Справа № 2-394/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

26.04.2011  Центрально-Міський  районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Черкасенко Т.  Г

при секретарі                              Цуркаленко  О.  М.,

з участю представника позивача по первісному позову Шевцова В.Ю ,

з участю відповідачів  ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши   в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит” до   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок порушення зобов.язань за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит про визнання договору поруки недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5,  про визнання пункту договору недійсним, суд –  

В С Т А Н О В И В:

 Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5  про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок порушення зобов.язань за кредитним договором.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5   звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит про визнання договору поруки недійсним.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5,  про визнання пункту договору недійсним.

ПАТ„Банк „Фінанси та Кредит” в своєму позові зазначив, що він  є правонаступником  ВАТ Банку „Фінанси та Кредит”.

07.08.2008  року між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»  та ОСОБА_2  був укладений  кредитний договір  № 773-пк-2008 , відповідно до умов якого, відповідач ОСОБА_2  отримав кредитні кошти в  розмірі 12 268,00 дол. США,  зі сплатою 16,2-14,8 %  відсотків річних за користування кредитом та на умовах забезпеченості ,зворотності, строковості, платності.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі згідно з п. 3.2 Договору 07.08.2013 року, та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами.  Крім того, п.6.1. вищезазначеного  договору, передбачена відповідальність за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів, а саме, сплата пені з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.  

Одночасно  з кредитним договором з метою забезпечення виконання  зобов’язань за договором  позивачем було укладено Договори поруки: № 773/1-пп-2008 від 07.08.2008 року ОСОБА_3 та №  773/2-пп-2008 від 07.08.2008 року – з ОСОБА_5, згідно умов яких, поручителі зобов’язалися відповідати за виконання позичальником договірних зобов’язань по кредитному договору.

Позичальник ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором своєчасно не виконує, в строки, обумовлені у кредитному договорі, кредитні кошти та проценти за його користування не сплачує. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов’язань, позичальнику та поручителям були надіслані вимоги про негайне погашення простроченої заборгованості. Однак, до теперішнього часу кредитні кошти банку не повернуті, у зв'язку з чим, банк вправі вимагати дострокового погашення всієї суми кредиту, тому просить суд стягнути з позичальника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, у солідарному порядку, заборгованість за Кредитним договором № 773-пк-2008 від 7 серпня 2008 року , яка станом на14.03.2011 року, складає: 179 692,94 грн., з яких:

- заборгованість по кредиту – 6133,90 дол. США, що в еквіваленті гривні складає пл. Курсу НБУ на 14 березня 2011 року 48 673,11 грн;

- прострочена заборгованість по кредиту – 5111,75,00 дол. США , що в еквіваленті гривні складає по курсу НБУ на 14 березня 2011 року  40 562,25 грн.

- нараховані відсотки – 233,10 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14 березня 2011 року становить  1 849,67 грн;

- прострочені відсотки  –3585,40 дол. США, що в еквіваленті гривні складає по курсу НБУ на 14 березня 2011 року   28 450,51 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту (за період з 04 березня 2009 р по 3 березня 2010 року, тобто один рік позовної давності) – 19 351,78 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків ( за період з 04.03.2009р по 3.03. 2010 р – один рік позовної давності) -   40 805,62 грн.

Всього: 179 692, 94 грн.

Крім того, банк просить суд стягнути з відповідачів за первісним позовом, у содідарному порядку, витрати у справі.

Відповідач за первісним позовом –ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом і просить суд визнати недійсним кредитний договір № 773-пк-2008 від 7 серпня 2008 року, укладений між ним та ВАТ Банк Фінанси та Кредит, застосувати реституцію у зв.язку з недійсністю кредитного договору № 773-пк-2008 від 7 серпня 2008 року та зобов.язати його повернути банку отримані ним грошові кошти в національній валюті гривні в розмірі 61 953,4- грн. та зобов.язати Банк повернути йому всі грошові кошти, сплачені ним в якості повернення кредиту, обґрунтовуючи свої доводи наступним, що дійсно 07.08.2008  року між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»  та ним був укладений  кредитний договір  № 773-пк-2008 , відповідно до умов якого, він   отримав кредитні кошти в  розмірі 12 268,00 дол. США,  зі сплатою 16,2-14,8 %  відсотків річних за користування кредитом та на умовах забезпеченості ,зворотності, строковості, платності. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі згідно з п. 3.2 Договору 07.08.2013 року, та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами.  Крім того, п.6.1. вищезазначеного  договору, передбачена відповідальність за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів, а саме, сплата пені з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.  

Але, просить суд визнати договір, яким визначено суму зобов’язання в іноземній валюті – доларі США, та обов.язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту-долару США– недійсними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки укладення останнього у валюті, відмінній від валюти України, та використання іноземної валюти за спірним кредитним договором та додатковими угодами, як засобу платежу, на його думку, суперечить вимогам законодавства, зокрема, ст.35 Закону України „Про Національний банк України”,  Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги банку, ОСОБА_3 та ОСОБА_5  не визнав, свої позовні вимоги підтримав.

Відповідачі за первісним позовом – ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до суду з зустрічним позовом і просили суд визнати укладені 7 серпня 2008 року між ними та ВАТ „ Банк Фінанси та Кредит” договори поруки відповідно № 773/1-пп-2008  та № 773/2-пп-2008 – недійсними, укладеними за тяжких обставин, оскільки ОСОБА_2 примусив їх підписати ці угоди, запевняючи їх, що це лише формальна процедура.  Коли відповідачі намагалися відмовитись від підписання угод, ОСОБА_2 заявив ОСОБА_3, який працював найманим працівником у підприємця  ОСОБА_2 без належного оформлення, що відмовить ОСОБА_3 в подальшому наданні йому  роботи.  А оскільки ОСОБА_3 є единим годувальником своєї сім,ї, старанно виконував доручення ОСОБА_2, щоб не втратити роботу у ОСОБА_2, і отримати заробітню платню від нього за вже виконану роботу, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 погодились підписати договори поруки та щей на вкрай невигідних для себе умовах.  Більш того, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вірили ОСОБА_2, що підписання договорів поруки лише формальна процедура.

          В судовому засіданні ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримав, але при цьому не надав суду та не заявив суду про будь-які докази в підтвердження зазначених в його позові обставин. Позовні вимоги Банку не визнав.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не з,явилась, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала.

Заслухавши пояснення представника Банку, відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічними позовами – ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  як за первісним, так і за зустрічним позовом, дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне первісний позов – задовольнити, в задоволенні зустрічних позовів – відмовити, з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, не заперечується сторонами по справі, 07.08.2008  року між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»  та ОСОБА_2  був укладений  кредитний договір  № 773-пк-2008 , відповідно до умов якого, відповідач ОСОБА_2  отримав кредитні кошти в  розмірі 12 268,00 дол. США,  зі сплатою 16,2-14,8 %  відсотків річних за користування кредитом та на умовах забезпеченості ,зворотності, строковості, платності. ( а.с.7-11).

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі до 7 серпня 2013 року, та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами.  Крім того, п.6.1. вищезазначеного  договору, передбачена відповідальність за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів, а саме, сплата пені з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.  

Одночасно  з кредитним договором з метою забезпечення виконання  зобов’язань за договором  позивачем було укладено Договори поруки : № 773/1-пп-2008 від 07.08.2008 року ОСОБА_3 та №  773/2-пп-2008 від 07.08.2008 року – з ОСОБА_5, згідно умов яких, поручителі зобов’язалися відповідати за виконання позичальником договірних зобов’язань по кредитному договору.

Пунктом 1.3. договорів поруки встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5  ознайомлені  з кредитним  договором та погоджується з його умовами.( а.с. 15 зворот 17 зворот).  

Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Проте позичальник порушив свої зобов’язання шляхом невиконання суттєвих умов кредитного договору, що призвело до погіршення стану позивача за первісним позовом, як кредитора.

Згідно розрахунку позивача:

заборгованість за Кредитним договором № 773-пк-2008 від 7 серпня 2008 року , яка станом на14.03.2011 року, складає: 179 692,94 грн., з яких:

- заборгованість по кредиту – 6133,90 дол. США, що в еквіваленті гривні складає пл. Курсу НБУ на 14 березня 2011 року 48 673,11 грн;

- прострочена заборгованість по кредиту – 5111,75,00 дол. США , що в еквіваленті гривні складає по курсу НБУ на 14 березня 2011 року  40 562,25 грн.

- нараховані відсотки – 233,10 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14 березня 2011 року становить  1 849,67 грн;

- прострочені відсотки  –3585,40 дол. США, що в еквіваленті гривні складає по курсу НБУ на 14 березня 2011 року   28 450,51 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту (за період з 04 березня 2009 р по 3 березня 2010 року, тобто один рік позовної давності) – 19 351,78 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків ( за період з 04.03.2009р по 3.03. 2010 р – один рік позовної давності) -   40 805,62 грн.

Всього: 179 692, 94 грн.

У відповідності до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом, в частині солідарного стягнення суми заборгованості за кредитним договором та нарахованих відсотків, є правомірними.

Так, відповідно до вимог ст.611 ЦК України при порушенні зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема – сплата пені.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею у Кодексі визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Так, заявлений до стягнення розмір пені:  пеня за несвоєчасне погашення кредиту:

пеня за несвоєчасне погашення кредиту (за період з 04 березня 2009 р по 3 березня 2010 року, тобто один рік позовної давності) – 19 351,78 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків ( за період з 04.03.2009р по 3.03. 2010 р – один рік позовної давності) -   40 805,62 грн.

          При цьому сума неповернутого кредиту та відсотків складає – 119 535,54 грн.

На думку суду, пеня відповідає сумі неповернутого кредиту та відсотків, приймаючи до уваги співвідношення пред’явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов’язань, які на думку суду  є співрозмірними.

Зустрічні вимоги ОСОБА_2 стосовно визнання кредитного договору, яким визначено грошове зобов’язання в іноземній валюті – доларі США, – недійсним, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до вимог ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” – кошти - гроші у національній або іноземній валюті, чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Міністрів України „Про систему регулювання і валютного контролю”.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи банківської ліцензії №28 від 30.10.1991р. № 63, виданої Національним банком України ВАТ Банку „Фінанси та Кредит”, відповідач за зустрічним позовом має право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. ( а.с. 116).

Письмовий Дозвіл №28-2  надає відповідачу за зустрічним позовом право здійснювати операції з валютними цінностями. ( а.с. 117).

За відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо  зазначених операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст.. 5 Декрету № 15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Таким чином,  наявність у банку відповідної Генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

          Хоча підпункт „в” пункту 4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, законодавцем не визначено межі термінів та сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті, тобто, операція з надання кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Відповідач за зустрічним позовом, має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за  Кредитним договором № 773-пк-2008 від 7 серпня 2008 року відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, є недоведеними вимоги ОСОБА_2 про обов’язковість отримання банком або позичальником індивідуальних ліцензій Національного банку України для здійснення валютних операцій.

          Більш того, як зазначив ОСОБА_2 в судовому засіданні, щодо до заявлених ним вимог про повернення Банку отриманих коштів, то він немає коштів для їх повернення Банку в разу задоволення його вимог.

          Що стосується позовних вимог ОСОБА_3, та ОСОБА_5 про визнання укладених 7 серпня 2008 року між ними та ВАТ „ Банк Фінанси та Кредит” договорів поруки відповідно № 773/1-пп-2008  та № 773/2-пп-2008 – недійсними, укладеними за тяжких обставин, то позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не надали суду будь-яких доказів того, що дійсно договори були укладені ними за тяжких обставин.

          Пояснення ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 вимагав від нього підписання договорів поруки, ніякими доказами не підтверджено.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України,  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені не і документально підтверджені судові витрати, отже 1700,00 грн. – судового збору, та 120,00 грн. - ІТЗ, підлягають стягненню з відповідачів за первісним позовом, у солідарному порядку, на користь позивача за первісним позовом.

          Керуючись ст. ст. 10,11,60  ЦПК України, а також ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 553, 625, 1054  ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

   Позов Публічного акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок порушення зобов.язань за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором в сумі 179 692 грн. 94 коп, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн.07 коп. і витрати за сплату судового збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В задоволені позову ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит про визнання договору поруки недійсним, відмовити.

В задоволені позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5,  про визнання пункту договору недійсним, відмовити.

        На рішення суду може бути подана апеляція в Дніпропетровський апеляційний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т. Г. Черкасенко