ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.05.11 р.                                                                                 Справа № 25/12                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю  „Укрторг” м. Антрацит

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Дон - Енерджи” м. Донецьк

про  стягнення 1615053грн.57коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:   ОСОБА_1 – представник (довіреність № 63/03-1  від 25.03.2011);

від відповідача: ОСОБА_2 – адвокат (довіреність № 11-01/01  від 11.01.2011)

В судовому засіданні 12.05.2011 було

оголошено перерву до 16.05.2011 до 10год.00хв.

          Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю  „Укрторг” м. Антрацит звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Дон - Енерджи” м. Донецьк про  стягнення 1615053грн.57коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором  поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 вугільну продукцію в сумі  1388165грн.80коп., індекс інфляції в розмірі 109665грн.10коп., 3% річних у сумі 29951грн.97коп., пеня в сумі 87270грн.70коп.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 09/0401 від 01.04.2009, додаткову угоду № 1 від 21.12.2009 до договору поставки  № 09/0401 від 01.04.2009,специфікації до договору поставки від 01.04.2009, від 01.06.2009, від 01.07.2009,  від 03.08.2009, від 01.09.2009, від 02.11.2009, від 04.01.2010, від 01.02.2010, від 02.04.2010, від 27.05.2010, від 02.06.2010, реєстр видаткових накладних та актів приймання-передачі товарів, по яким  утворилась заборгованість за договором № 09/04-01 від 01.04.2009,  розрахунок пені, розрахунок індексу інфляції, розрахунок 3% річних, видаткові накладні, акти здачі-приймання товару,  банківську довідку в підтвердження здійснених відповідачем часткових оплат.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву (вих. № 0202-02 від 02.02.2011р.) проти позовних вимог заперечив, посилаючись на поставку вугілля по спірним накладним та актам поза умовами договору поставки № 09/04-01 від 01.04.2009р. Крім того, відповідач в підтвердження часткового погашення заборгованості посилається на акти погашення взаємної заборгованості від 31.03.2010 на суму 755451,40грн. та від 30.04.2010 на суму 47838,40грн.

Ухвалою від 26.04.2011 суд за письмовим клопотанням позивача продовжив строк розгляду справи на 15 днів – до 19.05.2011.

В поясненнях на відзив відповідача (вих. № 99/04 від 20.04.2011) позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наголосив на тому, що поставка по спірним накладним та актам відбувалася саме в рамках договору поставки № 09/04-01 від 01.04.2009р. До пояснень додав засвідчені копії податкових накладних по спірним поставкам.

          Уточненою позовною заявою (вих. № б/н від 11.05.2011) позивач просить стягнути з відповідача 1762199,30грн., у тому числі заборгованість за поставлену за договором  поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 вугільну продукцію в сумі  1388165грн.80коп., індекс інфляції в розмірі 197119грн.54коп., 3% річних у сумі 46610грн.09коп., пеня в сумі  130303грн.87коп.

Суд розглянув зазначену заяву позивача, відповідно до якої останній збільшив розмір позовних вимог, та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України  не приймає її, оскільки остання не відповідає вимогам щодо порядку її оформлення та подання, а саме: на збільшену суму не доплачено державне мито.

Також, позивач подав клопотання  (вих. № б/н від 11.05.2011), в якому просить суд долучити до матеріалів справи копії квитанцій про приймання вантажу (залізничні накладні) за період з 23.12.2009 по 30.06.2010.

Суд розглянув зазначене клопотання та задовольнив його, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.05.2011 було оголошено перерву до 16.05.2011 до 10год.00хв. для надання відповідачем пояснень стосовно наявних на підприємстві та наданих позивачем податкових накладних.

16.05.2011 судове засідання було продовжено.

Крім того, позивач подав клопотання (вих. № б/н від 16.05.2011), в якому, з посиланням на ст. 38 ГПК України, просить суд витребувати у відповідача  докази (накладні, довіреності на отримання товару та інше) наявності заборгованості (грошових зобов’язань до оплати) ТОВ „Укрторг” за договором № 16/02-01 від 16.02.2009 на суми коштів, які визначені в актах погашення  взаємної заборгованості від 31.03.2010 та від 30.04.2010.

Суд розглянув вказане клопотання позивача та не задовольняє його, тому як договір № 16/02-01 від 16.02.2009 та зобов’язання сторін за цим договором  не є предметом розгляду у даній справі

Відповідач через канцелярію господарського суду подав клопотання, в якому, з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства, просить суд  відстрочити виконання рішення суду на рік, два. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на довідку про збитковість підприємства (вих. № 22/04 від 22.04.2011), копію балансу на 01.01.2011, копію звіту про фінансові результати за 2010 рік, копії рішень суду, копії постанов ВДВС.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

01.04.2009 між   товариством з обмеженою відповідальністю „Укрторг”   (Постачальник)  та  товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Дон - Енерджи” (Покупець) був укладений  договір поставки № 09/04-01, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити  у власність Покупця вугільну продукцію (вугілля), а Покупець – прийняти зазначене вугілля та оплатити його вартість.

Додатковою угодою № 1 від 21.12.2009 до договору поставки № 09/04-01 від 01.04.20119 сторони пролонгували строк дії основного договору до 31.12.2010.

Відповідно до п. 2.1. договору поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 найменування, категорія якості, загальна кількість вугілля, що підлягає постачанню, його асортимент, дольове співвідношення за марками, фракціями встановлюється сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частиною цього договору.

Зокрема, Сторонами були підписані специфікації від 27.05.2010 (додаток № 10 до договору поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 р.) на поставку вугілля в травні місяці 2010 року та від 02.06.2010 (додаток №  11 до договору поставки № 04-01 від 01.04.2009) на поставку вугілля в червні місяці 2010 року (спірні поставки).

У відповідності до п. 3.3. договору поставки Постачальник зобов’язується здійснити поставку вугілля залізничним транспортом у відкритих напіввагонах  за відвантажувальними реквізитами, зазначеними Покупцем в Специфікації та Додаткових угодах до цього договору, на умовах поставки „FCA, залізнична станція відправлення” згідно Інкотермс в редакції 2000 з урахуванням умов цього Договору. Сторони оговорили, що під датою поставки, а також датою виконання Постачальником оговорених цим Договором зобов’язань по поставці вугілля вважається дата, зазначена у відбитку штампу залізничної станції відправлення залізниці на залізничній накладній, яка свідчить про приймання вантажу до перевезення.

Пункт 3.5. договору визначає, Постачальник зобов’язується надати протягом 10-ти календарних днів з дати відвантаження Покупцю наступні документи: оригінал рахунку на оплату, оригінал податкової накладної, оригінал акта прийому-передачі товару, оригінал посвідчення про якість партії вугілля, четвертий примірник залізничної накладної (копія).

Сторони оговорили, що право власності на вугілля, що поставляється за цим договором, переходить до Покупця з моменту здійснення Постачальником поставки вугілля, тобто з моменту відвантаження та прийняття вантажоперевізником вугілля  до перевезення, про що свідчить дата, зазначена у відбитку штампу залізничної станції відправлення на залізничній накладні (п. 3.6. договору).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.  

Майново-господарські зобов’язання, у відповідності до ст. 179 Господарського кодексу України, які виникають на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Статтею 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ГК України, з врахуванням особливостей, передбачених господарським законодавством.

Приписами статей 627, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          На виконання умов зазначеного  договору позивач за видатковими накладними № УТ-0000113 від 22.04.09, УТ-0000115 від 23.04.09, № УТ-0000116 від 24.04.09, № УТ-0000117  від 30.04.09, № УТ-0000118 від 01.05.09, № УТ-0000127 від 19.05.09, № УТ-0000138 від 23.05.09, № УТ-0000136 від 29.05.09, № УТ-0000142 від 02.06.09, № УТ-0000164 від 07.06.09, № УТ-0000147 від 15.06.09, № УТ-0000152 від 21.06.09, № УТ-0000153 від 24.06.09, № УТ-0000178 від 26.06.09, № УТ-0000179 від 27.06.09, № УТ-0000185 від 30.06.09, № УТ-0000190 від 30.06.09, № УТ-0000192 від 02.07.09. № УТ-0000196 від 04.07.09, № УТ-0000197 від 05.07.09, № УТ-0000201 від 06.07.09, № УТ-0000203 від 08.07.09, № УТ-0000205 від 10.07.09, № УТ-0000207 від 12.07.09, № УТ-000009 від 15.07.09, № УТ-0000211 від 17.07.09, № УТ-0000212 від 19.07.09, № УТ-0000231 від 24.07.2009, № УТ-0000219 від 30.07.09, № УТ-0000221 від 31.07.2009, № УТ-0000232 від 03.08.2009, № УТ-0000242 від 09.08.09, № УТ-0000246 від  12.08.09, № УТ-0000248 від 14.08.09, № УТ-0000249 від 15.08.09, № УТ-0000255 від 18.08.09, № УТ-0000256 від 21.08.09, № УТ-0000257 від 21.08.2009, № УТ-0000259 від 23.08.2009, № УТ-0000258 від 23.08.09, № УТ-0000260 від 24.08.09, № УТ-0000270 від 28.08.09, № УТ-0000291  від 03.09.09, № УТ-0000292 від 05.09.09, № УТ-0000297 від 08.09.09, № УТ-0000408 від 14.11.09, № УТ-0000409 від 15.11.09, № УТ-0000418 від 19.11.09, № УТ-0000430 від 21.11.09, № УТ-0000431 від 23.11.09, №УТ-0000461 від 23.12.09, № УТ-0000462 від 24.12.09, № УТ-0000463 від 25.12.09. № УТ-0000002 від 04.01.10, № УТ-0000004 від 05.01.10, № УТ-0000005 від 06.01.10, № УТ-0000006 від 09.01.10, № УТ-0000008 від 10.01.10, № УТ-0000011 від 14.01.10, № УТ-0000024 від 29.01.10, № УТ-0000039 від 04.02.10, № УТ-0000049 від 16.02.10, № УТ-0000057 від 25.02.10, № УТ-0000109 від 10.04.10, № УТ-0000176 від 29.05.2010 р., № УТ-0000182 від 02.06.2010 р., № УТ-0000183 від 08.06.2010 р., № УТ-0000189 від 15.06.2010 р., № УТ-0000190 від 16.06.2010 р., № УТ-0000192 від 19.06.2010 р., № УТ-0000194 від 23.06.2010, № УТ-0000196 від 24.06.2010 р., № УТ-0000197 від 27.06.2010р., № УТ-0000201 від 30.06.2010 поставив відповідачу вугілля на загальну суму 3896475,80грн.

          Відповідач, зі свого боку, частково розрахувався за поставлене вугілля, сплативши суму 2508310,00грн.

          Крім того, 31.03.2010 та 30.04.2010 у відповідності з вимогами ст. 601 Цивільного кодексу України Сторони підписали акти погашення взаємної заборгованості на суми 755451,40грн. та 47838,40грн., відповідно.

          Акти погашення взаємної заборгованості були підписані директорами обох підприємств та скріплені печатками.

          Заперечення позивача з приводу непідписання актів погашення взаємної заборгованості, суд до уваги не приймає, оскільки ці заперечення документально не підтверджені.

          Таким чином, після підписання актів погашення взаємної заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 склала 584876,00грн.

          Як встановлено господарським судом, після підписання актів погашення взаємної заборгованості спірними є поставки за видатковими накладними № УТ-0000176 від 29.05.2010 р., № УТ-0000182 від 02.06.2010 р., № УТ-0000183 від 08.06.2010, № УТ-0000189 від 15.06.2010, № УТ-0000190 від 16.06.2010, №УТ-0000192 від 19.06.2010, № УТ-0000194 від 23.06.2010, №УТ-0000196 від 24.06.2010, №УТ-0000197 від 27.06.2010, №УТ-0000201 від 30.06.2010  на суму 584 876,00 грн. та актами приймання - передачі товару №УТ-0000176 від 29.05.2010, №УТ-0000182 від 02.06.2010, №УТ-0000183 від 08.06.2010, №УТ-0000189 від 15.06.2010, №УТ-0000190 від 16.06.2010, №УТ-0000192 від 19.06.2010, №УТ-0000194 від 23.06.2010, №УТ-0000196 від 24.06.2010, №УТ-0000197 від 27.06.2010, №УТ-0000201 від 30.06.2010 на аналогічну суму.

          Дані поставки є спірними, з огляду на те, що відповідач вважає поставку за цими накладними, здійсненою не в рамках договору.

          Суд дослідив, що поставка за цими накладними та актами приймання-передачі здійснювалась в рамках договору поставки № 09/04-01 від 01.04.2009, про що, зокрема, свідчать квитанції про приймання вантажу (залізничні накладні), специфікації від 27.05.2010 (додаток № 10 до договору поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 р.) на поставку вугілля в травні місяці 2010 року та від 02.06.2010 (додаток №  11 до договору поставки № 04-01 від 01.04.2009) на поставку вугілля в червні місяці 2010 року, податкові накладні № 0000171 від 29.05.2010, № 0000175 від 02.06.2010, № 0000176 від 08.06.2010, № 0000179 від 15.06.2010, № 0000180 від 16.06.2010, № 0000182 від 19.06.2010, № 0000183 від 23.06.2010, № 0000186 від 24.06.2010, № 0000187 від 27.06.2010, № 0000193 від 30.06.2010, виписані на ці поставки, в яких йде посилання на договір поставки № 09/04-01 від 01.04.2009.

          Відповідач проти самого факту отримання вугілля за спірними накладними та актами не заперечує.

          Відсутність посилання на договір в видаткових накладних та актах здачі-прийомки товару не спростовує факту поставки товару саме в рамках договору, оскільки, як вбачається з видаткових накладних та актів, по яким відповідач визнав, що товар поставлявся в рамках договору, то в цих накладних та актах також відсутнє посилання на договір.

          Отже, дане свідчить про те, що сторони обопільно визначились з порядком оформлення документів в підтвердження факту поставки та отримання товару за умовами договору поставки.

          Крім того, суд звертає увагу на те, що  право власності на вугілля, що поставляється за умовами укладеного між ними договору, переходить до відповідача з моменту здійснення позивачем поставки вугілля, тобто з моменту відвантаження та прийняття вантажоперевізником вугілля  до перевезення, про що свідчить дата, зазначена у відбитку штампу залізничної станції відправлення на залізничній накладні (п. 3.6. договору).

Пунктом 6.4.1. договору визначено, оплата вугілля, по відношенню якого Постачальником виконані зобов’язання по поставці, здійснюється Покупцем протягом 3-х банківських днів з моменту підписання актів прийому-передачі вугілля.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою  договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором    поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом  можуть  бути  передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки,  у тому числі  договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України  визначає обов’язок Покупця  оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару.

В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач після підписання актів прийому-передачі товару по спірним поставкам товар не оплатив.

          Загальна сума заборгованості становить  584876грн.00коп.

          На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі  584876,00грн. не погасив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому  заборгованість за поставлений  за договором поставки № 09/04-01  від 01.04.2009 товар в сумі  584876,00грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

В частині стягнення основного боргу в сумі 803289,80грн. відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю пред’явлення.

Заперечення відповідача стосовно того, що поставка за спірними накладними є позадоговірною, судом до уваги не приймаються, оскільки не мають під собою доказового підгрунття та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.6. договору  передбачає, при простроченні виконання зобов’язання по оплаті поставленого вугілля Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості неоплаченого вугілля.

          Окрім стягнення основного боргу, позивач, з посиланням на п. 7.6. договору, пред’явив відповідачу пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Позивач розрахував пеню по кожній видатковій накладній за загальний період з 06.01.2010 по 15.12.2010.  Відповідно до розрахунку пені, доданого до позовної заяви, розмір пені становить 87270грн.70коп.

Нарахування пені відповідає умовам договору, приписам  ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996.

Суд перевірив  розмір пені на правильність розрахунку  та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки позивач при розрахунку пені не врахував положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими визначений порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування та  акти погашення взаємної заборгованості, підписані обома сторонами.

У зв’язку з цим, суд перерахував розмір пені з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та підписаних між  сторонами актів погашення  взаємної заборгованості.

Розмір пені, належний до стягнення з відповідача, становить 23730грн.86коп.

В частині стягнення пені в сумі 63539грн.84коп. відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю розрахунку.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість  виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач  нарахував відповідачу  3% річних  та індекс інфляції. Позивач розрахував 3% річних по кожній видатковій накладній за загальний період з 06.01.2010 по 15.12.2010; індекс інфляції нарахував на загальну суму заборгованості за період з січня 2010р. по жовтень 2010р.  Відповідно  до розрахунку, доданого до позовної заяви,  3% річних  становлять  29951грн.97коп., індекс інфляції –109665грн.10коп.

          Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму  заборгованості законодавчо закріплено.

Суд перевірив  розміри 3% річних та індексу інфляції  на правильність розрахунку  та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки позивач при розрахунку 3% річних та індексу інфляції не врахував підписані між сторонами акти погашення взаємної заборгованості. Крім того, позивач при розрахунку індексу інфляції залишив поза увагою лист Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

У зв’язку з цим, суд перерахував розміри 3% річних та індексу інфляції з урахуванням підписаних між  сторонами актів погашення  взаємної заборгованості та листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Розмір 3% річних, належних до стягнення з відповідача, становить 8516грн.84коп.; розмір індексу інфляції – 25299грн.52коп.

В частині стягнення індексу інфляції в сумі 84365грн.58коп. та 3% річних у сумі 21435грн.13коп. відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю розрахунку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідач, з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства, клопотав перед судом про відстрочку виконання рішення суду на один, два роки.

Суд розглянув вказане клопотання відповідача та документи, наданні в його обгрунтування, скористувався правом, наданим п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, та надає відповідачу відстрочку виконання рішення суду строком на один рік.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  11, 509, 526, 627, 628,   530, 549, 655, 692, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 179, 193, 216-218, 230, 231, 232  Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82 – 85, ч. 6 ст. 83 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

          Позовні  вимоги товариства з обмеженою відповідальністю  „Укрторг” м. Антрацит до товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Дон - Енерджи” м. Донецьк про  стягнення 1615053грн.57коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором  поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 вугільну продукцію в сумі  1388165грн.80коп., індекс інфляції в розмірі 109665грн.10коп., 3% річних у сумі 29951грн.97коп., пеня в сумі 87270грн.70коп., задовольнити частково в сумі 642423грн.22коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором  поставки № 09/04-01 від 01.04.2009 вугільну продукцію в сумі  584876грн.00коп., індекс інфляції в розмірі 25299грн.52коп.,  3% річних в розмірі 8516грн.84коп., пеня в сумі 23730грн.86коп.

В частині стягнення основного боргу в сумі 803289грн.80коп., пені в сумі 63539грн.84коп., індексу інфляції в сумі 84365грн.58коп. та 3% річних у сумі 21435грн.13коп. відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Дон - Енерджи” (83050, м. Донецьк, вул.  Шекспіра, 11-7, код ЄДРПОУ 33838198) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  „Укрторг”  (94613, м. Антрацит Луганської області, вул. Крилова, б. 2а, код ЄДРПОУ 30008040) основний борг 584876грн.00коп., індекс інфляції в розмірі в розмірі 25299грн.52коп.,  3% річних в розмірі 8516грн.84коп., пеню в сумі 23730грн.86коп., держмито в сумі  6424грн.23коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 93грн.88коп.

Відстрочити виконання рішення суду строком на один рік – до 16.05.2012.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 16.05.2011р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 18.05.2011р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.           

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27