Справа № 2-3127|09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 р. Київський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Виродова Ю.Т. при секретарі Топал А. I.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 червня 1990 р. який зареєстрований у Київському відділу РАГС м. Донецька, за актовим записом № 478. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні відносини між ними припинені в грудні 2008р., з причин того, що між ними часто виникають сварки, відсутнє взаєморозуміння, в сім’ї склались неприємні стосунки У зв*язку з чим вони прийняли рішення розійтись. Просить позов задовольнити, оскільки можливості примирення немає.

У судове засідання позивач та відповідач до суду не з*явились, позивач надав суду заяву у котрій позов свій підтримує, просить задовольнити, відповідач, проти задоволення позову не заперечує, позовні вимоги визнає. Суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Виходячи з наведеного і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони з грудня 2008р. не підтримують шлюбних стосунків, спільне господарство не ведуть, проживають різними сім’ями, зберігати дану сім’ю сторони не бажають.

У зв’язку з цим суд вважає, що причини, що спонукали сторони наполягати на розірванні шлюбу є обгрунтованими, а подальше спільне мешкання сторін і збереження сім’ї неможливе, тому подальше спільне проживання подружжя та збереження сім’ї суперечить інтересам обох сторін, а також інтересам неповнолітньої дитини, тому приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, суперечок про виховання дитини у них немає.

Судові витрати стягнути з позивача, відповідача звільнити.

На підставі викладеного і ст. ст. 110, 112 СК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Чернодуб) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, 09 червня 1990 р. зареєстрований у Київському відділу РАГС м. Донецька, за актовим записом № 478.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17 (сімнадцять грн.) на користь держави, звільнив ОСОБА_2 від сплати судових витрат.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.