ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"18" вересня 2006 р. |
Справа № 16/282-06-7357А |
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Запорощенко О. М., по дов. №6872/10 від 16.05.2006р.;
Від відповідача: не з'явився,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №404 господарського суду Одеської області (м. Одеса) адміністративну справу за позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 3400,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1) заборгованості перед бюджетом у сумі 3400,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням СПД ОСОБА_1. вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. N 481/95-ВР, Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р. N 1776-IІІ.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак представник СПД ОСОБА_1 на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, письмових доводів та заперечень проти позову по суті заявлених вимог не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.
Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 11.03.1999р. було зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ІК НОМЕР_2
Відповідач був взятий на облік Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекцією від 15.03.1999р., реєстраційний НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 11. Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.10.1990р. № 509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. N 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ч.22 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2006 р. Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена перевірка СПД ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, в результаті якої складено акт вих. НОМЕР_4 від 18.05.2006 р.
При перевірці було виявлено порушення відповідачем ч.ч. 10, 22 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці, не внесеному до Єдиного реєстру.
Відповідно до абз.9 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці берігання, але не менше 1700 гривень.
На підставі зазначеного акту перевірки, Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією 19.05.2006 р. були прийняті рішення за НОМЕР_5 про застування щодо СПД ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн., та НОМЕР_6 в розмірі 1 700 грн. за торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в місці, не внесеному до Єдиного реєстру.
Але в порушення вимог абз. 9 ч.2, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", СПД ОСОБА_1. зобов'язань перед бюджетом виконано не було, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 3400,00 грн., яку СПД ОСОБА_1 у добровільному порядку погашено не було.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги невиконання СПД ОСОБА_1. зобов'язань перед бюджетом, порушення ним вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція на підставі ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з СПД ОСОБА_1 3400,00 грн. заборгованості перед бюджетом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу “Підстави для звільнення від доказування”.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. При цьому, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може також запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. В свою чергу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).
Відповідач письмових доводів та заперечень проти позову по суті заявлених вимог не надав, представник СПД ОСОБА_1 на неодноразові вимоги суду в судові засідання не з'явився.
На думку суду, наявність та розмір заборгованості СПД ОСОБА_1 перед бюджетом за порушення абз. 9 ч.2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” підтверджується актом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_4 від 18.05.2006 р., рішеннями про застування фінансових санкцій НОМЕР_5, НОМЕР_6 від 19.05.2006р. винесеними у відповідності до абз. 9 ч.2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (маються в матеріалах справи). Доказів виконання зобов'язань перед бюджетом відповідачем, з дотриманням приведених вище вимог ст.ст. 69 - 71 КАС України, під час розгляду даної справи до господарського суду представлено не було.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості заявленого Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією позову та наявності підстав для його задоволення відповідно до Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. N 481/95-ВР, Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р. N 1776-IІІ, Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.10.1990р. № 509-ХІІ.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів, у зв'язку з чим з СПД ОСОБА_1 слід стягнути до державного бюджету заборгованість у вигляді штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 3 Розділу VII КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 98, 158, 160 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 , ІК НОМЕР_7/ до державного бюджету України / п/р 31113106600214, код 23030300 ВДК і Ізмаїльському районі, Банк УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23214695/ 3400 грн. 00 коп. / три тисячі чотириста грн. 00 коп./ - штрафу.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 , ІК НОМЕР_7/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31117095600008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 34 грн. 00 коп. / тридцять чотири грн. 00 коп./.
Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст. 186 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову підписано 25.09.2006р.
Суддя Желєзна С.П.