Справа № 22-ц-1060/11 26.04.2011 26.04.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа N 22ц-1060/11 Головуючий у І інстанції Подзігун Г.В.
Категорія – 27. Доповідач в апеляційної інстанції Лисенко П.П.
У Х В А Л А
іменем України.
26 квітня 2011 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Ямкової О.О. та Шаманської Н.О.,
із секретарем судового засідання Меріковою Д.В.,
з участю:
представника позивача – ОСОБА_2,
представників відповідачів ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Лупової В.В.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2011 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі Банк) та приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (далі приватний нотаріус) про зняття заборони відчуження з належної їй на праві власності квартири та покладення обов’язку вчинити нотаріальну дію, -
у с т а н о в и л а :
21 грудня 2010 року ОСОБА_8 пред’явила зазначений позов, який обґрунтувала наступним.
Перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_10 сторони придбали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1.
Проте, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2007 року право власності на названу квартиру було визнано за братом чоловіка – ОСОБА_11
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 28 травня 2008 року назване рішення було скасовано, а справу повернуто до суду 1 інстанції, який при її новому розгляді, своєю ухвалою від 21 липня 2008 року у задоволені вимог ОСОБА_11 відмовив за їх недоведеністю.
У подальшому, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 6 квітня 2009 року в порядку поділу майна подружжя, указана квартира була виділена їй у приватну власність.
Не дивлячись на це, вона не може реалізувати належні їй правомочності власника, оскільки 24 червня 2008 року ОСОБА_11, скориставшись рішенням суду від 14 листопада 2007 року, продав квартиру ОСОБА_3, а той, у свою чергу, за договором іпотеки від 9 вересня 2008 року передав її на забезпечення виконання кредитного зобов’язання публічному акціонерному товариству “УкрСиббанк”.
Реєструючи договір іпотеки приватний нотаріус ОСОБА_9 вніс запис про заборону відчуження квартири до Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна і відмовляється зняти таку заборону, не дивлячись на те, що договір купівлі-продажу квартири від 24 червня 2008 року визнано недійсним.
Посилаючись на зазначені обставини, просила звільнити належну їй квартиру з-під арешту.
У подальшому вона неодноразово уточнювала позовні вимоги і остаточно просила зняти заборону відчуження належної їй на праві власності квартири, поклавши обов’язок по вчиненню таких дій на реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9.
Представники відповідачів ОСОБА_3 і Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» позовні вимоги не визнали, вважають, що за наявності дійсного договору іпотеки, за яким спірна квартира передана Банку на забезпечення кредитного договору, позов не може бути задоволений.
Приватний нотаріус вирішення справи відніс на розсуд суду.
Рішенням місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2011 року позов задоволено повністю.
Представник ОСОБА_3– ОСОБА_7 та Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» подали на це рішення апеляційні скарги, в яких просили його скасувати і ухвалити нове, яким повністю відмовити у вимогах ОСОБА_8
Скаргу обґрунтовували невідповідністю висновків суду обставинам справи і численнями порушеннями норм матеріального і процесуального права.
Апеляційні скарги слід відхилити, оскаржене рішення суду І інстанції залишити без змін, оскільки суд постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Задовольняючи позов ОСОБА_8, місцевий суд виходив із того, що тій на праві власності належить спірна квартира, і, тільки вона, як її законний власник, має право на реалізацію володіння, користування та розпорядження нею. Проте через внесену приватним нотаріусом до Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна заборону, вона позбавлена такої можливості, у зв’язку з чим і відповідно до ст. ст. 316, 328, 391 ЦК України, слід усунути перешкоди власнику в реалізації правомочностей щодо належного йому майна, знявши заборону на її відчуження із Єдиного реєстру заборон.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.
Так, відповідно до статей ст. 41 Конституції України, 386, 391 ЦК України, глави 4 ЖК України – кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, від кого б ці перешкоди не виходили.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме: рішення апеляційного суду Миколаївської області від 6 квітня 2009 року (а.с. 10-11); рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2008 року (а.с. 14-15); рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2010 року (а.с. 17-18); ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 1 грудня 2010 року (а.с. 19-20); договору іпотеки (а.с. – 21-23); витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.- 29); витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с. – 30); витягу з Державного реєстру іпотек (а.с. - 31); договору про надання споживчого кредиту (а.с. – 73-84) та досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що ОСОБА_8 на законних підставах набула право власності на квартиру АДРЕСА_2, якою володіє, користується, однак, через накладену приватним нотаріусом заборону на відчуження, позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю.
За такого, порушене право ОСОБА_8 підлягало судовому захисту, шляхом покладення на відповідальну особу обов’язку зняти заборону щодо відчуження нерухомого
майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про нотаріат”, накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, є нотаріальними діями, які вчиняють державні та приватні нотаріуси.
Заборону щодо спірної квартири наклав приватний нотаріус ОСОБА_9, а тому він і повинен її зняти.
Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Що ж до посилань особи, яка подала апеляційну скаргу на наявні у справі огріхи процесуального характеру та застосування позивачем закону, який втратив чинність, то, дійсно, деякі з них мали місце, але вони носили формальний характер і не вплинули на результат вирішення справи.
Що ж до обґрунтування позивачем своїх вимог Законом України “Про власність”, то воно не може слугувати скасуванню оскарженого рішення, оскільки суд ним не керувався, а застосував належні норми передбачені Конституцією і ЦК України, що є вірним.
Керуючись ст.ст. 307-308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - відхилити.
Рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді:
Справа N 22ц-1060/11 Головуючий у І інстанції Подзігун Г.В.
Категорія – 27. Доповідач в апеляційної інстанції Лисенко П.П.
У Х В А Л А
іменем України
(вступна і резолютивна частини).
26 квітня 2011 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Ямкової О.О. та Шаманської Н.О.,
із секретарем судового засідання Меріковою Д.В.,
з участю:
представника позивача – ОСОБА_2,
представників відповідачів ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Лупової В.В.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2011 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі Банк) та приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (далі приватний нотаріус) про зняття заборони відчуження з належної їй на праві власності квартири та покладення обов’язку вчинити нотаріальну дію, -
Керуючись ст.ст. 307-308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а
Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - відхилити.
Рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: