ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.05.11 р.                                                                                 Справа № 25/64                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк

до відповідача дочірнього  підприємства „Донецький  облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк   

про  відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі  12326грн.73коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – головний юрисконсульт (довіреність №  2901-5/14 від 24.12.2010);

від відповідача: не з’явився

          Позивач - відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк звернувся до господарського  суду з позовною заявою до дочірнього  підприємства „Донецький  облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк про  відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі  12326грн.73коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на посвідчення водія серії НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, довідку взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за № 21  від 24.02.2009, протокол огляду транспортного засобу від 23.02.2009, постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області  від 16.04.2009 у справі № 3-850/09, поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0156934  від 18.09.2008, заяву про страховий випадок від 23.02.2009, страховий акт № 70731  від 06.05.2009, платіжні доручення № 2482 від 10.07.2009 на суму 5000,00грн., № 2617 від 17.07.2009 на суму 6538,73грн., № 2615 від 17.07.2009 на суму 88,00грн., № 2285 від 23.06.2009 на суму 350,00грн., акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 02.03.2009 № 684/02-09, кошторис вартості ремонту (відновлення), фототаблиці, ремонтні калькуляції, лист вигодонабувача – ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” від  09.04.2009 за № 24/32-4951.

Позивач надав заяву (вх. № 02-41/18618 від 16.05.2011), в якій просив залучити до матеріалів справи копію схеми ДТП, копію заяви про повернення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого за матеріальний збиток, завданий в результаті ДТП, на суму 12326,73грн.  (вих. № 7701 від 21.02.2011), копію повідомлення про вручення поштового відправлення,  копії довідок з ЄДРПОУ, копію полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0156934  від 18.09.2008, платіжне доручення  № 2285 від 23.06.2009 на суму 350,00грн. з відміткою банку про проведення платежу, заяву про уточнення позовних вимог.

Суд розглянув зазначену заяву та задовольнив її, зазначені документи долучив до матеріалів справи.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач, з посиланням на допущену технічну помилку в сумі позову, просить стягнути з відповідача 11976,73грн. та судові витрати.

Суд розглянув зазначену заяву, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги, та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняв її, як таку, що відповідає приписам діючого господарського процесуального законодавства.

У зв’язку з цим, позовні вимоги розглядаються виходячи з загальної ціни позову 11976,73грн.

Представник відповідач в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 13.04.2011, без поважних причин не представив. Через канцелярію господарського суду подав клопотання (вих. № б/н від 04.05.2011), в якому, з посиланням на те, що він є єдиним  юрисконсультом на підприємстві і у період з 10.05.20011 по 09.06.2011 знаходиться у черговій відпустці, просить перенести судове засідання на більш пізній строк, після 09.06.2011.

Суд розглянув клопотання відповідача та не задовольняє його, з наступних підстав.

По-перше, у відповідача було достатньо часу для надання суду витребуваних документів. Справа була порушена 13.04.2011, а розгляд справи призначений через місяць – на 17.05.2011.

Знаходження представника відповідача у відпустці з  10.05.20011 по 09.06.2011 не перешкоджало останньому надати всі необхідні документи в обґрунтування своїх заперечень до 10.05.2011.

Також, суд звертає увагу на те, що ухвалою про порушення справи від 13.04.2011 не зобов’язував відповідача явкою, а витребував лише документи.

По-друге, відкладення розгляду справи на строк, на який просить відповідач, не уявляється можливим в силу приписів ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

21.02.2009 о 08год.00хв. на 413км + 650м автомобільної дороги Знам’янка – Луганськ - Ізварино сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_3, що  належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, під його керуванням, внаслідок якої зазначений автомобіль наїхав на  перешкоду (дорожнє огородження бар’єрного типу), в результаті  чого  автомобіль „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_3, отримав механічні  ушкодження.

Дані факти засвідчені  в довідці  взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за № 21  від 24.02.2009, постанові Красноармійського міськрайонного суду Донецької області  від 16.04.2009 у справі № 3-850/09, схемі ДТП.

Як було встановлено Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, 21.02.2009 гр-н ОСОБА_3, працюючий головним інженером Красноармійського автодору, будучи відповідальним за утримання ділянки дороги на 413 км автомобільної дороги Знам’янка – Луганськ – Ізварино, в порушення ч. 3 ст. 12 Закону України  „Про дорожній рух” своєчасно не прийняв заходи щодо ліквідації зрізу при проведенні дорожніх робіт, зрізу напливів та не встановив попереджувальних знаків 1.15 (небезпечне узбіччя), глибиною 8-10см, в результаті чого автомобіль „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_3,  здійснив наїзд на огорожу.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області  від 16.04.2009 у справі № 3-850/09 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КпАП, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності  у вигляді накладення штрафу.

          Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України закріплено, юридична  або  фізична  особа  відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в завданні шкоди власнику автомобіля „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_3, визнаний ОСОБА_3,  який  працює головним інженером Красноармійського автодору та є відповідальним за утримання ділянки дороги на 413 км автомобільної дороги Знам’янка – Луганськ – Ізварино, на якій сталася ДТП.

Наведені факти відповідачем не були спростовані.

Автомобіль „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, застрахований власником транспортного засобу в Донецькій філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0156934  від 18.09.2008.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 684/02-09 від  02.03.2009 вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_3, склала  14162,07грн. з ПДВ.

          У зв’язку з настанням страхової події – „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0156934 від 18.09.2008, на підставі заяви про страховий випадок від 23.02.2009, акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 02.03.2009 № 684/02-09, листа вигодонабувача – ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” від  09.04.2009 за № 24/32-4951, страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 70731  від 06.05.2009,  зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування  та прийнято рішення  про виплату.

          Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування  та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає   11538грн.73коп. За умовами Договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза, яка складає 0,5% від страхової суми (263,00грн.).

Страхове відшкодування в сумі 11538грн.73коп. було виплачено позивачем в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення № 2482 від 10.07.2009 на суму 5000,00грн. та № 2617 від 17.07.2009 на суму 6538,73грн.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”,  у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача   в сумі  11538,73грн. – сплачене страхове відшкодування.

Позивачем на адресу відповідача була направлена заява про повернення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого за матеріальний збиток, завданий в результаті ДТП, на суму 12326,73грн.  (вих. № 7701 від 21.02.2011), яка була залишена останнім без задоволення.

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення суми 11538,73грн. - виплачене страхове відшкодування підлягають задоволенню за рахунок відповідача  за доведеністю та обґрунтованістю пред’явлення.

Позивач також просить стягнути з відповідача 350,00грн. за проведення автотоварознавчого дослідження. Дану суму позивач  перерахував платіжним дорученням  № 2285 від 23.06.2009 на суму 350,00грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 88,00грн. – вартість довідки ДАІ (платіжне доручення № 2615 від 17.07.2009 на суму 88,00грн.).

Дані суми позивач просить стягнути з відповідача, як суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду при ДТП.

За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування  не  може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав  страхувальник.  Непрямі  збитки  вважаються застрахованими,  якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості  застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у  такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше  не  передбачено  умовами  страхування.

В свою чергу, стаття 34  Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає,  Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи  день  отримання письмового повідомлення про страховий випадок),  зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце  настання  страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого  майна  для  визначення  причин  настання  страхового випадку  та  розміру  збитків.  

Якщо  у визначений строк аварійний комісар або експерт не  з'явився,  потерпілий  має  право самостійно обрати аварійного комісара  або  експерта  для  визначення  розміру  шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення   експертизи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілий  ОСОБА_2 зазнав витрат на проведення експертизи. До того ж, витрати на експертне дослідження у даному випадку є непрямими збитками (прямі збитки – це збитки, які складаються з вартості відновлювального ремонту автомобіля). Відповідно до  укладеного між позивачем та потерпілим полісу, Сторони не узгодили непрямі збитки, які є застрахованими.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ані договором (полісом), ані нормами діючого законодавства не передбачено включення до суми страхового відшкодування витрат на проведення експертного дослідження.

Аналогічної позиції з цього питання додержується Вищий господарський суд України.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача вартості довідки ДАІ, то відповідно до п. 2.1. Інструкції з оформлення довідки про ДТП та порядок її видачі, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2007 № 373, довідка  про  ДТП  видається  безоплатно  страховикам на підставі їх письмового запиту  щодо  ДТП  за  участю  транспортних засобів,   з   власниками   яких  ці  страховики  уклали  договори обов'язкового страхування цивільно-правової  відповідальності,  та МТСБУ і його уповноваженими особами.

Отже, позивач міг сам звернутися до відділення ДАІ для отримання цієї довідки, тому як потерпілий – ОСОБА_2 застрахований за договором добровільного страхування у позивача.

Таким чином, суд відмовляє в вимогах позивача про стягнення суми 350грн.00коп. за проведення експертного дослідження та суми 88,00грн. – вартість довідки ДАІ за необґрунтованістю та недоведеністю.       

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням заяви позивача, згідно якої останній зменшив загальну ціну позову, покладаються на   обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування”  від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами), ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами),  керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

          Позовні вимоги відповідно до заяви про уточнення позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк до дочірнього  підприємства „Донецький  облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк про  відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі  11976грн.73коп. задовольнити частково в сумі 11538грн.73коп.

В частині вимог про стягнення вартості експертного дослідження в розмірі 350,00грн. та вартості довідки ДАІ  в розмірі 88,00грн. відмовити.

Стягнути  з дочірнього  підприємства „Донецький  облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (83001, м. Донецьк, пр-т Комсомольський, 6 А, код ЄДРПОУ 32001618) на користь відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк (адреса юридичної особи: 01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3; реквізити філії: 83086, м. Донецьк, вул.   Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547) матеріальну шкоду в розмірі  11538грн.73коп., держмито в сумі 115грн.39коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220грн.92коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 17.05.2011р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 20.05.2011р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.           

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27