Справа № 1-18/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 травня 2007 року                           Монастириський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді              Бойко М.П.

секретаря                                             Генда Н.П.

з участю прокурора                            Левенець В.С.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  м. Монастириськ кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця та жителя АДРЕСА_1, українець, гр. України, освіта середня спеціальна, не судимий, тимчасово не працює,

- за ст.ст. 15 ч.2, 369 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив замах на дачу хабара службовій особі.

Так, 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 пішов в Монастирський районний центр зайнятості населення з метою стати на облік, щоб отримувати допомогу по безробіттю. В центрі зайнятості він звернувся до працівника даної установи, останній пояснив ОСОБА_1, які необхідні документи, щоб стати на облік. Зі слів працівника центру зайнятості ОСОБА_1 стало відомо, що необхідна

відмітка в трудовій книжці про його працевлаштування і довідка про доходи та інші документи. Перебуваючи у центрі зайнятості від незнайомого йому чоловіка стало відомо, що в м. Монастириськ є держгосп «Монастириський», де можна взяти довідку про доходи і зробити запис у трудовій книжці, здавши туди лікарські рослини. Поскільки ОСОБА_1 лікарських рослин не мав, то

він вирішив купити таку довідку в держгоспі «Монастириський», шляхом дачі хабара.

16 лютого 2007 року приїхавши в м. Монастириськ, ОСОБА_1 зайшов у контору держгоспу і звернувся до директора ОСОБА_2 з проханням видати фіктивну довідку про заробітну плату та внести запис у трудовій книжці.

2

ОСОБА_2 відповів, що він цього зробити не може, тільки може прийняти ОСОБА_1 на роботу заготовлювачем лікарських рослин.

Тоді ОСОБА_1 вирішив дати хабар директору держгоспу «Монастирський». Він витягнув з кишені заздалегідь приготовлені триста гривень і разом із трудовою книжкою поклав на стіл ОСОБА_2 в кабінеті останнього і в його присутності. ОСОБА_2 відмовився взяти гроші. Після цього прийшли працівники міліції і вилучили гроші та трудову книжку.

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю і показав, що в лютому 2007 року він звернувся у Монастириський районний центр зайнятості населення з метою стати на облік, як безробітний. Там працівник центру зайнятості пояснив йому, які необхідні документи, щоб стати на облік. Серед

цих документів необхідно було мати довідку про доходи та запис в трудовій книжці. Від незнайомого йому чоловіка йому стало відомо, що такі документи можна дістати в держгоспі «Монастириський», здавши лікарські рослини. Поскільки ОСОБА_1 не мав лікарської сировини, то вирішив купити таку довідку в держгоспі «Монастириський».

16 лютого 2007 року він приїхав в м. Монастириськ, зайшов у кабінет директора держгоспу «Монастириський» і попросив останнього видати довідку про заробітну плату. ОСОБА_2 відповів, що такого зробити не може. Тоді він витягнув з кишені триста гривень і разом із трудовою книжкою поклав на стіл директора держгоспу. В цей час зайшли працівники міліції і

затримали його. ОСОБА_2 грошей не брав.

Підсудний ОСОБА_1 у вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненому злочині визнав повністю, суд вважає за доцільне інші докази по справі не досліджувати, поскільки вони ніким не оспорюються і з цим погоджуються усі учасники судового розгляду.

Органи досудового слідства кваліфікували дії підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 та ч.1 ст.369 КК України, тобто замах на дачу хабара службовій особі.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною, оскільки підсудний ОСОБА_1 виконав із своєї сторони всі дії, спрямовані на дачу хабара службовій особі, директору держгоспу ОСОБА_2 Проте хабар ОСОБА_2 не одержав по причинах, що не залежали від підсудного ОСОБА_1, та і сам ОСОБА_2 відмовився від хабара.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, що позитивно характеризується по місцю проживання, не судимого, а такі обставини як повне визнання вини, щире каяття у вчиненому суд вважає як такі, що пом'якшують покарання.

А тому суд вважає за доцільне застосувати до підсудного ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, надавши йому іспитовий термін.

Гроші в сумі 300 грн., які є предметом хабара, звернути в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

3

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст.ст. 75, 76 п.п.2,3 КК України і звільнити його від покарання з випробуванням, надавши йому іспитовий строк терміном 1(один) рік 6(шість) місяців.

Гроші в сумі 300 (триста) грн., що є предметом хабара і речовим доказом, звернути в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.