Справа  № 2-а-1542/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 березня 2011 року                                                                                                      м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - одноособово судді Зудіхіна О.В.

при секретарі –Філіппової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесісправу в порядку скороченого провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахунку пенсій пенсіонерам у 2009-2010 роках, які проведені у перерахунку по середньому заробітку за 2007 рік, а такожзобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси здійснити йому перерахунок пенсіїз урахуванням ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати станом на 01.01.2011 року по середньому заробітку за 2008 рік та подальшому щомісячному відшкодуванню, а також стягнути витрати за юридичну допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Управління ПФУ в Суворовському районі  м. Одеси неправомірно проводить йому розрахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року, за якою перерахунок пенсій проводиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28.01.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФ України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання провести перерахунок пенсіїза період з січня 2009 року по червень 2010 року залишені без розгляду.

На підставі  ст.183-2 КАС України справа розглянута в скороченому провадженні.

          Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, занаступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка отримує пенсію за віком (посвідчення Серії АВ№102759 від 17.08.1991року (а.с.6). Після чергового перерахунку пенсії у 2010 році позивач звернувся до УПФ України в Суворовському районі м. Одеси за перерахунком пенсії по стажу і заробітку.

З посиланням на норми ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», позивач зазначає, що перерахунок пенсії йому мав проводитися по середньому заробітку по Україні за 2009 рік, який складав 1650,43 грн., але фактично відповідач провів перерахунок пенсії по середньому заробітку за 2007 рік, що складав 1197,91 грн.

З письмових заперечень на адміністративний позов, наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси, вбачається, щоперерахунок пенсії позивачу здійснювався правомірно. Так, частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, які були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій визнані неконституційними, однак рішення щодо відновлення дії зазначеної норми у попередній редакції не приймалося. До законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України№530 від 28.05.2008 рокупроводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні , з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Іншого, як зазначено у запереченні, чинним законодавством не передбачено.

Проте з такими висновками Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси погодитися не можна.  

Так, за положеннями ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину четверту статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було викладено в новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, положення підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 27 грудня 2008 року №107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Положення Закону України від 27 грудня 2008 року №107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Враховуючи те, що розділ II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 27 грудня 2008 року №107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»діяв з 1 січня по 31 грудня 2008 року, чинною є попередня редакція частини четвертої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(без змін, внесених Законом України від 27 грудня 2008 року №107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.   

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

За таких обставин, суд вважає, що висновок про необхідність прийняття окремого рішення щодо відновлення дії норми права в редакції, яка діяла до прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційний наступної редакції цієї норми, є помилковим.

Щодо вимоги позивача, яка витікає зі змісту позовної заяви, про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплачувативідповідний її розмір в подальшому, суд зазначає, що згідно статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку у разі порушення права, свобод чи інтересів позивача у нього виникає право звернення до суду, а вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії на майбутнє, не можуть бути предметом розгляду в суді.

Суд також вважає за необхідне відмовити в частині позовних вимог про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням позивачеві правової допомоги, зважаючи на необґрунтованість таких вимог.

Так,  відповідно до ст. 84 ч. 1, 2 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом. Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність зазначених вище обставин.

З урахуванням наведеного, а також того, що здійснення перерахунку пенсії є виключною компетенцією Управління Пенсійного фонду України, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити частково, шляхом зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси здійснити позивачу перерахунок пенсії, застосувавши редакцію частини четвертої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(без змін, внесених Законом України від 27 грудня 2008 року №107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), виходячи зі змісту та меж позовних вимог, та провести відповідні виплати з липня 2010 року по грудень 2010 року включно. 

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 99, 100, 158-163 КАС України, суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси –неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за період з липня 2010 року по грудень 2010 року включно, застосувавши редакцію частини четвертої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(без змін, внесених Законом України від 27 грудня 2008 року №107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») та провести відповідні виплати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Копію постанови суду направити сторонам по справі.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги черезСуворовський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: