахівської міської ради від 11.01.2002 про продаж у власність земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вектор"; визнання нечинним рішення Рахівської міської ради від 11.01.2002 про приватизацію земельних ділянок в частині продажу у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вектор"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності; визнання недійсним державного акту на право власності на земелю; визнання права користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,0382 га у м. Рахів по вул.Київська, 209 за Державним територіально-галузевим об"єдненням "Львівська залізниця"; зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" звільнити земельну ділянку в межах смуги відведення, що перебуває у користуванні Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця".
Відповідач 1 подав суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що дії Рахівської міської ради щодо продажу земельної ділянки були здійснені відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема ст.12 Земельного кодексу України, відповідно до якої до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування. Таким чином, Рахівська міська рада, діючи в інтересах територіальної громади міста, скориставшись своїм правом розпорядника землі, передала у власність юридичної особи земельну ділянку, яка перебувала у землях запасу Рахівської міської ради шляхом її продажу.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а ч.1 ст.126 цього ж кодексу передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що у позивача відсутній державний акт на право постійного користування земельною ділянкою із зазначенням меж земельної ділянки, відповідач 1 вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач 2 подав доповнення до відзиву, в якому просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що ДТГО "Львівська залізниця" оспорює лише одну п"яту частину земельної ділянки ТОВ "ВКФ "Вектор". Тобто, інша частина ділянки не оспорюється і позивач на неї не претендує.
Згідно зі статтею 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Дане формулювання означає, що правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.
СУД ВСТАНОВИВ:
Позивач 1 явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.
Представник позивача 2 подав суду клопотання про продовження строку розгляду спору для надання можливості подати додаткові докази та проведення правоохоронними органами перевірки законності видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ТзОВ "Вектор", яке підлягає до задоволення.
За таких обставин, з метою повного, всебічного, об’єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду спору до 03.05.2011, а розгляд справи відкласти на інший термін.
Керуючись ч. 3.ст.69, ст.ст.77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
1. Продовжити розгляд справи до 03.05.2011.
2. Розгляд справи відкласти на "29" квітня 2011 р. на 11:00 год.
3. Зобов"язати позивача 2 подати суду: форму 6-Зем., доказ, що спірна земельна ділянка є об"єктом оподаткування, за який позивач 2 сплачує податок.
4. Явку уповноважених представників сторін та прокурора у судове засідання визнати обов"язковою.
Суддя Якимчук Л.М.