Справа №  1-59/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року  Шаргородський районний суд Вінницької області

  в складі:

головуючого суддіСоколовська Т. О.

при секретаріГодованюк І.Л.

         з участю прокурора            Кирилюка Г.Г.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргороді справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця  с. Татарів Яремчанського району  ОСОБА_2 - Франківської області, жителя АДРЕСА_1 з базовою середньою освітою, одруженого, на утриманні  одна неповнолітня дитина, не працюючого, позапартійного,  військовозобов’язаного, раніше не судимого,

             у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15; ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

          Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_3 вчинив замах на таємне  викрадення чужого майна.

          Злочин вчинено за наступних обставин.

          Підсудний ОСОБА_3 31 березня 2011 року біля 17 години з метою крадіжки чужого майна, зокрема металевих деталей з залізничної колії, прийшов  до залізничної колії  перегону  станція Рахни – станція  Юрківка 1170 км. пк 3, де з залізничної колії викрутив руками дев’ять  металевих закладних болтів  в зборі  вартістю 139,03 грн. та п’ять металевих клем в зборі вартістю 110,25 грн., а всього майна Жмеринської дистанції колії на загальну суму 249,28 грн., склав викрадене майно в мішок, який знайшов неподалік залізничної колії на смітнику, але не довів свій умисел до кінця, оскільки був затриманий працівниками  Жмеринської дистанції колії на місці вчинення злочину.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю, не заперечував факту вчинення  крадіжки  при вище наведених обставинах, розкаявся  у скоєному, просив  його суворо не карати.

       Крім признання вини підсудним ОСОБА_3 винуватість його у вчиненні злочину стверджується  доказами наведеними в обвинувальному висновку.

      Відповідно до вимог ст.299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно підсудний розуміє зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності  його позиції у суда немає. Суд також роз'яснив підсудному, що при таких обставинах він позбавляється права  оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

            Таким чином дії підсудного ОСОБА_3, які виразились у замаху  на таємне  викрадення чужого майна, органами досудового слідства кваліфіковані вірно, винуватість його доведена  і він повинен нести  кримінальну відповідальність  за  ч.2 ст15, ч.1 ст.185 КК України.

        При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого  та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

           ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаявся у скоєному, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання. Ці обставини суд враховує як пом’якшуючі покарання підсудного.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

       З урахуванням цих обставин суд вважає, що необхідним й достатнім для   виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів є покарання у виді   сплати штрафу.

            Цивільний позов по справі не заявлено.

             Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

          ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України  і засудити до  сплати штрафу в розмірі 60-ти неоподатковуваних мінімумів громадян – 1020 ( одна тисяча двадцять) гривень.

            Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

           На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

          Суддя