ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1241/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНО ОІЛ ГРУП", вул. Козацька, буд. 114, оф. 1-8, м. Київ, 03118, код - 41330367

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи", вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018, код - 39189072

про стягнення 278 241,75 грн

В С Т А Н О В И В :

15.12.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 08.12.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНО ОІЛ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" про стягнення 278 241,75 грн заборгованості, з яких 234 167,58 грн основного боргу, 12 587,28 грн пені, 4 464,59 грн інфляційних втрат, 27 022,30 грн 36% річних за Генеральним договором поставки нафтопродуктів № 113-05-20/НП від 13.05.2020 року.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року відкрито провадження справі № 902/1241/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Сторонам встановлено строки на вчинення процесуальних дій до 20.01.2022 року.

Зазначену ухвалу сторонам надіслано засобами електронного зв`язку за наступними адресами: office@planetaoil.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідачу також засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідачем отримано зазначену ухвалу суду 20.12.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2101803452022, яке наявне у матеріалах справи.

Сторони також не клопотали про продовження процесуальних строків внаслідок застосованих Кабінетом Міністрів України карантинних заходів.

Отже, сторін завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи отримання сторонами ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, з огляду на наявність доказів завчасного її отримання, суд вирішив розглянути справу за наявними доказами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за умовами Генерального договору поставки нафтопродуктів № 113-05-20/НП від 13.05.2020 року, в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" 234 167,58 грн основного боргу, 12 587,28 грн пені, 4 464,59 грн інфляційних втрат, 27 022,30 грн 36% річних за Генеральним договором поставки нафтопродуктів № 113-05-20/НП від 13.05.2020 року.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 13.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАНО ОІЛ ГРУП" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (Покупець) укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 113-05-20/НП.

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (поставити), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити світлі нафтопродукти, далі за текстом - "товар" у відповідності до умов Договору та додаткових угод до нього.

Поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін, та є невід`ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджується ціна, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, поставки та оплати товару й інші умови поставки (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.3.1.1 Договору, Постачальник зобов`язується на підставі підписаної додаткової угоди передати (поставити) у власність Покупця товар.

Покупець зобов`язується своєчасно та у повному обсязі (у відповідності до умов відповідної додаткової угоди) здійснювати оплату товару, підписувати та повертати Постачальнику належні йому екземпляри документів, а також відшкодовувати Постачальнику витрати, що пов`язані із перевезенням товару (п. 3.2.1 Договору).

Поставка товару здійснюється на підставі підписаної Сторонами відповідної додаткової угоди (п. 5.1 Договору).

За змістом п. 5.9 Договору приймання - передача (поставка) товару оформлюється Актом приймання - передачі товару або видатковою накладною. На Постачальника покладається обов`язок оформити Акт приймання-передачі товару або видаткову накладну (п.5.11 Договору) та передати зазначені документи Покупцю в порядку, який встановлений в п.12.10. Договору. На Покупця покладається обов`язок підписати зі своєї сторони та скріпити печаткою Акт приймання - передачі товару (підписати видаткову накладну) одразу після отримання зазначених документів від Постачальника, після чого у строк 2 (двох) робочих днів Покупець зобов`язуються повернути Постачальнику один екземпляр вказаного Акту (видаткову накладу разом з довіреністю на отримання ТМЦ) в оригіналах та копії транспортних (перевізних) документів (у разі поставки товару залізничним транспортом - копію залізничної накладної, а у разі поставки товару автомобільним транспортом - копію товаротранспортної накладної).

Покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього Договору, на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою (п. 6.1 Договору).

Оплата здійснюється Покупцем за умовами, які визначені у відповідній додатковій угоді до Договору (п. 6.2 Договору).

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 6.3 Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором або додатковими угодами до нього сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору (п. 8.1 Договору).

У разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки до моменту остаточного розрахунку за договором. Оплата пені не звільняє Покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даним Договором (п. 8.4 Договору).

Відповідно п. 12.1 договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 12.05.2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

На виконання умов укладеного договору між сторонами підписано Додаткову угоду №03 від 11.08.2021 року, відповідно до якої узгоджено поставку товару, а саме палива дизельного ДТ-Л-К5, кількістю 6120 л, загальною вартістю 151 727,04 грн. (з ПДВ).

За змістом п. 3 Додаткової угоди №03 від 11.08.2021 року сторонами погоджено, що 100% оплата товару здійснюється протягом 2 банківських днів з моменту видачі рахунку-фактури включно. За кожен день прострочення, за весь час прострочення, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, Покупець також сплачує 36% річних.

Позивачем згідно видаткової накладної №207 від 12.08.2021 року та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №207 від 12.08.2021 року поставлено відповідачу товар.

Однак відповідачем проведено частково розрахунок в сумі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3320 від 13.08.2021 року та №3418 від 09.09.2021 року.

Також, між сторонами підписано Додаткову угоду №04 від 11.08.2021 року, відповідно до якої узгоджено поставку товару, а саме палива дизельного ДТ-Л-К5, кількістю 4132 л, загальною вартістю 102 440,54 грн (з ПДВ).

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №04 від 11.08.2021 року 100% оплата товару здійснюється протягом 2 банківських днів з моменту видачі рахунку-фактури включно. За кожен день прострочення, за весь час прострочення, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, Покупець також сплачує 36% річних.

Позивачем згідно видаткової накладної поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною №208 від 12.08.2021 року та товарно-транспортною накладною №208 від 12.08.2021 року.

При цьому, відповідачем за зазначену поставку не проведено розрахунок.

За твердженнями позивача станом на 26.10.2021 року у відповідача наявна заборгованість перед позивачем на суму 234 167,58 грн.

26.10.2021 року позивачем відповідачу надіслано претензію (вих.№26/10/21/1) щодо погашення заборгованості за Генеральним договором поставки нафтопродуктів № 113-05-20/НП від 13.05.2020 року.

Однак відповіді надано не було заборгованість не погашено.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 234 167,58 грн боргу за поставлений товар за Генеральним договором поставки нафтопродуктів № 113-05-20/НП від 13.05.2020 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 12 587,28 грн пені, 4 464,59 грн інфляційних втрат та 27 022,30 грн 36% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 536 Цивільного кодексу України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, На прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Отже, проценти, визначені ст. 536 Цивільного кодексу України є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 36 % річних є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України та визнаються відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 36% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено, в зв`язку з чим 4 464,59 грн інфляційних втрат та 27 022,30 грн 36% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для зменшення відсотків річних, нарахованих за збільшеною ставкою, оскільки таке положення договору самостійно погоджено відповідачем, ступінь виконання основного зобов`язання складає менше 10%, прострочення триває з серпня 2021 року та станом на момент ухвалення рішення перевищує 6 місяців, відповідачем не надано доказів на підтвердження існування виключних обставин, які надавали б суду можливість розглянути питання щодо зменшення мір цивільної відповідальності.

Також, судом розглянуто вимоги щодо стягнення 12 587,28 грн пені.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

Згідно п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором або додатковими угодами до нього сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору.

У разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки до моменту остаточного розрахунку за договором. Оплата пені не звільняє Покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даним Договором (п. 8.4 Договору).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені та відсотків річних є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені судом помилок не виявлено.

Враховуючи викладене задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення 12 587,28 грн пені в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене заявлений Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНО ОІЛ ГРУП" позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, з огляду на клопотання представника позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018, код - 39189072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНО ОІЛ ГРУП" (вул. Козацька, буд. 114, оф. 1-8, м. Київ, 03118, код - 41330367) 234 167,58 грн - основного боргу за Генеральним договором поставки нафтопродуктів № 113-05-20/НП від 13.05.2020 року, 12 587,28 грн - пені, 4 464,59 грн - інфляційних втрат, 27 022,30 грн - 36% річних.

3. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 03.03.2022 року о 09:30 год.

4. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 28.02.2022 року включно.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: office@planetaoil.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Козацька, буд. 114, оф. 1-8, м. Київ, 03118)

3 - відповідачу (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018)