ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2006 р.                                                                                  м.Рівне                              

             дата прийняття постанови                                                                                                                                                                                       місце прийняття

16:45 год.                                                                                                            Справа №  10/165

  час прийняття постанови                                                                                                                            номер справи

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді  Крейбух О.Г.

За участю представників сторін:  

від позивача  :  представник гол.бухгалтер Ябковська Л.В., довіреність № 714 від 19.08.2006р., Теслюк Л.О. ,. довіреність № 355  від 12.04.06 р.  

від відповідача : представник нач.юрид.сектору Слесарчук О.П. довіреність № 5914/10-32  від 21.08.06 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне"    до Державна податкова інспекція у Рівненському районі про визнання недійсним податкового повідомлення № 0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення № 0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 р. .  

   В обгрунтування адміністративного позову зазначає, що застосування податковим органом норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" з 31.03.05р. протирічить Закону України "Про систему оподаткування". Вказаний Закон має застосовуватися з нового бюджетного року, оскільки ним змінені ставки та механізм справляння податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Як наслідок, не може ставитися підприємву у вину порушення порядку подання декларації, зокрема уточнюючої, яка, на думку підприємства, не має подаватися, оскільки підприємство не допускало помилок, а тим більше самостійно їх не виправляло.

Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Не погоджується із позивачем та вважає, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" набрав чинності з моменту його опублікування (31.03.05р.), а відтак з моменту опублікування обов'язковий для виконання. При цьому саме з моменту опублікування у позивача виникає обов'язок щодо здійснення самостійно перерахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та подання уточнюючої декларації, чого позивачем зроблено не було.  

Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві. Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на адміністративний позов.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нові докази надав суду позивач. Податковий орган надав суду клопотання, в якому просить допустити заміну сторони (відповідача) його процесуальним правонаступником унаслідок реорганізації системи податкових органів. Суд розглянув зазначене клопотаня та прийшов до висновку, що воно підлягає до задоволення відповідно до статті 55 КАСУ. Допустити заміну позивача - Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції та замінити його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Рівненському районі.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.

В судовому засіданні "18" вересня 2006 р. оголошувалась перерва  для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані  ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,  

ВСТАНОВИВ:

 Працівниками податкового органу - Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції  проведено  планову комплексну документальну перевірку з питань дотримання податкового та валютного законодавства.  

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог статті 2, 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів", про що складено акт  від 23 січня 2006 р..

Акт перевірки представник(ки) підписали  з запереченнями

Податковим органом 25 січня 2006 р. на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення  за №№ 0000081750/0/17-125 до позивача  на суму 13645грн. 20коп.

В порядку, визначеному п.5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач рішення податкового органу не оскаржував.

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення № 0000081750/0/17-125 до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, позивач звертає увагу суду, що податковим органом  воно винесено з порушенням вимог чинного законодавства, встановленого порядку, без дослідження усіх обставин у справі.

Дослідивши усі обставини справи, письмові докази, якими обгрунтовуються позовні вимоги та якими вони заперечуються, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача по об’єднаному позову підлягають до задоволення у повному обсязі.

Суд виходив з такого.

Із спірного податкового повідомлення-рішення № 0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 р. вбачається, що визначення податкового зобов’язання за платежем податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на загальну суму 13645грн.20коп. податковим органом відбулося з урахуванням норм чинного законодавства:

-          підпункту “б” підпункту 4.2.2 пунсту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Далі по тексту судового рішення –Закон-2181 у відповідних відмінках.;

Підставою застосування є акт документальної перевірки від 23.01.06р.

Саме ці нормативні акти України та акт перевірки покладені в основу висновку податкового органу про порушення платником податків статті 2, 3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” Далі по тексту судового рішення –Закон-1963 у відповідних відмінках..

Підставою для здійснення нового розрахунку або перерахунку податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) є підпункт 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону-2181.

Такий висновок податкового органу є помилковим з огляду на нижчезазначене.

По-перше.

Підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 Закону-2181 передбачено самостійне визначення податкових зобов'язань платника податків контролюючим органом у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За змістом цієї норми дії податкового органу щодо самостійного визначення податкових зобов’язань платника податників полягають у перевірці даних, наведених платником у податковій декларації, співставлення цих даних з отриманими даними перевірки про результати діяльності та отримання висновків про порушення платником податків законодавства при декларуванні своїх податкових зобов’язань.

Виходячи із спірних правовідносин, при оподаткуванні податком з власників транспортних засобів такими обставинами є визначення позивачем об’єкта оподаткування, ставки податку, періоду оподаткування та інших даних, які були зазначені у розрахунку суми зазначеного податку від

Згідно статті 6 Закону-1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку власників наземних транспортних засобів провадиться   виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 Закону-1963.

У Порядку Порядок заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 р. N 373, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за N 862/6053 (Із змінами і доповненнями, внесеними  наказом Державної податкової адміністрації України  від 3 червня 2002 року N 257). Далі по тексту судового рішення –Порядок у відповідних відмінках., визначеному податковим органом, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначенні законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Як свідчать дані акту перевірки, та як встановлено у судовому засіданні, позивач не припускався порушень законодавства, тобто розрахунок був складений та податкові зобов'язання у ньому були визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме на підставі звітних даних про кількість  транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів станом на 01.01.05р. та за ставками визначеними статтею 3 Закону-1963.

Суд вважає, що у відповідача –державної податкової інспекції у м.Рівне відсутні підстави для самостійного визначення податкових зобов’язань позивача на підставі підпункту “б” підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону-2181.

По-друге.

Судом не приймається до уваги обгрунтування відповідача щодо обов'язку перерахунку позивачем податку з власників транспортних засобів за ІІ-ІV квартали 2005 року за ставками, зміненими Законом-2505, а саме зобов’язання позивача надати уточнюючий розрахунок податку за 2005 рік, в якому розрахувати суми податку, по ставках визначених, розділом 12 вищезазначеного Закону з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону-2181, якщо у майбутніх податкових періодах із урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій

За змістом цієї норми подання уточнюючого розрахунку визначено Законом як право платника податку, а не його обов’язок, при цьому таке право пов’язане із самостійним виявленням помилок у раніше поданій податковій декларації та встановлений період виявлення помилок та подання уточнюючих розрахунків, а саме –майбутні податкові періоди, тобто періоди, наступні за періодом, за якими подано декларацію з помилками.

Судом встановлено, а у судовому засіданні не заперечувалося представниками податкового органу, що розрахунок позивача складений у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент складення та подання розрахунку та помилок не містить.

Таким чином, твердження відповідача щодо обов'язку подавати позивачем уточнюючий розрахунок за 2005 рік впродовж того ж самого 2005 року, є безпідставними.

Законодавством, що регулює порядок нарахування та сплату податку з власників транспортних засобів, зокрема Законом-1963 та Законом-2505 не встановлені будь-які особливості подання податкової звітності з цього податку та здійснення перерахунків податкових зобов'язань у зв'язку із передбаченими ними змінами.

Також, частиною 3 статті 5 Закону-1963 передбачено виникнення податкових зобов'язань у платника податку протягом року тільки у випадках, якщо транспортні засоби знімаються з реєстрації, або реєструються нові транспорті засоби, а не через внесення змін у Закон-1963.

Відтак застосування штрафної (фінансової) санкції є необгрунтованим та незакониим.

По-третє.

Судом не приймається до уваги твердження відповідача щодо обов'язку платників податків застосовувати ставки податку з власників транспортних засобів запроваджені Законом-2505 у 2005 році, оскільки він набув чинності 31.03.05р. як таке, що не ґрунтується на законодавстві, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 8 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадку зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил   конкуренції та.створення податкових переваг окремим суб’єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.

Наведена норма є спеціальною нормою у питаннях строків набуття чинності нормами законів, які стосуються зміни податків та/або механізму їх сплати відносно як самих норм, якими такі зміни запроваджені, так  і норм щодо строків набуття чинності законами, які встановлюють такі норми.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000081750/0/17-125 від 25.01.06р. є обгрунтованими та правомірними.

Керуючись статтями 55, 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Допустити заміну відповідача - Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції та замінити його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Рівненському районі.

Позов задоволити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення, яке виніс податковий орган - Рівненська об'єднана державна податкова інспекція 25.01.06р. за №0000081750/0/17-125 - визнати нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.

Присудити до стягнення з відповідача - Державна податкова інспекція у Рівненському районі (вул. Відінська 8, Рівне, 33023,  код ЄДРПОУ 34327743) на користь Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне"    (вул. Авіаторів 5а, Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360,   код ЄДРПОУ 31620337)  витрати по сплаті державного мита (судового збору) в сумі 3 грн. 40 коп.  Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

Суддя                                                        М.І.Юрчук  

   Повний текст постанови підписано "27" вересня 2006 р.