Справа № 2- 825 / 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року                                                           Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді - Чабаненка В.О.

при секретарі Шрейтер С.О.

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_4

відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за   позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тлумачення заповіту, визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тлумачення заповіту, визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування .

В позові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_5, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді частки домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , яку він заповідав позивачу.

При зверненні до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в зв'язку з тим, що в заповіді спадкодавця ОСОБА_5 не визначено, яку саме частину він заповідає ОСОБА_1 і рекомендовано звернутися до суду за здійсненням тлумачення даного заповіту та визнання права власності на частку домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1, яку заповідав спадкодавець   ОСОБА_1

Як вбачається із заповіту під часткою домоволодіння, яку спадкодавець ОСОБА_5 заповідав йому мається на увазі частка ОСОБА_5 у спільній сумісній власності на дане домоволодіння разом з його дружиною ОСОБА_2 та частка домоволодіння, яка належала спадкодавцеві на праві особистої власності згідно договору дарування від 19.10.1981 року. Таким чином на день смерті спадкодавця ОСОБА_5 належало % частини даного домоволодіння, які він заповідав позивачу.

Після смерті ОСОБА_5 крім позивача, який є спадкоємцем за заповітом , спадкоємцем за законом являється дружина померлого -ОСОБА_3

ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки , яка належить їй за законом , як дружині померлого ОСОБА_5 , а саме % частки даного домоволодіння на користь своєї дочки ОСОБА_3

Оскільки ОСОБА_3 відмовилась від % частки у спадщині, яка належить їй за законом, у неї залишилась обов'язкова частка у спадщині у розмірі 1/8 частки даної спадщини, оскільки на день смерті спадкодавця вона була непрацездатна , а тому позивачу повинно належати 5/8 частки у спадщині, що залишилась після смерті ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_1 прохає суд здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_5 від 05.03.1996 року, визнати за ним право власності на 5/8 частку домоволодіння з господарчими будівлями , розташованими в АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов визнали в повному обсязі не заперечують проти його задоволення.

Представники третіх осіб Лубенського МЕТІ , 2 - ї Лубенської державної нотаріальної контори , Лубенського міського відділу земельних ресурсів в судове засідання не з'явилися, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши обставини, докази справи , думку позивача суд вважає за можливе розглянути праву без участі представників третіх осіб, а вимоги позивача підлягають задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_1 являється рідним сином ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишивши заповіт , в якому заповідав належну йому частину жилого дому з відповідною частиною господарчих побудов, розташованих в АДРЕСА_1 ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача, свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, його заповітом.

При зверненні до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в зв'язку з тим, що в заповіді спадкодавця ОСОБА_5 не визначено, яку саме частину він заповідає ОСОБА_1 і рекомендовано звернутися до суду за здійсненням тлумачення даного заповіту , та встановленням права власності на частку домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5

На підставі ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійснюється судом.

Як вбачається із заповіту під часткою домоволодіння, яку спадкодавець ОСОБА_5 заповідав позивачу ОСОБА_1 мається на увазі частка ОСОБА_5 у спільній сумісній власності на дане домоволодіння разом з його дружиною ОСОБА_2 та частка домоволодіння, яка належала спадкодавцеві на праві особистої власності згідно договору дарування від 19.10.1981 року. Таким чином на день смерті спадкодавця ОСОБА_5 належало 3Л частини даного домоволодіння, які він заповідав позивачу, що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на домоволодіння від 14 серпня 1981 року, договором дарування від 29 жовтня 1981 року, заповітом від 5 березня 1996 року.

В судовому засіданні встановлено, що дружині померлого спадкодавця ОСОБА_3 ОСОБА_2 повинні належать 1А частки даного домоволодіння в спільній сумісній власності подружжя відповідно до свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння від 14 серпня 1981 року..

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, в даному випадку позивач ОСОБА_1

У відповідності з ст. 1241 ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова...., які спадкують незалежно від змісту заповіту , половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка), в даному випадку ОСОБА_2

Враховуючи, що ОСОБА_2 належить ¼  частки у спадщині за законом, їй також належить обов'язкова частка у спадщині у розмірі 1/8 частки даної спадщини, оскільки на день смерті спадкодавця вона була непрацездатна (вік 80 років),а всього 3/8 домоволодіння,  тому  суд  вважає  ,  що  позивач  має  право  власності   на  5/8  частки

домоволодіння з господарськими будівлями, розташованими в АДРЕСА_1.

У відповідності ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеного законом.

Згідно ст. 328 ч.І ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, отже суд вважає вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спадкове майно у вигляді 5/8 частини домоволодіння з господарськими будівлями , розташованими в АДРЕСА_1 правомірними, які відповідають закону і підлягають задоволенню.

Таким чином суд прийшов до висновку, що розмір частки ОСОБА_1 у спільній власності складає 5/8 , який і являється власником цієї частки в порядку спадкування.

Враховуючи досліджені докази , матеріали суд вважає , що право власності на спадкове майно знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Враховуючи інтереси позивача, вищенаведені обставини , відсутність спору, інших спадкоємців на спадкове майно , що іншого шляху для захисту права позивача немає суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача.

Керуючись ст. 41 Конституції України,

ст.ст. 213 , 328 ,1241 , 1256   ЦК України,

ст.ст.60, 212-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тлумачення заповіту, визначення частки в спадковому майні та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Тлумачити, що ОСОБА_5 в заповіті , посвідченому 5 березня 1996 року державним нотаріусом другої Лубенської державної нотаріальної контори, заповідав ОСОБА_1 3/4 частин жилого будинку з відповідною частиною господарчих побудов, що знаходиться в АДРЕСА_1 ,які належали йому на момент смерті.

Визнати за ОСОБА_1 право власності ( як спадщина )на 5/8 частини будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.