ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа №2-130,07 p.

23 травня 2007 року       Банківський районний суд Харківської області

в складі головуючого судді                              Бондаренко В.М.

при секретарі                                       Заєць Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововодолажської державної податкової інспекції про визнання дій МДПІ неправомірними, визнання незаконного акту №1\17-249 від 22.01.2007 p., перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2007 року ОСОБА_1, звернулася до суду з даною позовною заявою. В позовній заяві вказує, що працівниками Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку, дотримання вимог додаткового законодавства фізичною особою ОСОБА_1, за період 2005-2006 рік. За результатами перевірки було складено акт від 22.01.2007 року №1-17-249. Вважає, що відбулася перевірка, яка не підпадає під жоден тип перевірки, а саме : 28 грудня 2006 року в селі Серпневе Валківського району Харківської області до неї додому приїхали працівники міліції та начальник Валківського відділення Нововодолажської державної податкової інспекції, запропонували провести їх до місця її роботи на вул. Зелена, №27 в с Серпневе де вона займалася трудовою діяльністю з пошиття носових хустинок в будинку знайомої ОСОБА_2. Працівники міліції без складання акту вилучили та віддали їй на зберігання дві оверлочні машинки, тканину, виготовлені носові хустинки. Вона будучи юридично необізнаною особою, перебуваючи під психологічним тиском, дала під диктовку працівників міліції пояснення, що займається підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації. Про те, що можуть бути нараховані податки та штрафні санкції не знала. Вважає, що її діяльність не можна визнати підприємницькою, а можна вважати тільки трудовою, так як у травні 2005 року в місті Харків вона зустріла свою знайому, яка запропонувала їй надомну роботу. Знайома запевнила, що вона сама є приватним підприємцем, податки сплачує, матеріалом та обладнанням для роботи забезпечить. Через декілька днів їй привезли дві оверлочні швейні машинки, тканину та пояснили, що вона може працювати не одна. Один раз на два тижні їй привозили тканину та забирали виготовлені носові хустинки, при цьому грошима розраховувалися за готову продукцію. Працювала із знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4., і вважала, що все законно і ніяких законів вона не порушує.

Крім того вважає, що невиїзна документальна перевірка може проводитись в приміщенні органу державної податкової служби, в яком зареєстрований платник податків, що перевіряється. Ця норма відповідачем не була дотримана. 19.01.007 року її зателефонували з Нововодолажської МДПІ з вимогою приїхати для підписання акту перевірки на 22.01.2007 року, а копію акту перевірки та податкових рішень -повідомлень вона отримувала по пошті лише 31.01.2007 року. Також вважає, недійсними податкові рішення - повідомлення №00000 11702\0 від 29 січня 2007 року та №00000 21702X0 від 29 січня 2007 рок, так як вони були взяті і за період коли вона не працювала.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала.

В судовому засіданні представники відповідача Нововодолажської МДПІ по довіреності ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, позов не визнали та пояснили, що вони діяли згідно Закону України «Про державну податкову службу», Закону України«Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими нормативно правовими актами України. При цьому не було допущено порушень діючого законодавства України.

Суд, вислухавши сторони, вислухавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4., та вивчивши матеріали справи приходить *до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. З Господарського кодексу України, господарською діяльністю визнається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст.. 128 Господарського кодекс громадянин визнається суб'єктом господарювання вразі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Зареєстрований громадяни - підприємець повинен своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах встановлених законодавством України.

В результаті перевірки було встановлено, що фізична особа ОСОБА_1, не була зареєстрована суб'єктом господарської діяльності. Перевірка фізичної особи ОСОБА_1, проводилася відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України», службової записки виконуючого обов'язки завідуючого Нововодолажським сектором Дергачівського ВПМ Короткого A.M., від 15.01.2007 року та у відповідності з вимогами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889 із змінами та доповненнями, а також поясненнями самої ОСОБА_1, свідківОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Незаконна діяльність ОСОБА_1, підтверджується матеріалами про адміністративне правопорушення за результатами якого Валківським районним судом винесена постанова суду від 18 січня 2007 року про скоєння ОСОБА_1, адміністративного правопорушення згідно ст. 164 ч.І КУпАП і їй призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі -340 гривень, який вона добровільно виплатила 18 січня 2007 року згідно квитанції, яка знаходиться в матеріалах перевірки.

Згідно ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платником податку є резидент, який отримує , як доходи з джерелом їх походження з території України, а тому громадянка ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4., є платником податку з доходів фізичних осіб. Крім того сама ОСОБА_1, згідно вказаного закону виступала як податковий агент по відношенню до ОСОБА_4. та ОСОБА_3

ОСОБА_1 було порушено ст. 8 Закону України «Про податок з цоходів фізичних осіб, тобто податок підлягає сплаті до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж товарів або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо до відповідного законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору. Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податку від адміністративної або кримінальної відповідальності. 

Таким чином, спеціалістами Нововодолажської МДШ при перевірці ФО ОСОБА_1, правомірно застосовані норми податкового законодавства та прийняті податкові повідомлення - рішення, якими визначені суми податкових зобов'язань у розмірі 5980 гривень( за основним платежем - 2860 гривень, за штрафними санкціями 3120 гривень).

Керуючись Законом України «Про державну податкову службу», Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.ст. 17, 70, 86,162,163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Нововодолажської державної податкової інспекції про визнання дій МДПІ неправомірними, визнання незаконного акту №1\17-249 від 22.01.2007 p., перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Валківський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.