Справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року                                                                         місто Василівка    

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого                                                                                 судді          Задорожка Д.А.

при секретарі                                                                                                  Мілєвої А.В.

за участю  позивача                                                                                ОСОБА_1               

               представника відповідача                                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго»про визнання недійсним акту про виявлення порушень побутовим споживачем Правил користування електричною енергією для населення, суд,

В С Т А Н О В И В:

До Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго»про визнання недійсним акту про виявлення порушень побутовим споживачем Правил користування електричною енергією для населення. В позові позивач зазначив, що 20 серпня 2008 року представниками Василівського РЕМ ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_7, без присутності повнолітніх володільців помешкання, складено акт про виявлення порушень побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією для населення»за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Акт), який позивач вважає незаконним, оскільки при його складенні співробітниками Василівського РЕМ було порушено вимоги п. 53 Постанови КМУ «Про затвердження правил користування електричною енергією для населення»№1357 від 26 липня 1999 року (далі - Правила) в частині наявності в акті про виявлення порушень споживачем «Правил користування електричною енергією для населення»підпису самого споживача, оскільки ОСОБА_7, який підписав вищевказаний акт, не був споживачем послуг, які надавалися Василівським РЕМ та не мав права підписувати відповідний акт; акт складено у відсутності власників квартири; представники Василівського РЕМ, які підписали акт, є зацікавленими особами; не дотримано реквізитів при складанні акту. На підставі викладено, позивач просить суд визнати незаконним акт про виявлення порушень побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією для населення» за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтримала позов з підстав, викладених в позовній заяві та додатково суду пояснила, що Акт був підписаний ОСОБА_7, який є її рідним братом та на час складення Акту не був ані власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, ані споживачем послуг, які надаються відповідачем, оскільки не проживав у вказаній квартирі, а тому його підпис на Акті не може розцінюватися як підпис споживача та є порушенням п. 53 Правил. Крім того, вважає, що відповідно до положень ст. 215 ЦК України, представниками відповідача при складенні Акту не дотримано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а відповідно, такий Акт, на думку позивача, має бути визнаний судом недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, просила суд відмовити в задоволенні позову та пояснила, що дійсно 20 серпня 2008 року представниками ВСП Василівського РЕМ спільно с представниками КП «Добробут»проводився рейд з виявлення фактів безоблікового споживання електроенергії. В результаті перевірки було складено Акт. Прилад обліку у позивача знаходився у квартирі, а допуск у квартиру після пред’явлення співробітниками підприємства відповідача службових посвідчень, надав ОСОБА_7, який пояснив, що він мешкає в даній квартирі постійно. На час перевірки у квартирі також знаходилася неповнолітня особа. Самовільне підключення електропроводки до електромережі позивача поза розрахунковим приладом обліку було виявлене за допомогою приладу «Дятел». При складенні Акту ОСОБА_7 пояснив, що власником квартири є його сестра –ОСОБА_1, яка також мешкає у квартирі. Акт відповідно до п. 53 Правил підписано трьома представниками відповідача, представником КП «Добробут»та мешканцем квартири ОСОБА_7, в акті чітко визначено у чому полягало порушення, а тому вказаний Акт є дійсним. Крім того, вважає, що Акт належить до актів ненормативного характеру та, на відміну від нормативних актів, встановлює не загальні правила поведінки, а лише конкретні приписи, звернені до окремої фізичної особи. При цьому, вказаний вид акту не встановлює будь-яких обов’язків, а є лише фіксацією факту виявленого порушення «Правил користування електричною енергією для населення».   

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює водієм Василівського РЕМ. 20.08.2008 він та електромонтери ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а також представник КП «Добробут»під час проведення планового огляду склали акт про виявлення порушень споживачем ОСОБА_1 «Правил користування електричною енергією». Порушення полягало в самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі ВАТ «Запоріжжяобленерго»поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. Після складення Акту його дали на підпис ОСОБА_7, який повідомив, що він проживає у вказаній квартирі, проте це квартира належить його сестрі –ОСОБА_1

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він в 2008 році працював електромонтером розподільчих мереж Василівського РЕМ. 20.08.2008 він, електромонтер ОСОБА_5 та водій ОСОБА_4, а також представник КП «Добробут» під час проведення планового огляду склали акт про виявлення порушень споживачем ОСОБА_1 «Правил користування електричною енергією». Порушення полягало в самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі ВАТ «Запоріжжяобленерго»поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. Після складення Акту його дали на підпис ОСОБА_7, який повідомив, що він проживає у вказаній квартирі, проте це квартира належить його сестрі –ОСОБА_1 Копію акту було вручено ОСОБА_7

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є рідним братом позивача ОСОБА_1 та 20.08.2008 року приходив в гості до племінника за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання позивача). Коли він та його неповнолітній племінник знаходилися у вищевказаній квартирі у квартиру зайшло троє чоловіків, які повідомили, що вони є представниками Василівського РЕМ та проводять перевірку електролічильника. Через деякий час вказані особи склали Акт, який дали йому на підпис. Під час проведення перевірки він повідомив співробітникам Василівського РЕМ, що він тут не проживає, а власником квартири є його сестра –ОСОБА_1 Акт він підписав, бо не усвідомлював значення своїх дій через молодий вік.  

Вислухавши пояснення сторін, свідків, розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику»(далі - Закон), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 зі змінами (далі –Правила).

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах  заявлених ними вимог і на підставі доказів  сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.   

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами  та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають  доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 26 Закону, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником (частина 1); споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії (частина 2); безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач (частина 3); споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією (частина 3).

Відповідно до ст. 27 Закону, якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 48 Правил, споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2); волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі (частина 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 207 ЦК України встановлює вимоги до письмової форми правочину, а статтею 208 ЦК України передбачено перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

 Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

 Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року представниками відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представником КП «Добробут»ОСОБА_6 в ході проведення планової спільної перевірки з виявлення фактів розкрадання електричної енергії було проведено перевірку помешкання за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується листом № 136 від 14.08.2008 (а.с. 99), листом вих.. № 1010 від 10.09.2008 (а.с. 100), поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та не оспорюється сторонами. В ході проведення перевірки співробітниками підприємства відповідача було складено акт № 00095568 про виявлення порушень побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією для населення»за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено копією вищевказаного акту, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 13), поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8

Відповідно до Акту встановлено, що споживач ОСОБА_1 порушила Правила користування електричною енергією для населення шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі ВАТ «Запоріжжяобленерго»поза розрахунковим засобом обліку. Підключення виконано прихованою до ввідного кабелю, далі відкритою проводкою до штепсельної розетки. Вказані обставини підтверджуються копією Акту та поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8

При вирішенні питання про дотримання співробітниками підприємства відповідача правильності складання Акту суд виходить зі слідуючого.

Питання щодо складення відповідного акту регулюються п. 53 Правил (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, в тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.  Вказаним пунктом правил також передбачено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Таким чином суд приходить до висновку, що при складенні акту № 00095568 від 20 серпня 2008 року про виявлення порушень побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією для населення»співробітники Василівського РЕМ відповідно до вимог Правил зобов’язані були підписати надати відповідний Акт на підпис саме споживачу, а не іншій особі.

Судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини на користування електричною енергією, які регулюються укладеним договором про користування електричною енергією № 23/61 від 21.06.2006 (далі - Договір), відповідно до якого споживачем послуг з постачання електричної енергії в житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є саме позивач ОСОБА_1, а не будь-яка інша особа, а, отже, відповідальність відповідно до п. 23.2 Договору має нести також виключно споживач (ОСОБА_1В.) Надання ж представниками відповідача на підписання Акту ОСОБА_7, який на момент складення Акту не був ані  споживачем відповідних послуг та постійно не мешкав у вищевказаній квартирі, є порушенням порядку складення такого Акту.

Суд критично відноситься до пояснень представника позивача в частині правильності складення Акту у зв’язку з наявністю на ньому підпису трьох представників відповідача, оскільки відповідно до п.53 Правил правило про те, що Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника є спеціальним та застосовується у випадку відмови споживача від підпису Акту за наявності відповідної пропозиції на підпис, що в даному конкретному випадку взагалі не проводилося, оскільки позивач ОСОБА_1 на момент складення Акту взагалі була відсутня у вищевказаній квартирі, що не оспорюється відповідачем.

Суд критично відноситься до пояснень представника відповідача в частині того, що на момент підписання акту ОСОБА_7 повідомив, що він постійно проживає у вищевказаній квартирі, оскільки ці пояснення спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_7, який повідомив суду, що під час проведення перевірки він повідомив співробітникам Василівського РЕМ, що він в квартирі, розташованій за адресою:  АДРЕСА_1 не проживає, а власником квартири є його сестра –ОСОБА_1, а також копією Договору № 23/61 від 21.06.2006 відповідно до ярого споживачем послуг вказана позивач ОСОБА_1, що свідчить про те, що на момент проведення перевірки представники Василівського РЕМ знали про особу, яка є споживачем відповідних послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленою ту обставину, що при складенні співробітниками Василівського РЕМ акту № 00095568 від 20 серпня 2008 року про виявлення порушень побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією для населення»в житловому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 було допущено порушення вимог п. 53 Правил в частині надання Акту на підпис споживачу, яким в даному випадку є ОСОБА_1, чим було порушено право позивача ОСОБА_1 на внесення до Акту своїх зауважень.

Вирішуючи питання по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

 Із зазначених предмета та підстав   позову вбачається, що предметом спору стала правомірність  складення акту про порушення Правил користування електричною енергією працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі ВСП Василівського РЕМ за № 00095568 від 20 серпня 2008 року. 

  Разом з тим,  відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених  невизнаних  або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.     

  Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.   

За змістом діючого законодавства, захист цивільних прав –це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення, а під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. 

Таким чином,  визнання недійсним акту  відповідача за № 00095568 від 20 серпня 2008 року, у якому  зафіксовано факт порушення Правил, який не встановлює для споживача будь-яких обов’язків, не передбачений чинним законодавством в якості способу захисту прав.   

Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювалися дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди, при вирішенні яких суд зобов’язаний буде дати оцінку вказаному акту. Проте позивачем позовних вимог про визнання неправомірними дій та рішення відповідача у суді не заявлено.   

Суд критично відноситься до пояснень позивача в частині необхідності застосування до спірних правовідносин положень ст. 215 ЦК України, оскільки предметом позову є визнання недійсним акту про виявлення порушень побутовим споживачем Правил користування електричною енергією для населення, який належить до актів ненормативного характеру та, на відміну від нормативних актів, встановлює не загальні правила поведінки, а лише конкретні приписи, звернені до окремої фізичної особи. При цьому, вказаний вид акту не встановлює будь-яких обов’язків, а є лише фіксацією факту виявленого порушення «Правил користування електричною енергією для населення», а тому правила, передбачені ст.. 215 ЦК України до вказаних правовідносин застосовуватися не повинні.

Пояснення свідків не спростовують встановлені судом обставини.

З вищевикладених підстав, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», про визнання недійсним акту про виявлення порушень побутовим споживачем Правил користування електричною енергією для населення. 

Керуючись «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими Постановою Кабінету України  від 26 липня 1999 року №13576, ст. ст. 3,4,8, 11,13, 15, 16, 203, 215, 714 ЦК України, ст. ст. 10, 11,  15, 30, 62 209, 212,  214, 215 ЦПК  України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», про визнання недійсним акту про виявлення порушень побутовим споживачем Правил користування електричною енергією для населення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної  скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду                              

Запорізької області                                                                             ОСОБА_9