2-367/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 лютого 2011 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                                          Канурної О.Д.

при секретарі                                                                   Черкасовій О.В.

за участю:

позивача                                                                           ОСОБА_1

представника відповідача                                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Добропіллявугілля” Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька»про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

23 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом до ДП „Добропіллявугілля” Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог, які підпримав в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він з 03 листопада 2001 року по теперішній час знаходиться у трудових відносинах з  ДП «Добропіллявугілля», працюючи  в Відокремленому підрозділу  «Шахта «Новодонецька»в якості гірника очисного забою 5 розряду підземно.

22 лютого 2007 року під час виконання трудових обов’язків з ним трапився нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму в вигляді забитої рани надбрівної дуги та струс головного мозку.

Згідно довідки МСЕК від 29.06.2010 року йому встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 45% та визнано інвалідом третьої групи.

Після встановлення втрати професійної працездатності він з усіма необхідними документами звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі для відшкодування матеріальної шкоди, де йому були призначені страхові виплати, а саме: одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.

Вважає, що внаслідок отриманої травми йому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров’я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров’я, на безпечну працю. Внаслідок отриманої травми він втратив 45% професійної працездатності, встановлено третю групу інвалідності, з цього моменту цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він багаторазово знаходилася на лікуванні на стаціонарі та лікувалася амбулаторно. Він постійно відчуває головний біль,  який сприяє загальній слабкості, розбитості, дратівливості, порушенню сну. Йому приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його фізичних обмежень.

Просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства „Добропіллявугілля” ВП «Шахта «Новодонецька»в рахунок відшкодування моральної шкоди на його користь 45000 гривень.

                Представник відповідача ДП „Добропіллявугілля” –помічник директора з правових питань ВП «Шахта «Новодонецька»ОСОБА_2, діючий по дорученню,  позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що  згідно висновку МСЕК від 29.06.2010 року ОСОБА_1  встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 45%. Вважає, оскільки вказаний висновок не містить свідчень про те, що крім стійкої втрати працездатності МСЕК встановила ОСОБА_1 ще і наявність моральної шкоди внаслідок цього ушкодження здоров’я, то і підстав для подання позову про її відшкодування нема.

             Також вважає, що статті 233, 234, 237-1 КЗпП України не поширюються на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності та господарювання і які підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню, по правовідносинам, пов’язаним з відшкодуванням моральної шкоди. Стаття 9 Закону України «Про охорону праці» покладає обов’язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я у процесі трудової діяльності, на Фонд відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

           Просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

           Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  знаходиться  у трудових відносинах з  ДП «Добропіллявугілля», працюючи  в Відокремленому підрозділу  «Шахта «Новодонецька»з 03.11.2001 року в якості гірника очисного забою 5 розряду підземно,  з 09.07.2007 року –переведений гірником поверхні 3 розряду за станом здоров’я у зв’язку з інвалідністю 3 групи; 06.09.2007 року переведений тесляром 4 розряду, де працює по наступний час, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 9-12).

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні  встановлено, що шкоду здоров’ю ОСОБА_1 заподіяно  з вини ДП „Добропіллявугілля” ВП «Шахта «Новодонецька», що підтверджується актом  про нещасний випадок за формою Н-1 № 9 від 23.02.2007 року (а.с.3 ).

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній  чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Як вбачається із рішення Конституційного суду від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 по справі № 1-32/2008, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов’язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

З врахуванням викладеного, суд вважає підставними та обґрунтованими   вимоги ОСОБА_1 до ДП „Добропіллявугілля” ВП «Шахта «Новодонецька»про відшкодування моральної шкоди, так як  внаслідок отриманої травми ОСОБА_1 заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров’я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров’я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя,  вимагають від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача,  матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з розміру позовних вимог, порушення нормального укладу життя позивача, характеру та ступеня моральних страждань, а також розумності та справедливості, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню і стягненню з ДП „Добропіллявугілля” ВП «Шахта «Новодонецька»на користь ОСОБА_1 17000 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп., а також витрат з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 15 грн.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст..ст.10,60,88,209,213-215,216 ЦПК України, на підставі ст.237-1 Кодексу Законів про працю України, суд

                                              В И Р І Ш И В  :

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля»Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька»в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 17000 грн. (сімнадцять тисяч) грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 15 грн.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди  відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя                                                                      О.Д.Канурна