Яготинський районний суд Київської області

                                      Справа № 2-63/2011

РІШЕННЯ

Іменем          України

11 травня 2011 року                                                   Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Бугіль В.В.

при секретарі Кудіновій І.М.

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з даним позовом в якому зазначив, що 13 березня 2004 року помер її батько –ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина в вигляді будинку № 13 по вулиці Шкільна в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області та державного акта на право власності на земельну ділянку №№ 46, 358 розміром 5,9866 га, розташовану на території Лозовоярівської сільської Ради. Вона є спадкоємцем першої черги. Іншими спадкоємцями є співвідповідачі –її брат та сестра. В встановлений ст.. 1270 ЦК України строк вона подала до Яготинської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Співвідповідачі спадщину не прийняли та відмовляються її прийняти.

Вона прийняла спадщину шляхом подання до Яготинської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та 26 жовтня 2005 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку №№ 46, 358 розміром 5,9866 га, розташовану на території Лозовоярівської сільської Ради, але отримати свідоцтво про право на спадщину на будинок № 13 по вулиці Шкільна в с. Лозовий Яр вона не може, так як після смерті своєї матері ОСОБА_7, її батько ОСОБА_6 не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок № 13 по вулиці Шкільна в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області. Просила визнати за ОСОБА_6 право власності на частину будинку №13 по вулиці Шкільна в с. Лозовий Яр Яготинського району та визнати за нею право власності на вказаний будинок.

В судовому засіданні позивачка збільшила та уточнила позовні вимоги, та просила встановити факт прийняття спадщини нею після смерті матері ОСОБА_8, померлої 06 лютого 1996 року; визнати за ОСОБА_6 право власності на ѕ частини будинку № 13 по вулиці Шкільна в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області; визнати за нею право власності на зазначений будинок.

В судовому засідання позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.

Відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечили, надали суду зустрічну позовну заяву в якій вказали, що 6 лютого 1996 року померла їхня мати –ОСОБА_8. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді ј частини житлового будинку, розташованого в с. Лозовий Яр Яготинського району по вул. Шкільна 13. ОСОБА_9 до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями першої черги після смерті матері –ОСОБА_8 –є її чоловік (їх батько) та сторони по справі їхні діти.

В передбачений законодавством термін ніхто із спадкоємців до Яготинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 не звертався.

Вважають, що ні ОСОБА_6, ні відповідачка по справі спадщину після смерті матері не прийняли.

В той же час, вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. А саме, в передбачений діючим законодавством шестимісячний термін користувалися та розпоряджались майном померлої матері, зробили ремонт та переобладнання в будинку, обробляли земельну ділянку, розташовану біля будинку, садили та вбирали город. Крім того після смерті матері – ОСОБА_8 –вони розпорядилися речами, які належали померлій.

Крім того, ОСОБА_8 за своє життя не отримала свідоцтво про право власності на жилий будинок, розташований в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області, вул. Шкільна 13, яке б підтвердило її право власності на частку в будинку.

Будівництво даного будинку закінчено в 1974 році. По об’єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття  урядом України документу, (Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 “Про затвердження Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення”), встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. При їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.

Також, господарство по вул. Шкільній 13 в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області, відносилось до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору станом на 15.04.1991 року являлись ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_7. ОСОБА_9 до ст.ст. 120, 123 ЦК України (в редакції 1963 року), чинних на час існування когоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Тобто, вищевказані особи проживали у вказаному колгоспному дворі та всі набули право власності на частку майна колгоспного двору, а саме, на жилий будинок.

Просили встановити, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняла спадщину після смерті своєї матері –ОСОБА_8, померлої 6 лютого 1996 року; встановити, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, прийняв спадщину після смерті своєї матері –ОСОБА_8, померлої 6 лютого 1996 року; визнати за ОСОБА_4, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8, померлої 6 лютого 1996 року, право власності на 1/8 частину житлового будинку № 13, розташованого в м. Яготині Київської області по вулиці Шкільній, ј частину якого належала на праві власності ОСОБА_8; визнати за ОСОБА_5, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8, померлої 6 лютого 1996 року, право власності на 1/8 частину житлового будинку № 13, розташованого в м. Яготин Київської області по вулиці Шкільній, ј частина якого належала на праві власності ОСОБА_8.

В судовому засіданні позивачі по зустрічному позову позов підтримали.

Відповідач по зустрічному позову проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, суд приходить до наступних висновків.

Так з матеріалів справи вбачається, що відповідно спадкової справи № 272 до майна померлої ОСОБА_7, померлої 07.11.1994 року, після її смерті залишилася спадщина у вигляді ј частини жилого будинку, що знаходиться в с. Лозовий Яр. З заявою для прийняття спадщини після її смерті звернувся її син –ОСОБА_6, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.

ОСОБА_9 до спадкової справи № 439 від 06.02.1996 року до майна померлої ОСОБА_8, яка померла 06.02.1996 року, після її смерті залишилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай). З заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся її чоловік –ОСОБА_6, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом 08.09.2000 року. Також, з заявою про прийняття спадщини на майно померлої від 28.08.2004 року звернулася ОСОБА_10, дочка померлої, однак останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_9 до спадкової справи № 396 до майна померлого 13.03.2004 року ОСОБА_6. З заявою про прийняття спадщини після його смерті до нотаріальної контори звернулася 28.08.2004 року його дочка –ОСОБА_3. Інші спадкоємці –ОСОБА_4, дочка померлого, ОСОБА_5, син померлого, подали до нотаріальної контори заяви про відмову про прийняття спадщини після смерті батька.

Тобто, після смерті ОСОБА_6, померлого 13.03.2004 року, залишилося троє спадкоємців першої черги за законом, а саме діти померлого: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з яких прийняла спадщину тільки ОСОБА_3.

Сторони даних обставин в судовому засіданні не оспорювали та відповідно до ст.. 61 ЦПК України вони доказуванню не підлягають.

ОСОБА_9 до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1, 3 статті 1268 ЦК України вказано, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частинами 1,6 статті 1273 ЦК України вказано, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

У статті 1275 ЦК України зазначено, що якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

З вимог зустрічної позовної заяви, пояснень позивачів та їх представника вбачається, зо позивачі наголошують на тому, що після смерті їхньої матері –ОСОБА_8, залишилася спадщина у вигляді ј частини житлового будинку та ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_3 спадщину після смерті матері не прийняли. Наголошують, що в вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майно, а саме в передбачений законодавством термін користувалися та розпоряджалися майном померлої матері, зробили ремонт та переобладнання в будинку, обробляли земельну ділянку, розташовану біля будинку, садили та вбирали город. Крім того, розпорядилися речами померлої. Відповідачка та покійний батько в шестимісячний термін до нотаріальної контори за прийняттям спадщини не зверталися.

Також вказали, що позивачка за первинним позовом не проживала постійно за адресою знаходження спірного будинку, оскільки на час смерті матері перебувала на навчанні та проживала у гуртожитку в місті Переяслав-Хмельницький Київської області, тому не можна визнати факт прийняття нею спадщини.

Крім того, зазначили, що господарство по вулиці Шкільній 13 в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області, відносилось до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору станом на 15.04.1991 року являлись ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_7.

ОСОБА_8 за своє життя не отримала свідоцтво про право власності на жилий спірний житловий будинок.

Позивачка за первинним позовом та її представник в судовому засіданні проти даних пояснень заперечили, вказали, що дійсно відповідачка навчалася в учбовому закладі в м. Переяслав-Хмельницький, однак була зареєстрована та проживала за адресою спірного будинку разом з батьками.

ОСОБА_9 до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами України справ про спадкування” 34 від 24.06.1983 року передбачений ст. 549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Статтею 549 ЦК України (в редакції 1963 року) зазначено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1. якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2. якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій частині дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 553 ЦК України (в редакції 1963 року) вказано, що вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

З довідок Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області від 11.05.2011 року №№ 172, 173, 174, 175 видно, що ОСОБА_3 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1975 року по даний час, однак на даний час не проживає в спірному будинку. ОСОБА_5 згідно записів по господарської книги та будинкової книги проживав і постійно був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4 Шкільна з 1974 року по 17.09.1986 року і з 16.04.1991 року по 1995 рік. З 1996 року по даний час зареєстрований та проживає в будинку № 12 с. Лозовий Яр Яготинського району. ОСОБА_5 (ОСОБА_4) надія Миколаївна проживала та була прописана у будинку  вул. Шкільна с. Лозовий Яр з 1966 по 05.12.1983 року.

Отже, з наведеного вище слідує, що після смерті ОСОБА_8 –матері сторін по справі, за прийняттям спадщини звернувся її чоловік – ОСОБА_6. В судовому засіданні сторони підтвердили той факт, що розмов про прийняття спадщини ними як дітьми та спадкоємцями першої черги не було, оскільки батько вказав, що він прийме спадщину. Це підтверджується матеріалами спадкової справи до майна померлої ОСОБА_8 з якої слідує, що за прийняттям спадщини звернувся тільки ОСОБА_6

На час смерті ОСОБА_8, 06.02.1996 року, прописаними та проживаючими у спірному будинку були –її чоловік ОСОБА_6 та їх дочка ОСОБА_10, первісний позивач. Позивачі по зустрічному позову в даному будинку не проживали, що слідує з наведених вище матеріалів справи.

Покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 суд до уваги не бере, оскільки дані свідки по суті справи нічого конкретного вказати не змогли, є суперечливими та такими, що викликають сумнів у суду.

Також, слід зазначити, що сторони у судовому засіданні підтвердили ті обставини, що після смерті матері вони разом проводили ремонтні роботи, будинок планувалося залишити меншій дочці, а також позивачка ОСОБА_16 вказала, що спору до цього часу по майну не виникало, оскільки ОСОБА_3 не збиралася продавати даний будинок, їхня відмова від спадщини мала собою намір залишення будинку у власності первинній позивачці. Про дане на думку суду свідчить подана заява про визнання позову на попередніх судових засіданнях ОСОБА_5, від якої останній в подальшому відмовився. Однак, після заяви ОСОБА_3 про можливий продаж будинку, позивачі вирішили подати позов до суду з метою визнання своєї частки в спадковому майні.

Доказів того, що позивачі за зустрічним позовом вступили в управління майном на час смерті матері суду не надано. Довідка видана Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією Спеціалізованою школою № 317 від 27.04.11 № 107 про те, що ОСОБА_17 дійсно працювала в середній загальноосвітній спеціалізованій школі № 317 на посаді вчителя з 01.09.1999 року по 25.08.2004 року, суд не може визнати належним доказом по справі, оскільки в даному випадку даний доказ не доводить нічого, крім того, що первинна позивачка дійсно працювала у відповідному навчальному закладі. Вказаний документ не стосується періоду прийняття спадщини.

Натомість, з матеріалів справи, як вже зазначалося, видно, що в будинку залишилися проживати батько сторін по справі та ОСОБА_3, які відповідно розпоряджалися даним майном, тому на думку суду позовні вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини нею після смерті матері ОСОБА_8 підлягають до задоволення.

          ОСОБА_9 Міністерства юстиції України від 21.05.2005 року № 19-32/319 “Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна” цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (стаття 30 Цивільного кодексу України).

          Враховуючи наведене, зазначаємо, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Поряд з цим, у випадку, якщо є правовстановлювальний документ, який підтверджує право власності на нерухоме майно за особою, яка на час реєстрації права власності померла, вважаємо, що реєстрація права власності на нерухоме майно може бути здійснена за особою на ім’я якої видані правовстановлювальні документи (перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно, міститься в додатку 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5).

Оскільки, після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8 спадщину прийняв ОСОБА_6, відповідно він отримав свідоцтва на право на спадщину за законом, відповідачі по первинному позову не вчинили дій, які передбачені ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) для прийняття спадщини, то позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_6 право власності на ѕ частини будинку № 13 по вулиці Шкільній в с. Лозовий Яр підлягають до задоволення.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що оскільки після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла ОСОБА_3, а позивачі по зустрічному позову від спадщини відмовилися то позовні вимоги щодо визнання права власності на спірний будинок за первинною позивачкою підлягають до задоволення, а у зустрічному позові необхідно відмовити в повному обсязі, враховуючи, що в судовому засіданні не здобуто доказів які б свідчили про прийняття позивачами спадщини після смерті матері.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 213-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 1218, 1268, 1270, 1272, 1273, 1275 ЦК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами України справ про спадкування” 34 від 24.06.1983 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

У задоволення позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, відмовити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_8, померлої 06 лютого 1996 року.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на ѕ частини будинку № 13 по вулиці Шкільна в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на будинок № 13 по вулиці Шкільна в с. Лозовий Яр Яготинського району Київської області.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                        Бугіль В.В.