Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

                                                            Справа  № 2-а-1004/11

Категорія 63

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05.05.2011 року          Ярмолинецький районний суд Хмельницької області                                         в особі - судді А. Л. Місінкевич,

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії згідно з Законом України „Про соціальний захист дітей війни”,-

встановив :

05.04.2011 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії згідно з Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 05.10.2010 року по день припинення права на таку допомогу. Позов мотивує тим, що являється дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Всупереч вимогам статті 6 цього закону позивачу доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в 2010 році виплачувалась не в повному розмірі. Посилаючись на обов’язок виконання вимог закону відповідачем, просить суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі провести нарахування та виплату недоплаченого за період з 05.10.2010 року по день припинення права на таку допомогу  підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач в своїх письмових запереченнях, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що Положенням „Про Пенсійний фонд України” визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів. Виплата підвищення до пенсії позивачу здійснюється у відповідності до Постанови КМУ № 530 від 28.05.08 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Дослідивши матеріали справи в цілому, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач являється дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням,  довідкою управління ПФУ, та має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст.6 вказаного Закону дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, попри відсутність встановлених в законодавчому порядку обмежень щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни у 2010-2011  роках, відповідач, діючи всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у період з 05.10.2010 року до 05.05.2011 р. не виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у повному обсязі - в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, у відповідності з якою діє відповідач, суперечать Закону «Про соціальний захист дітей війни», а тому не підлягають застосуванню, виходячи з принципу пріоритету законів над підзаконними актами.

Встановлено, що позивачу, як дитині війни, зазначеними Законами передбачено довічну щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка в силу ст. 22 Конституції України обмежена або скасована бути не може і тому з 05.05.2011 року право позивача на таку соціальну допомогу не зникне, а буде продовжувати існувати, таким чином право позивача слід захистити, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов. Тому слід зобов’язати відповідача нарахувати та щомісячно виплачувати передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 05.10.2010 року по день припинення права на таку допомогу.

Крім того, відповідно до ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

В силу п.8 ч.6 ст. 183-2, абз. 2 ч.1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 11, 86, 158-163, 183-2 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (обчисленої відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 05.10.2010 року по день припинення права на таку допомогу.

Постанову звернути до негайного виконання.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ярмолинецький районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя        ОСОБА_2