Справа № 11-316/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 316/2011 року Головуючий суду 1-ї інстанції:
Категорія: ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125 КК України суддя Малюк Т.О.
Доповідач апеляційної інстанції:
суддя Чернявський А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Чернявського А.С.,
суддів – Пісного І.М., Кваші С.В.,
з участю прокурора – Іванова А.О.,
засудженої – ОСОБА_1,
захисника — ОСОБА_2,
потерпілого — ОСОБА_3,
представника потерпілого — ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянка України, проживаюча: АДРЕСА_1 раніше не судима,
виправдана по пред’явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України;
засуджена за ч.2 ст. 125 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до штрафу в сумі 510 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнано винною в тому, що 30 серпня 2009 року близько 15 години 30 хвилин, вона разом з невстановленими особами, прибувши в домоволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розташованого по АДРЕСА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин вчинила сварку, висловлювалась нецензурною лайкою, застосовуючи газовий балончик, нанесла удар ОСОБА_5, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких.
ОСОБА_3, намагаючись захистити дружину - ОСОБА_5, отримав удари від засудженої та ще однієї жінки, в результаті чого отримав легкі тілесні ушкодження, та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2011 року скасувати, постановити новий вирок, яким виправдати її по пред’явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Вважає, що судом першої інстанції всупереч ст.22 КПК України не було всебічно, повно та об’єктивно досліджено обставини справи, в результаті чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що при розгляді справи судом було допущено істотні порушення кримінально – процесуального закону, зокрема порушено право обвинуваченого на захист, що на її думку, призвело до незаконного засудження за дії, вчинені іншими особами. Вважає, що суд повинен був винести виправдувальний вирок відповідно до ч.4 ст.327 КПК України, так як потерпілим ОСОБА_3 не було доведено її участі у вчиненні відносно нього злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Крім того, зазначає, що судом не було встановлено, які саме із заподіяних потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості нанесені нею, а які іншими особами.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; засуджену ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, які, пославшись на доводи, викладені в апеляції, просили задовольнити подану апеляцію; потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які просили вирок суду першої інстанції залишити без змін; думку прокурора, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Доводи апелянта про порушення її права на захист, викладені нею в апеляції та підтримані в апеляційній інстанції нею та захисником є необгрунтованими, так як такі обставини, а саме, що потерпілий ОСОБА_3 повинен був вказати в своїй скарзі приватного обвинувачення які конкретно тілесні ушкодження йому заподіяла ОСОБА_1, не можуть бути оцінені як порушення права на захист.
Колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_6 в причиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров*я, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України є доведеною, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Факт нанесення тілесних ушкоджень засудженою потерпілому підтвердили в судовому засіданні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які показали, що коли потерпілий ОСОБА_3 знаходився на землі, то його били ногами засуджена ОСОБА_1, ще одна жінка та чоловік. Удари наносили як по голові так і в інші частини тіла.
Наведені вище свідчення узгоджуються з висновками експерта №671 від 27.10.2010 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден лівої вушної раковини, задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, поперекової області зліва, лопаткової області зліва, на шиї зліва, струс головного мозку, забиття шийного та поперекового відділів хребта, астено-невротичний синдром. За ступенем тяжкості струс головного мозку, забиття шийного та поперекового відділів хребта з саднами відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров*я. Решта ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2011 року відносно неї — без змін.
Головуючий:
Судді: