Справа №  1-59/11  

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н  И

          05.04.2011 року  Заставнівський   районний суд  Чернівецької області у складі головуючого  судді Угриновської Л. Я.

при секретарі Давидюк О.І.  

за  участю прокурора  Данко А.В,. захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Заставна справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, навчається в 10 класі Вікнянської ЗОШ, проживає із обома батьками, раніше не суджений, в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканець с.Горошівці Заставнівського району, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, навчається в 9 класі Горошовецького НВК, проживає із матір”ю, не судженого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

                                                       В С Т А Н О В И В :

Неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в жовтні місяці 2009 року біля 23 год., перебуваючи в попередньому зговорі між собою, з метою крадіжки зайшли на подвір”я господарства, розташованого в с. Горошівці Заставнівського району по вул..Незалежності,5, що належить ОСОБА_4, де зірвавши замок, проникли в сарай, звідки скоїли крадіжку військової палатки, вартістю 300 грн., що належить останньому.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в скоєному, щиро розкаявся в своїх діях. Суду пояснив, що восени 2009 року ОСОБА_3 запропонував йому піти в господарство потерпілого з метою крадіжки, на що він погодився. Вказав, що їм було відомо про те, що в будинку тимчасово ніхто не проживає, а в сараї зберігається майно. ОСОБА_2 пояснив, що проникнувши вечором в сарай, присвітивши ліхтарем, вони побачили білий упакований мішок, який прийняли за боксерську грушу і вирішили викрасти. Викрадене принесли додому, відкрили і побачили, що це військова палатка.

Неповнолітній підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав свою вину, розкаявся  своїх діях. Суду пояснив, що він був ініціатором того, щоб зайти в господарство потерпілого і викрасти майно останнього. Із собою взяли ліхтарик. Викрадену палатку мали намір використовувати для походу на відпочинок, проте не використовували, а зберігали в сараї господарства ОСОБА_2.

Крім визнання вини самими підсудними, їх вина в скоєнні злочину підтверджується показами потерпілого ОСОБА_4, котрий  пояснив, що йому у спадок дістався будинок після смерті матері в с. Горошівці Заставнівського району. Тривалий час він не проживав у ньому, не  використовував сарай. Побачивши, що в сараї відсутній замок, виявив в ньому крадіжку військової палатки. На даний час претензій до підсудних немає, палатка йому повернута.

Крім наведеного вина підсудного підтверджується матеріалами справи: протоколом усної заяви про злочин (а.с.6),протоколом огляду місця події, згідно якого замок на дверях в сараї відсутній (а.с.8,9), протоколами явки із повинною, згідно яких підсудні зізнаються в скоєнні крадіжки із сараю ОСОБА_4 (а.с.а.с.12-14), протоколом огляду краденого (а.с.20), протоколом прилучення викраденої палатки в якості речового доказу (а.с.22).

Враховуючи дослідженні докази в їх сукупності . суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 доведена, їх дії  слід кваліфікувати за ст.185 ч.3  КК України, оскільки  вони скоїли крадіжку чужого майна , перебуваючи в попередній змові між собою та проникнувши в приміщення.  

При обранні виду і міри покарання засудженим суд враховує тяжкість скоєного, дані, що характеризують особу підсудних: пом”якшуючі вину обставини: те, що підсудні вперше притягаються до кримінальної  відповідальності, повністю визнали свою вину у скоєному, щиро розкаялись в своїх діях, скоїли злочин в неповнолітньому віці, позитивно характеризуються за місцем проживання, навчання, потерпілий претензій матеріального характеру не має. Обтяжуючих вину обставин згідно ст.67 КК України досудовим та судовим слідством не встановлено.  Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних  можливе без ізоляції від суспільства, а також, що їм необхідно призначити покарання нижче нищої межі, передбаченої законом..

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України , суд

                                                  З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2  винним за ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання згідно ст.69 КК України, тобто нижче нищої межі, передбаченої законом, у виді позбавлення волі строком на один рік.

Згідно ст.ст.75-78,104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом однорічного іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки

Зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця навчання та проживання.  

Визнати ОСОБА_3 винним за ст.185 ч.3 КК України та призначити йому  покарання згідно ст.69 КК України, тобто нижче вищої межі, передбаченої законом, у виді позбавлення волі строком на один рік.

Згідно ст.ст.75-78,104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом визначеного судом однорічного іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки.

Зобов”язати засудженого  не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання,  навчання.

Речовий доказ по справі військову палатку залишену на зберігання ОСОБА_4 залишити останньому.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити по відношенню до засуджених підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через районний протягом 15 діб з часу проголошення.

          Суддя                                                                                Угриновська  Л.  Я.