Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа  № 2-а-1004/11

Категорія :10.3.2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     26 квітня 2011 року суддя Заставнівського районного Чернівецької області ОСОБА_1, розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про визнання неправомірних дій та зобов»язання зробити перерахунок пенсії,                                                     

ВСТАНОВИВ:

              Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, про визнання неправомірними дій та зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження по справі в межах шестимісячного строку звернення із даним позовом.      

Відповідач УПФУ в Заставнівському районі Чернівецької області, отримавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження, позовні вимоги не визнав та надав суду письмові заперечення на позов.

В наданому запереченні відповідач зазначив, що дії управління ПФУ в Заставнівському районі Чернівецької області повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством.    

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності  дійшов до наступного.

  Позивач перебуває з 18.11.2009 року на обліку в Управлінні ПФУ в Заставнівському районі Чернівецької області як особа, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю і відноситься до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії .    

Відповідно до копії паспорта, він зареєстрований і постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, який віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.     

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до четвертої категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи», позивачу доплата до пенсії виплачувалась в сумі 5,20 грн. щомісячно. Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу виплачувалась у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевою самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 у 1996 році розмір щорічної допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства та допомога громадянам, які являються пенсіонерами, не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 року № 836. Розмір мінімальної заробітної плати визначається спеціальними законами та Законом України про Державний бюджет на відповідний рік і цей розмір береться до розрахунку на момент виплати доплати.

Дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік»і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Однак Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».

З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії, в розмірі 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, зміни внесені до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.

Отже, відповідач повинен був виконувати вимоги вищезазначеного Закону, який встановлював співвідношення з мінімальною пенсією за віком, яка визначається з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведене суд вважає, що з метою повного захисту порушеного права позивача слід зобов»язати відповідача провести відповідний перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, починаючи з 23.09.2010 року з врахування виплачених сум, а також проводити такі нарахування та виплати надалі до припинення права на такі виплати, оскільки право позивача на таку соціальну допомогу не зникло, а продовжує існувати.

На підставі вищевикладеного, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. 19 ч.2, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст.ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 94, ст. 159, 160-163 КАС України, суд –

                                                           ПОСТАНОВИВ:   

          Позов ОСОБА_2 задовольнити.   

           Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату державної пенсії, призначеної ОСОБА_2 неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 23.09.2010 року по день припинення права на таку допомогу:

- додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст..51, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.” у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, установлений у Законі на відповідний місяць, з урахуванням вже проведених виплат ;           

 - щомісячного підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за проживання на території посиленого радіологічного контролю відповідно до ст.39 вказаного Закону у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом   на відповідний місяць   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.   

 Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.   

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів  з дня її отримання сторонами до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду

Суддя                                                                                 І.С.Сірик